5604
Як в Україні зробити кар'єру за тиждень
— Особисті фінанси
Якими професіями можна оволодіти за лічені тижні. При цьому зарплати таких профі не поступаються доходам висококваліфікованих фахівців.
СУШИСТ
Любов до японської кухні та культури можна перетворити на свою професію і заробляти на цьому гроші. У столиці стати сушистом пропонують як в незалежних кулінарних школах, так і в профільних ресторанах. Перші – організовують короткострокові майстер-класи як для любителів, так і для майбутніх професіоналів. Наприклад, у столиці такі курси є в кулінарній школі «Готують всі», навчальному бізнес-центрі «Анастасія», школі «Суші-Клас» та ін. Як правило, навчання розраховане на два дні по 4-5 годин. Спочатку майбутнім сушистам читають теорію, наприклад, про виникнення суші, японські традиції, правила японської трапези, різновиди суші, ролів та інших японських страв. Також розповідають про продукти та інструменти, необхідних для їх приготування. Весь інший час слухачі практикуються. Сушисти-практики вчать правильно варити рис, нарізати і маринувати рибу, робити соус, ще навчають техніці закручування і подачі страв. Як обіцяють організатори майстер-класів, на виході слухачі будуть вміти робити найпопулярніші роли («Каліфорнія», «Філадельфія», макі-роли), нігірі-суші, гуанкани, а також готувати локшину і місо-суп. Обійдеться майстер-клас в 500-1600 гривень, а після закінчення видається сертифікат. Але щоб взяли на роботу, потрібно буде набити руку або у себе на кухні, або виконуючи індивідуальні замовлення, або відвідавши додаткові майстер-класи.
Що стосується профільних ресторанів, то у них є свої школи сушистів, і часто вчитися туди приходять ті, хто планує залишитися працювати в закладі. Наприклад, своя школа сушистів є в «Сушия»: навчання – безкоштовне, набирають новачків на постійній основі (старт занять – кожен понеділок), а займатися теорією і практикою потрібно буде два тижні. Теорію читають в навчальних класах, а практику сушисти проходять на базі одного з ресторанів мережі. Наприкінці навчання здається іспит. Тих, хто успішно з ним справився, беруть на роботу.
БАНЩИК
Любителі попаритися в лазні теж можуть перетворити задоволення в роботу. Стати банщиком можна у Міжнародній академії банного мистецтва (МАкБМ). Курс триває два тижні і коштує 6800 гривень. В рамках навчання майбутнім банщика розповідають про вплив лазні на організм, вони вивчають невідкладну меддопомогу, основи анатомії, температурні режими, властивості лікувальних трав, характеристики матеріалів, які використовуються при парінні (мед, сіль, кава). Також слухачі вчать психологію, щоб знати, як працювати і спілкуватися з клієнтами. Після закінчення теоретичної частини майбутні банщики проходять практику на базі діючого банно-оздоровчого комплексу: працюють у складі робочої бригади і тренуються на реальних клієнтах. Ті, хто здасть підсумковий іспит, отримують сертифікат і кваліфікацію майстра банно-оздоровчих процедур та свідоцтво про проходження підготовки з надання невідкладної медичної допомоги. До слова, зовсім скоро в МАкБМ можна буде пройти ще й ліцензований курс за програмою, схваленою Міносвіти: він триватиме 1,5 місяці, коштуватиме близько 11 тис. гривень, а після закінчення можна буде отримати документ держзразка (прирівнюється до професійно-технічної освіти).
Оволодіти навичками банщика можна і в Першій банній компанії. Тут регулярно по середах проходять заняття банної школи: кожен раз розбирається та чи інша тема (основи паріння, фізіологія людини, фітотерапія, скраби), проводиться практика в парній, а один день навчання коштує 200 гривень. Ті, хто вважає, що вже все знає про бані, можуть спробувати скласти іспит і отримати сертифікат. Для банщиків з досвідом є 3-денний експрес-курс (2400 грн).
СОМЕЛЬЄ
Ще одна швидка професія – сомельє. У Києві навчитися розбиратися у винах можна в школі сомельє Віталія Ковача, консультативно-інформаційному центрі «Школа Вин», школі сомельє «Майстер-клас», також своя школа сомельє є при супермаркеті вина та алкоголю Good Wine. Тривалість навчання – від одного до п’яти місяців, вартість – від 6400 до 13 900 грн. Наприкінці ті, хто здав фінальний іспит, отримують сертифікат (до слова, в школі «Майстер-клас» можна отримати ще й свідоцтво Інституту туризму ФПУ). Вчитися потрібно буде або кожен день, або через день, тривалість заняття – в середньому 3 години.
Спочатку майбутнім сомельє розкажуть про історію виноробства, сортах винограду, видах вин, технологіях їх виробництва, правилах дегустації та візуальної оцінки, а також про обов’язки сомельє. Потім докладно розкажуть про виноробні регіони різних країн світу (Франції, Італії, Грузії, Молдавії, Іспанії, Чилі і т. д.). У рамках курсу також вивчається міцний алкоголь (коньяк, скотч, віскі), сири та їх комбінації з алкоголем, сигари. На кожному занятті слухачі дегустують 4-7 зразків алкоголю і вчаться розрізняти вина по запаху, вивчаючи типові аромати з навчального набору Le Nez du Vin (розроблений французом Жаном Ленуаром, в ньому більше 60 відтворених ароматів вин).
Незважаючи на схожість програм, у кожній школі є свої особливості: наприклад, в «Майстер-класі» можна пройти додатковий курс по винам тієї чи іншої країни, а в школі Віталія Ковача кращий за підсумками року учень отримує путівку в Інститут виноробства у Флоренції. Також найчастіше школи допомагають із працевлаштуванням: вони, як правило, співпрацюють з ресторанами (у тому числі закордонними), магазинами, круїзними лайнерами. Зарплата сомельє сильно залежить від місця роботи: так, профі в супермаркеті може заробляти 4000-7000 грн, в престижному ресторані – до 16 000, а на круїзному лайнері (необхідне знання англійської) – до 20 000.
ХАТНЯ РОБІТНИЦЯ
Курси домробітниць, як правило, існують при агентствах підбору домашнього персоналу (наприклад, в «Матіола», «Милому домі», «Сонячному домі», «Уют-сервис» та ін.) Туди беруть жінок від 25 до 50-55 років. Буде плюсом, якщо у здобувачки є досвід роботи в клінінгової компанії і вона має корисні в домоведенні навички (наприклад, вміє шити).
Щоб стати професійною домробітницею, потрібно буде вчитися в середньому два-три тижні (як правило, заняття проходять по вихідних, але є агентства, де потрібно вчитися кожен день), однак є й курси, розраховані на 5 місяців. Вартість курсів різна – від 800-1500 до 3100 гривень. Майбутніх домробітниць навчають, як планувати свою роботу, доглядати за взуттям, гардеробом (наприклад, вчать розуміти мову ярликів на одязі, розбиратися в тканинах), меблями, чистити різні поверхні, прати, прасувати, прибирати. Вони вивчають сучасну побутову техніку і побутову хімію. Також у багатьох агентствах слухачам викладають основи психології і готують до співбесіди з майбутнім роботодавцем. На курсах, які тривають кілька місяців, ще й вчать готувати. Нерідко на заняття запрошуються досвідчені домробітниці, які діляться своїм досвідом і дають поради новачкам.
Є й практика: майбутні домробітниці відправляються в реальний будинок, де відпрацьовують свої навички. Тим, хто успішно пройшов навчання, видається сертифікат (його можна пред’являти в інших компаніях з підбору домашнього персоналу), в деяких агентствах – навіть з оцінками з кожної дисципліни, щоб роботодавець бачив, в чому досягла успіху здобувачка. Також слухачам допомагають працевлаштуватися в сім’ю. Зарплата залежить від досвіду, навантаження (доведеться стежити за порядком у квартирі або приватному будинку) і кількості робочих днів.
ФЛОРИСТ
Курси флористів організовуються як при квіткових салонах, так і незалежних навчальних центрах, студіях, наприклад, в академії «Квiтка», міжнародній школі «Мажорель-Клас», агентстві Moda Flora, навчальному центрі «Успіх», флористичному проекті Flower Show, Академії флористики Наталії Агеєвої. До слова, в останній можна отримати сертифікат держзразка і кваліфікацію флориста того чи іншого розряду, але тільки після дворічного навчання (з перервами) і складання іспиту.
Тим, хто хоче придивитися до професії і стартувати в кар’єрі флориста, буде достатньо пройти базовий курс (від 5 днів до 2 місяців, коштує 1400-3000 грн). Слухачам розповідають про історію та розвиток флористики, різновиди квітів (від троянди до орнітогалума), технології їх первинної обробки та способи зберігання. Далі слухачі починають вивчати основи композиції, флористичні стилі, їм розповідають про основні силуети букетів і техніки їх виготовлення. Частина курсу також присвячується декору (стрічкам, пакувальному паперу і т. д.). У деяких закладах в рамках загального курсу навчають також і весільній флористиці, вчать малювати. Після закінчення навчання на багатьох курсах передбачено стажування, плюс допомагають із працевлаштуванням, пропонуючи вакансії від квіткових салонів і студій.
МАСАЖИСТ
Пропонують в столиці стати і масажистом. Курси масажу є в Української федерації масажу, в центрі розвитку салонного бізнесу «Партнер Плюс», на курсах Medmass, в школі Salus, на Перших регіональних курсах масажу. У середньому навчання триває 1,5-2,5 місяці. Починають навчання з основ анатомії та фізіології людини, історії та видів масажу. Після починають вивчати масажні прийоми (погладжування, розтирання, вібрація), те, як масажувати різні частини тіла і як працювати в залежності від захворювань людини. Також під час навчання масажисти роблять вправи для розвитку тактильної чутливості. На кожному занятті – практика. Учні тренуються одне на одному або на моделях. Крім класичного масажу, на курсах пропонують пройти і спеціалізовані програми, наприклад, з тайського, антицелюлітного, медового або дитячого масажу. З сертифікатами, які видають після навчання та складання іспитів, можна працювати в приватних закладах (салонах, фітнес-центрах, лазнях) – з працевлаштуванням допомагають. Щоб працювати в держустановах (лікарнях, поліклініках) і отримати документ держзразка, потрібно мати медосвіту. Якщо є, можна піти в Київський центр спортивної медицини, пройти там курси (2 місяці, коштують близько 2000 грн) і отримати держсертифікат медсестри з масажу.
ПЕРУКАР, ВІЗАЖИСТ, МАНІКЮРНИЦЯ
Навчитися робити людей гарними можна в Київській академії перукарського мистецтва, навчальному центрі Linuell, школі-студії MirraBella, школі краси «Салон-студія АРТ» (тут можна отримати документ держзразка) і т. д. Незалежно від того, ким захотіла стати людина – перукарем, візажистом або майстром манікюру і педикюру, вчитися треба буде від одного до чотирьох місяців. Наприклад, на курсах візажу розкажуть про різні типи облич, шкіри, навчать підбирати макіяж і коригувати недоліки. На курсах манікюру і педикюру – не тільки про те, як обробляти нігті, фарбувати і робити різні види манікюру (звичайний, французький, SPA), але і як їх лікувати, а також як доглядати за шкірою рук, ніг. І, нарешті, майбутні перукарі навчаться не лише стригти, укладати і фарбувати волосся, а й дізнаються все про видах стрижок, засоби по догляду за волоссям, типи волосся і форми облич. Ще всі учні обов’язково проходять лікнеп з дотримання гігієни. Під час навчання студенти тренуються на манекенах в перуках, один на одному, моделях або на всіх бажаючих. На деяких курсах передбачено стажування в салоні-партнері і допомогу в працевлаштуванні. До слова, на курсах радять під час навчання фотографувати свої найкращі роботи, щоб обзавестися портфоліо.
ЯК РОЗКРУТИТИСЬ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ КУРСІВ
Більшість швидких професій дозволяє не бути прив’язаним до роботодавця і працювати на себе. На вільних хлібах найголовніше – напрацювати базу клієнтів. Використовуйте всі можливості, навіть якщо доведеться попрацювати безкоштовно – беріть участь у виставках, профільних конкурсах, робіть суші, масаж або букети своїм знайомим. Бажано, щоб у вас була безкоштовна послуга (наприклад, пробний манікюр або масаж), знижки для постійних клієнтів. Рекламуйте в соцмережах і не забувайте розвиватися, наприклад, проходити майстер-класи, профільні курси.
ПРОФЕСІЇ, ДЕ НЕ ПОТРІБЕН ДИПЛОМ
Крім перерахованих професій, є ще такі, якими можна оволодіти в порівняно невеликі терміни або ж взагалі не потрібно вчитися. Наприклад, без “корочки” можна спокійно працювати фотографом, продавцем-консультантом, касиром в магазині, кур’єром, барменом, офіціантом і т. д. Зарплата таких фахівців – від 3000 гривень. Для деяких з швидких професій (наприклад, той же бармен або продавець-консультант) великим плюсом буде володіння англійською мовою.
ОСОБИСТИЙ ДОСВІД
Діма Високос, сушист:
Сушистом я працюю вже близько 4-х років, а прийшов у професію випадково. Коли я закінчив вуз, сталася криза, і роботу по моїй спеціальності (економіст) знайти було складно. Подруга запропонувала мені пройти навчання в школі сушистів при японському ресторані. Я погодився. Протягом двох тижнів основні знання ми отримували в навчальних класах, а практикувалися в ресторані. Це плюс, адже відразу вчишся в «польових умовах». Але все відбувається так швидко, що, коли хочеш вдома повторити, то губишся, складно відновити послідовність дій. З роботою проблем не було – випускників школи брали на роботу в ресторан. Щоб стати сушистом, особливими якостями володіти не потрібно. До нас у школу приходять люди різних професій – від бурильників свердловин до страхових агентів, і у них все виходить. Справа в іншому. Просто готувати смачні суші мало, потрібно ще й вміти їх красиво оформляти, придумувати щось своє. Потрібно постійно розвиватися. Наприклад, я беру участь у конкурсах сушистів, по можливості працюю на виїздах, щоб бачити, як «творять» інші кухарі. Завдяки цьому я спочатку став старшим зміни в ресторані, а зараз проходжу стажування на шеф-кухаря. До речі, дивно, але їсти суші мені не набридло і я як і раніше фанат японської кухні. Але волію, щоб мені їх приготував хтось інший.
Людмила Колб
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
