1607
Згода та лобізм
— Казна та Політика
Узаконити очевидне
Міністерство юстиції запропонувало на суд громадськості Концепцію проекту Закону України "Про лобіювання" (далі - Концепція), презентація якої відбулася 26 лютого 2009 р. під час "круглого столу" на тему "Лобіювання в Україні і за кордоном: досвід, проблеми, перспективи".
Міністр юстиції Микола Оніщук повідомив, що до розробки закону про лобізм відомство підштовхнуло саме життя, оскільки лобізм - цілком демократичний механізм взаємодії суспільства і влади. Більше того, професійні лобісти виконують функцію посередників між суспільством і владою, відстоюючи інтереси громадян при розробці та прийнятті різних нормативно-правових актів. "В Україні інститут лобіювання залишається законодавчо не врегульованим. Часто лобізм ототожнюють із корупцією. Тому потрібно прийняти закон, який чітко розмежував би поняття "лобіювання і "корупція", - додав міністр.
Сам по собі проект Концепції - декларативний документ, у якому підкреслюється необхідність створення нормативно-правової бази для інституту лобізму в Україні. Він містить лише загальні принципи майбутнього законопроекту. У той же час позитивним моментом Концепції є те, що на рівні Мінюсту визнаний факт існування в Україні людей, вхожих у чиновницькі кабінети, де "вирішуються питання" за певні суми. У Мінюсті говорять, що легалізація лобістів дозволить створити механізми контролю над їх діяльністю з боку як держави, так і громадськості. Про способи та методи контролю чиновники поки не говорять, що наводить на думку про те, що їх поки не існує в природі.
Боротьба з корупцією
Слід відзначити, що спроби легалізації лобізму в Україні вживались і раніше - в 1999 р. і 2003 р. Але тоді вони не вдалися. Цього разу формальною підставою для поновлення процесу прийняття закону про лобіювання став Указ Президента України №1101 від 27.11.08 р., яким було введено у дію рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) "Про стан протидії корупції в Україні" від 31.10.08 р.
Зокрема, члени РНБО рекомендували уряду внести на розгляд Верховної Ради законопроекти, прийняття яких обумовлено приєднанням України до Конвенції ООН проти корупції і Карної конвенції Ради Європи проти корупції. У підсумку в Мінюсті порахували, що для боротьби з хабарниками слід прийняти закон про лобіювання. Експерти, допускають, що створення правової бази для лобістів теоретично може знизити рівень корупції.
Сергій Нечаєв, управляючий партнер адвокатського об'єднання "Нечаєв і Партнери", не заперечує, що в більшості громадян України поняття "лобіювання" асоціюється з корупцією. Практика ж інших країн показує, що лобізм - це механізм цивілізованого впливу громадян і їх об'єднань на рішення, прийняті публічною владою, а лобісти - це професійні посередники між владою та різними групами суспільства.
Олександр Онищенко, управляючий партнер адвокатської компанії "Правочин", не сумнівається в необхідності створення правової бази для діяльності лобістів, оскільки "неузаконений" лобізм стимулює корупцію. "Непрозорість прийняття рішень - благодатний ґрунт для корупційних проявів. Тому варто сформувати прості та зрозумілі механізми впливу лобістів і їх груп на об'єкти лобіювання, тобто органи влади", - відзначив юрист.
Не вірить в антикорупційну складову Концепції Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України. На його думку, прийняття закону про лобізм - досить сумнівний захід для запобігання корупції в країні. Адже корупційні явища провокують надмірна бюрократія і посадова сваволя окремих чиновників. "Спочатку слід реформувати держслужбу, а потім говорити про створення інституту лобізму. Зменшити корупцію вдасться тільки за рахунок легалізації окремих корупційних схем", - додав експерт.
Вивчення громадської думки
Сергій Нечаєв відзначає, що Концепція містить лише загальні обриси майбутнього законопроекту про лобіювання. На його думку, чиновники полінувалися дати чітке визначення таких ключових понять, як "лобізм", "лобіст", "об'єднання лобістів" тощо. Також розробники документа не передбачили в тексті форми і методи лобіювання, порядок реєстрації лобістів і механізми контролю лобістської діяльності. Але зате потурбувалися про те, щоб перелік професій в Україні поповнився лобістами.
Владислав Федоренко, директор департаменту конституційного та адміністративного права Мінюсту, під час обговорення Концепції повідомив, що після прийняття закону лобізм стане професійною діяльністю. Усі лобісти повинні будуть пройти обов'язкову держреєстрацію.
Контроль над їх діяльністю нададуть представникам органів виконавчої влади, держподаткової служби і громадськості. Автори Концепції вважають, що сфера діяльності лобістів повинна обмежуватися загальнонаціональним рівнем - вони повинні представляти інтереси громадян у Верховній Раді, Національному банку, Кабміні і в інших органах виконавчої влади. На регіональному та місцевому рівнях діяльність таких фахівців буде заборонена. У Мінюсті вважають, що лобіювання інтересів у місцевих радах або держадміністраціях є корупцією.
Любомир Дроздовський, партнер юридичної фірми D&U Partners, вважає, що чиновники навмисне надали на суд громадськості декларативний варіант тексту Концепції: "Насправді Концепція покликана тільки перевірити реакцію суспільства на слово "лобіювання". У випадку негативної реакції громадян Кабмін (Мінюст) зможе вийти "сухим з води", відхрещуючись від ідеї створення інституту лобізму в Україні. Мовляв, ніхто навіть не приступав до розробки законопроекту про лобіювання, були лише громадські слухання".
Офіційний відкат
Діяльність лобістів буде платною. Послуги посередників будуть оплачувати замовники - асоціації підприємців, союзи виробників, громадські організації тощо. Як будь-який інший посередник, лобіст буде зобов'язаний платити податки.
Віктор Мусіяка, колишній віце-спікер Верховної Ради, не виключає, що депутати можуть перетворити інститут лобіювання в бізнес, який дозволить легалізувати корупцію. Мовляв, після прийняття закону про лобіювання при кожному Комітеті ВР буде створена "своя" лобістська група. Її представники на законних підставах будуть одержувати винагороду за прийняття "потрібного" законопроекту, яку зараз просто називають "відкатами". Не виключено, що лобізм стане одним із прибуткових видів госпдіяльності. А окремі депутати і чиновники завдяки йому зможуть суттєво поправити своє фінансове становище. Приміром, у США зареєстровані близько 33 тис. лобістів, які щорічно сплачують у скарбницю податків на $6 млрд.
Любомир Дроздовський побоюється, що в нинішніх умовах лобіювання може перетворитися в інститут протекціонізму. Лобісти будуть піклуватися тільки про добробут конкретних промислових груп, оскільки відстоювати інтереси суспільства їм буде економічно невигідно. "Незрозуміло, хто в існуючих умовах буде замовником лобіювання реформ адміністративної, судово-правової, пенсійної систем, галузі ЖКГ", - додав Дроздовський.
Варто відзначити, що в низці розвинених країн, зокрема США, Канаді, Німеччині, Франції, інститут лобіювання вважається цілком нормальним атрибутом демократичного суспільства. За допомогою лобістів громадськість може відстоювати свої інтереси в органах влади. Але виникає цілком слушне запитання: чому платники податків, які і так утримують ораву чиновників, повинні окремо платити гроші лобістам за те, щоб депутати ухвалювали нормальні закони, а чиновники створювали прийнятні умови для ведення бізнесу?
Ігор Лянной
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
