798
Артем Ковбель: 4 категорії працівників, що можуть завдати шкоди вашому бізнесу
— Особисті фінанси
Фінансові махінації присутні в
99,9% компаній по всьому світу.
Питання лише у сумах.
Типологія несумлінних дій
свідчить про те, що найбільшої шкоди компаніям завдають 4 категорії індивідів. У цій колонці для Finance.ua розповім саме про них.
1. Топменеджери підприємств:
СЕО, фінансовий директор, головний бухгалтер
В одному з останніх кейсів, які
мені особисто довелося розслідувати, головний бухгалтер вивів з компанії близько 4-х мільйонів євро на
підконтрольні йому компанії з призначенням платежу — за послуги.
Кейс розкрився коли низка постачальників сировини почали дзвонити власнику та нарікати на те, що той
не платить за сировину. При цьому дебіторська
заборгованість досягла критичних розмірів.
Власник вирішив перевірити звіт про прибутки та збитки й зіставити його з клієнт-банком.
Виявилося, що звітність була спотворена — кукд (англ. to cook the book).
Звітність, як й дані,
які бухгалтер подавала власнику останній рік було спотворено, й насправді
компанія була збитковою, а не прибутковою.
За підсумками проведеного форензика розслідування, крім моральних зловживань,
було виявлено наступне:
— безтоварні операції;
— незаконне відчуження активів
через виведені гроші з рахунку;
— незаконне спотворення фінзвітності.
У ході кримінальної справи
головному бухгалтеру було інкриміновано:
· ст. 190 ч. 4 — шахрайство в особливо великих
розмірах;
· ст. 191 — заволодіння чужим майном;
· ст. 358 — підробка документів.
Парадокс полягає в тому, що головний бухгалтер у ході здійснення
недобросовісних дій, спровокувала прихід правоохоронців, оскільки в ході господарської діяльності були епізоди
ухилення від сплати податків.
2. Менеджери підприємств
різних ланок, які входять у кооперацію
Як правило, колективний фрод
відбувається у компаніях з низькою корпоративною культурою, низьким рівнем
мотиваційної програми та низькою системою внутрішніх контролів.
Так, в одній великій компанії в
кооперацію вступили: СЕО, головний бухгалтер і завскладу.
Підсумком стало те, що агрокомпанії було завдано збитків у 6 мільйонів євро,
шляхом продажу сільгосппродукції повз касу та облік. Під час роботи в полі частина машин просто не
доїжджала до кінцевого пункту відвантаження.
В обліку головний бухгалтер частково не фіксував парафії, частково списував
продукцію. СЕО компанії санкціонував
цю схему, а завскладу пропускав продукцію повз облік. Таким чином вийшла ідеальна
кооперація. Допоки власник, запідозривши неладне, не встановив
на машини GPS.
Така ситуація характерна для агрогосподарств середньої руки до 5 тис. гектарів землі, які заощаджують на
корпоративній безпеці.
Підсумок конкретно цієї історії: всі топи були звільнені.
Проти них за фактом було порушено кримінальну справу за ст. 190 ч. 4 —
шахрайство в особливо великих розмірах.
Парадокс у цьому випадку полягає
в тому, що власник заощаджуючи на заробітній платі, втратив у сотні разів
більше у зв’язку з несумлінними діями своїх топів.
Будуйте свою корпоративну культуру на цінностях політики нетерпіння
до фроду, і звісно — на
хорошій оплаті праці. Гроші безперечно важливі, але ідеологія, як у книзі Рея
Даліо «Принципи», також важлива, адже є дорожчою за гроші.
Цінно те, що не можна купити за
гроші - це лояльне ставлення команди.
3. Партнери у бізнесі
Війна принесла й великі витрати у бізнес. По-перше, у зв’язку з війною банківський
фінансовий ресурс подорожчав у рази, де облікова ставка злетіла у 2,5 разу, з 10% до 25%.
Багато компаній не змогли
дозволити собі таку рентабельність і покривати кредитні лінії з таким
драконівським %. Вони почали
проїдати запаси. Наслідком цього став розподіл дефіциту фінансових ресурсів.
По-друге, логістика подорожчала. По-третє, через інфляцію в 40%,
імпортозалежні компанії не зуміли переорієнтуватися на внутрішнього
постачальника, просто почали банкрутувати.
По-четверте, багато іноземних
постачальників відмовилися платити в Україну через війну.
Всі ці фактори спровокували низку
розслідувань проти своїх партнерів, які, рятуючи себе, почали обманювати один
одного.
Так, в одному кейсі інвестор у
будівельній галузі ініціював розслідування
проти свого партнера на предмет нецільового використання коштів.
За підсумками форензик-аудиту,
було ідентифіковано ряд нетипових операцій, що призводили до виведення грошей за межі компанії через замовлення
низки послуг.
Також було виявлено завищення різних типів будівельних робіт. Загальна сума фрода — близько 10 млн євро.
Як визначити безтоварну операцію? Ось декілька порад для вас.
1. Перевіряйте постачальників консалтингових послуг. Зазвичай саме такі компанії є компаніями —
смітниками.
2. Запитуйте договори, акти виконаних робіт й безпосередньо звіт, який послужив результатом надання цих послуг.
Як правило, за контекстом звіту стає зрозуміло, фейкова послуга, чи ні.
Парадокс тут в тому, що навіть найкращі друзі-партнери
можуть дурити один одного.
4. Сам
власник завдає шкоди своїй компанії
Наприклад, коли виходить з операційного короля свого бізнесу і
починає волонтерити не розв’язавши найголовнішу проблему — проблему
стабілізації свого особистого бізнесу під час війни. Волонтерство — це
обов’язок кожного з нас. Але найкраще і найефективніше волонтерити, коли в
тебе є бізнес, що генерує позитивний грошовий потік.
Буває й таке, коли власник
намагається економити на своїх менеджерах. Практика показує, що виходить
найдорожче.
Трапляються випадки й з неорганізованістю. Бардак у бізнес-процесах, дубляж
посадових обов’язків породжує операційний хаос у компанії та інше.
Це стосується й відсутності фінансового контролю. Коли гроші можуть йти не за цільовим
призначенням. Останнє слово у відправленні грошей завжди має бути за власником.
Моя порада, якщо ви власник
бізнесу, будьте як «в
бізнесі», так і «над
бізнесом», визначайте як тактику, так і стратегію розвитку свого бізнесу, як би
це не парадоксально звучало.
У турбулентні часи, ніхто інший за вас не може сісти за штурвал та врятувати
компанію від штопора.
Артем Ковбель, партнер, співзасновник Crowe Erfolg, член ASIS, ACFE, ASCP
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
