804
Газовий демпінг на китайському грунті
— Енергетика
Російсько-китайський газовий контракт на $400 млрд може наситити потреби КНР, знизити ціни на скраплений природний газ і зробити його видобуток нерентабельним, пише західна преса. У Німеччині турбуються, що «Газпром» переорієнтує свої постачання з ЄС на Схід. Втім, Китай навряд чи захоче мати Росію в якості єдиного постачальника, а Росія – Китай в якості єдиного споживача газу.
400-мільярдна газова угода Росії з Китаєм може зробити дешевшою енергію по всій Азії і навіть поставити під питання життєздатність майбутніх розробок родовищ газу у всьому світі, повідомляє The Wall Street Journal.
Точна інформація про ціну, яку Китай платитиме Росії, поки що не розголошується, але передбачувані $350 за тисячу кубічних метрів для китайських споживачів дешевше, ніж газ з Туркменістану, що поставляється Центрально-Азіатським трубопроводом ($370-380). І, що більш важливо, ціна цього газу на 40% нижча, ніж СПГ, який забезпечують морські постачання.
Підписавши угоду терміном на 30 років, Пекін узяв на себе зобов’язання допомогти у фінансуванні та розробці двох великих газових родовищ у Східному Сибіру – Чаяндінського і Ковиктинського. Більша частина газу з них буде продаватися в Китай. Поки планується продовжити газопровід до Тихоокеанського узбережжя (імовірно в районі Владивостока), звідки можна транспортувати скраплений природний газ і до інших країни Азії.
Це знизить ціни на енергоносії в регіоні й дозволить Росії уникнути долі сировинного придатка Китаю.
Зниження цін – гарна новина для покупців, але це потенційна небезпека для розробників інших багатомільярдних газових проектів, у тому числі тих, видобуток від яких також планувалося направити на азіатські ринки. На думку аналітика Bernstein Research з Гонконгу, угода «вплине на багато сфер, включаючи політичні відносини між Китаєм, Росією, Європою і США, китайський внутрішній ринок газу і ринок скрапленого природного газу в Азії в цілому». Дорогі проекти з видобутку СПГ навряд чи будуть продовжені, вважає експерт.
Розробка газових родовищ обходиться в десятки мільярдів доларів, а введення їх в експлуатацію займає роки. Тому їх девелопери вкрай вразливі до раптових змін на ринку, таких як угода Китаю та Росії або відкриття доступу до запасів сланцевого газу в Північній Америці. Від серйозних перевитрат вже постраждали декілька компаній – розробників родовищ в Австралії, такі як Chevron, ConocoPhillips, Total і BG Group. Інші – що запланували розробки в Мозамбіку Anadarko Petroleum і італійська Eni – завмерли в очікуванні.
Голова консалтингового бюро EnergyComment з Гамбурга Штеффен Букольд вважає, що в довгостроковій перспективі ціни на СПГ будуть зростати повільніше, ніж це прогнозувалося раніше. «Після укладення контракту з Росією Китай буде менше потребувати газі. Але європейці повинні бути щасливі, адже цей газ дістанеться їм», – резюмує експерт.
Але деякі експерти і виробники вважають, що Китай навряд чи сконцентрується виключно на Росії.
Пітер Коулман, голова Woodside Petroleum, одного з найбільших австралійських експортерів природного газу, заявив, що, незважаючи на підписану угоду, Китаю як і раніше буде потрібно багато газу з різних джерел. «Китайському зростанню не вистачає наявної енергетичної бази», – сказав Коулман.
У 2012 році частка газу в структурі паливно-енергетичного споживання Китаю становила всього 4%, в той час як на нафту припадало 18%, а на вугілля – майже 70%. Однак зараз у силу екологічних проблем уряд Китаю ставить своєю метою найближчим часом значно підвищити частку більш чистих ресурсів.
Очікується, що російський газ не добереться до Китаю ще як мінімум чотири роки, а до кінця десятиліття Росія зможе забезпечувати потреби східного сусіда в газі на 10%. Але експерти вважають, що Китаю як і раніше потрібно диверсифікувати джерела енергоресурсів, оскільки відносини між двома державами іноді стають напруженими, що може призвести до збоїв постачань.
У Китаю зараз є чотири основних джерел поставок газу, розповів «Газеті.Ru» В’ячеслав Міщенко, директор з розвитку бізнесу в країнах СНД агентства Argus: «На півдні газ поставляється в Китай трубопроводом з Бірми, близько 10 млрд кубометрів на рік. На заході газ продає Туркменістан, прокачування у поточному році становитиме близько 26 млрд». Два російських проекти, розповідає експерт, забезпечать Китай з півночі: з північного сходу країну забезпечуватиме 38 млрд з «Сили Сибіру», а з північного заходу – майбутній проект «Алтай» імовірною потужністю 30 млрд кубометрів.
Китай активно розвиває СПГ-інфраструктуру. «На сьогодні в КНР діє чотири регазифікаційних термінали, ще сім перебувають в стадії будівництва, тобто створюється досить великий потенціал на південному сході, в прибережних регіонах Китаю», – уточнює Міщенко. Всі газові проекти сильно прив’язані до китайських провінцій, пояснює він. «Туркменська труба йде в Синьцзян-Уйгурський автономний регіон, «Сила Сибіру» забезпечуватиме Північно-Західний промисловий анклав. А для півдня Китаю найзручнішим способом доставки ресурсу залишаються поставки у вигляді СПГ», – говорить Міщенко.
Ще одним потенційним великим експортером газу до країни Азії є Канада, на території якої заплановано понад десятка проектів видобутку СПГ, в найбільш великі з них навіть інвестували китайські державні компанії.
«Я не думаю, що хоч одна країна в світі хоче залежати від Росії як єдиного постачальника природного газу, – заявила Крісті Кларк, прем’єр-міністр багатої природними ресурсами провінції Британська Колумбія в Канаді. – Думаю, що гарантія того, що ми не будемо змішувати політику з енергетикою, важлива для наших потенційних партнерів, і Китай не виняток».
За словами В’ячеслава Міщенка, в Китаї на найближче десятиліття прогнозується значне зростання попиту на газ. Крім того, КНР дотримується стратегії диверсифікації поставок для забезпечення енергетичної безпеки. «Труба – більш ризикований проект, ніж вільні поставки морем, тож Китай в будь-якому випадку буде продовжувати розвивати цей напрямок. Я не вважаю, що контракт якось серйозно вплине на ринок зрідженого природного газу або що Китай може відмовитися від поставок СПГ», – підсумовує Міщенко.
Зниження цін на газ і питання рентабельності низки родовищ не єдині проблеми, які турбують західну громадськість. З турботою обговорюють угоду і німецькі ЗМІ.
Деякі німецькі політики вважають, що Росія може переорієнтувати експорт газу з Європи в Китай і найближчим часом це «чи не найгірше, що може статися».
«Газпром» до речі також не виключає подібного розвитку ситуації. У російській газовій монополії вважають, що можуть змінитися також і ціни на газ. «Газпром «чекає, що укладення контракту з CNPC вплине на ціни на газ в Європі. Про це в рамках ПМЕФ-2014 заявив глава «Газпрому» Олексій Міллер. Крім того, Міллер підкреслив, що з підписанням газового контракту між «Газпромом» і CNPC почалася конкуренція між Європою та країнами АТР за російський трубний газ.
Але експерти вважають, що причин для паніки немає, пише Spiegel. «Не думаю, що наслідки від укладення цієї угоди негайно позначаться на Європі, – говорить Клаудіа Кемферт, начальник відділу енергетики, довкілля та транспорту в Німецькому інституті економічних досліджень (DIW). – Розумно, що Росія намагається диверсифікувати ринки і знизити свою залежність від європейських покупців». На думку експерта, тепер і Європі необхідно більш активно шукати інші джерела газу, наприклад в країнах Північної Африки, Каспійського регіону і в США.
За контрактом, Росія буде поставляти в Китай близько 38 млрд кубометрів на рік – приблизно стільки ж, скільки зараз йде до Німеччини, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung. Але це не обов’язково означає, що газу в Європу буде поставлятися менше, просто родовища «Газпрому» у Східному Сибіру знаходяться дуже далеко і транспортування до Китаю звідти набагато зручніше, ніж на Захід.
На думку західних експертів, поки що угода носить більше політичний, ніж економічний характер, особливо на тлі погіршення відносин Росії і Заходу. Ще не до кінця ясно, як саме це вплине на ціни, але цей контракт виразно змінить розстановку сил серед постачальників, багато з яких вже відчувають зростання витрат порівняно із запланованим рівнем.
Каріна Романова, Ідель Айзятулова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
