1337
Росія запропонувала Україні скріпити дружбу атомом
— Енергетика
Росія зробила чергову спробу формування стратегічного ядерного альянсу на території СНД, запропонувавши Україні подумати про об'єднання державних активів двох країн в атомній сфері, відразу або поетапно. Відповідну заяву зробив прем'єр-міністр РФ Володимир Путін в ніч з понеділка на вівторок після переговорів з президентом України Віктором Януковичем в Києві.
В той же час деталі можливого злиття поки не зрозумілі, а держкорпорація "Росатом" коментарів із цього приводу не дає. Кілька років тому схожа ідея - створення єдиної атомної компанії - вже обговорювалася з Казахстаном, але далі "паперової" стадії сторони не просунулися.
Неофіційно російські фахівці-атомники говорять, що поглиблення співпраці Росії і України в ядерній сфері - дуже логічний крок, адже галузі двох країн історично тісніше пов'язані одна з одною, ніж в разі РФ і Казахстану, і вони також значною мірою економічно одна від одної залежать, принаймні, в паливній частині. При цьому до останнього часу розширенню російсько-української взаємодії перешкоджала політична невизначеність в Україні, проте після чергової зміни влади в країні ситуація змінилася.
Щоправда, якщо зіставити за обсягами атомні активи двох країн, то Україна, як і Казахстан, навряд чи зможе претендувати на роль повноправного партнера Росії з усіх напрямків ядерного паливного циклу.
Першим на черзі паливний цикл
"Ми лише зараз сформулювали пропозицію, яку ми хотіли сьогодні з вами обговорити. Йдеться про великомасштабну кооперацію наших ядерних галузей. Ми пропонуємо створити великий холдинг, який включав би об'єднану генерацію, атомне машинобудування і паливний цикл", - сказав Путін.
"Якщо українські фахівці вважатимуть, що це дуже революційна пропозиція, то ми готові діяти поетапно, окремими кроками", - підкреслив російський прем'єр.
На його думку, на першому етапі "можна поставити питання про об'єднання паливного циклу". "У нас є підприємства, які постійно обслуговують Україну, а у вас є машинобудування, в якому ми зацікавлені. Ваше атомне машинобудування завантажене роботою виключно на російський ринок, і ми готові поглибити і зберегти співпрацю", - сказав Путін.
Судячи з усього, йдеться про "Новосибірський завод хімконцентратів" (НЗХК, входить до ВАТ "ТВЕЛ"), який виробляє ядерне паливо для українських АЕС, і харківський завод "Турбоатом", що виготовляє обліднання для атомної енергетики.
Поки що ТВЕЛ повністю покриває потреби України в ядерному паливі. А український ринок, у свою чергу, забезпечує приблизно третину виручки ТВЕЛу. Проте чинний контракт з українським НАЕК "Енергоатом" добігає кінця в 2010 році. Сторони вже не перший рік готують і намагаються укласти новий довгочасний паливний контракт, і неодноразово навіть призначалися конкретні дати підписання цього документа, які, проте, кожного разу в останню мить переносилися. При цьому паралельно "Енергоатом" робить спроби прискорити кваліфікацію палива альтернативного виробника - американської Westinghouse - з тим, щоб з 2011 року ця компанія могла поставляти паливо як мінімум для трьох блоків українських АЕС.
Крім того, Україна також не перший рік розмірковує про необхідність будівництва на своїй території заводу з виробництва ядерного палива. Відповідні переговори ведуться паралельно з ТВЕЛом і Westinghouse. Обговорювалася, зокрема, можливість оголошення тендеру. І якщо попереднє українське керівництво більше симпатизувало американській компанії, то нова влада країни, судячи з усього, схиляється на користь Росії.
Так, 22 квітня український президент заявив, що влада пропонує РФ паритетне партнерство в будівництві заводу з виготовлення тепловиділяючих складок (твелів) для АЕС. "Ми маємо намір будувати завод з виробництва твелів 50 на 50 з Росією", - сказав Янукович. А прем'єр-міністр Микола Азаров також говорив раніше, що саме "Турбоатом" може бути задіяний в спорудженні такого виробництва. При цьому Україна вважає важливою зберегти держконтроль над "Турбоатомом" - завод внесений до переліку стратегічних підприємств, приватизація яких заборонена.
Ще один цікавий для Росії проект - розвиток уранових родовищ в Україні. Видобутком урану займається ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" ("СхідГЗК", Жовті Води Дніпропетровської області). У 2009 році обсяг виробництва на "СхідГЗК" склав 840,7 тонни (у РФ, для порівняння, держхолдинг "Атомрідметзолото" в минулому році добув понад 3,4 тис. тонн). При цьому місцевий видобуток покриває лише третину потреб України в урані. Але є також дуже перспективне Новокостянтинівське родовище з оцінними запасами в 100 тис. тонн. Глава "Росатому" Сергій Кирієнко ще три роки тому заявляв про те, що Росія готова інвестувати в розвиток цього проекту.
АЕС: модернізація і експорт
Російська ядерна промисловість потребує модернізації і була б ефективнішою при кооперації з українськими підприємствами, також заявив під час короткого візиту до Києва Путін.
"В цьому сенсі ми не лише готові до кооперації, але готові взяти активну участь з українськими партнерами в модернізації українських блоків і допустити українських партнерів до роботи на російському ринку. А у нас дуже великі плани щодо подвоєння генерації в найближчі десять років. Ми б разом могли попрацювати і на ринку третіх країн при фінансовій співпраці Росії", - додав він.
Зі свого боку Янукович назвав цікавою пропозицію російського прем'єра про створення спільного російсько-українського підприємства у сфері виробництва електроенергії. Можливу кооперацію в галузі модернізації АЕС і об'єднання генерацій Путін і Янукович обговорювали "побіжно", говорили про неї "як про майбутню перспективу". "Ми зацікавлені мати перетікання (електроенергії), які можуть регулювати навантаження, це цікаво для України, щоб не будувати регулюючі потужності і не витрачати на це гроші. Питання перетікань дуже цікаве з точки зору експорту електроенергії", - сказав президент України.
Українські атомні станції забезпечують приблизно половину енергобалансу країни і значною мірою також задіяні для експорту. Всього під управлінням держкомпанії НАЕК "Енергоатом" - 4 АЕС, на яких 15 блоків загальною потужністю понад 13,8 тис. МВт. При цьому всі станції порівняно нові, побудовані переважно в останні 20 років минулого століття. Два найновіші блоки - на Рівненській і Хмельницькій АЕС (введені в 2004 році). На Хмельницькому майданчику передбачається спорудження ще двох блоків, за фінансової участі РФ.
В Росії атомною генерацією управляє концерн "Росенергоатом". Сумарна потужність російських АЕС майже вдвічі більша - понад 24 тис. МВт. У складі "Росенергоатому" 10 станцій, на яких 32 блоки (у тому числі 2-й блок Ростовської АЕС, який до кінця травня планується ввести в дослідно-промислову експлуатацію).
Нова стара ідея
Міждержавна кооперація в атомній сфері з тих чи інших напрямків ядерного паливного циклу (ЯПЦ) - тренд останніх років на глобальному ринку. Цим шляхом ідуть всі світові гравці, і "Росатом" не є винятком. Так, в держкорпорації вже підписана угода про стратегічну співпрацю з японською Toshiba. Також на початку 2009 року "Росатом" домовився про створення СП у сфері будівництва АЕС з німецьким Siemens, вибивши концерн з альянсу з французькою Areva, що здавався дуже міцним. Щоправда, просування проекту російсько-німецького СП поки пригальмувалося на час розглядів колишніх партнерів - Siemens і Areva - в європейському арбітражі.
На території СНД найактивнішим атомним кооператором, окрім "Росатому", є НАК "Казатомпром". Річ у тім, що Казахстан - один зі світових лідерів за запасами урану і обсягамих видобутку, а тому цікавий як мінімум всім власникам атомних потужностей. Щоправда, якраз з російською ядерною корпорацією в Казахстану стратегічного альянсу поки не вийшло.
Вперше про те, що РФ і Казахстан обговорюють створення об'єднаної атомної компанії, стало відомо понад 2 роки тому. Відповідні плани озвучили глави двох держав після переговорів на спільній прес-конференції. "Первинна ідея була спробувати зробити компанію N1 в світі з ядерного паливного циклу", - пояснювало восени 2009 року джерело в "Росатомі". Проте переговори затягнулися, у тому числі через позиції Казахстану, який наполягав на паритетній основі при створенні такої компанії. Активи російської і казахстанської сторони, що в цьому випадку вносяться, були б непорівнянні за оцінкою, і тоді "глобальна компанія вже не виходить", відзначало джерело. Через 2 роки і Росія втратила інтерес до цього проекту. В основному тому, що уранові активи в світі подешевшали на тлі кризи, що дозволило "Росатому" приростити свою сировинну базу, купивши, зокрема, канадську Uranium One.
З Україною в Росії, безумовно, більше "ядерних" точок зіткнення. Окрім атомної генерації, машинобудування і урану, Україна, наприклад, має в своєму розпорядженні також запаси цирконію, який використовується у виробництві ядерного палива. Крім того, Україна є учасником "Міжнародного центру збагачення урану" (МЦЗУ).
Залишається додати, що в 2007 році всі ці перспективні напрями російсько-української ядерної співпраці вже наочно обговорювалися на переговорах, і був навіть підписаний меморандум щодо їх розвитку. "Все, на чому можна заробити, є предметом нашої співпраці. Якщо діяти в логіці економічної доцільності - без політичної складової, то все, що приносить прибуток, є предметом нашої співпраці", - говорив після підписання документа глава "Росатому" Сергій Кирієнко. Але навіть новий довгочасний контракт щодо постачань ядерного палива РФ і Україна відтоді так і не змогли підписати.
Щоправда, з врахуванням політичного потепління, тепер на просування шансів стало більше. Судячи з усього, наочніше ідея створення ядерного альянсу Росії і України обговорюватиметься в кінці тижня на засіданні міжурядової комісії з торговельно-економічної співпраці двох країн в Сочі.
Юлія Гилєва
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
