1846
Каддафі і не снилося
— Світ
Агентство Reuters провело спеціальне розслідування, в результаті якого з’ясувалося, що духовний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї є одним з найбільших інвесторів у світі. Згідно з даними Reuters, він повністю контролює компанію Setad («Центр виконання наказів імама») із загальним обсягом активів в 95 мільярдів доларів (на 2008 рік). Сума коштів компанії на 40 відсотків перевищує річний обсяг нафтового експорту з Ірану, який є основою добробуту країни.
Слід відразу обмовитися, що, на відміну від інших вищих посадових осіб, які насправді або за чутками мають гігантські статки, Хаменеї не є власником цих незліченних мільярдів. Живе він досить скромно, у звичайній тегеранській квартирі. Reuters спеціально підкреслює: не вдалося знайти жодних доказів того, що аятолла витрачає кошти на свої особисті потреби. Але і вважати його лише розпорядником багатств теж ніяк не можна. Швидше, Хаменеї використовує ресурси Setad для зміцнення своєї політичної могутності. Перефразовуючи відому максиму, можна сказати, що для політики потрібні три речі – гроші, гроші і ще раз гроші. І ось з цим у іранського духовного лідера, як з’ясувалося, все в порядку.
Інвестиційна компанія була вибудувана навколо конфіскованої власності іранців, які залишили країну після ісламської революції 1979 року. Крім того, компанія отримувала в своє розпорядження й інше майно, конфісковане за вироком суду. В основному мова йде про нерухомість, причому до цих пір Setad має виключне право на присвоєння житла, визнаного «безхазяйним». Жодна наглядова організація при цьому не може заперечувати право власності Setad на будь-який з її об’єктів.
Серед осіб, постраждалих від дій Setad, переважають релігійні меншини (особливо багаї, чия віра, на відміну від християнської, іудейської і зороастрійської, не вважається традиційною для Ірану і не захищається державою), а також колишні чиновники шахського режиму, армійські офіцери і деякі бізнесмени. Як зазвичай трапляється при будь-яких революціях, більше всіх в Ірані втратили так звані «колишні». З урахуванням того, що вони-то і становили найбільш багату і впливову частину суспільства, майна в їх руках було більше, ніж у кого-небудь ще.
Історія Setad почалася ще в період влади попереднього духовного лідера країни, аятолли Хомейні. Тоді, втім, підкреслювалося, що організація буде займатися виключно благодійністю. Формально вона залишалася філантропічною і надалі, але з 1989 року, після того як до влади в Ісламській республіці прийшов Хаменеї, компанія стала поступово перетворюватися на інвестиційний інструмент.
При Хомейні Setad в основному будувала дороги, школи і лікарні, а також забезпечувала електроенергією, водою і теплом віддалені сільські райони. Словом, вкладалася в такі сфери, де мова про прибуток практично не йшла. Велика частина коштів, що надходили до фонду компанії, негайно йшла на ці, по суті, благодійні цілі. Однак новий керівник проявив куди більше фінансової кмітливості. Зрозуміло, соціальні відрахування Setad нікуди не поділися, але обороти компанії істотно зросли, і тепер вже більша частина коштів інвестувалася на основі повернення.
Яку саме суму коштів має у розпорядженні Setad сьогодні? Незважаючи на багатомісячне розслідування, розпочате кореспондентами Reuters, зі стовідсотковою точністю обчислити можливості фонду не вдалося. Справа в тому, що ще в 2008 році іранський парламент заборонив стороннім особам проводити будь-який моніторинг організації. Фактично її рахунки виявилися під захистом державної таємниці. Проте деякі прикидки журналісти все ж зробили.
Отже, за їх даними, Setad складається з двох потужних підрозділів. Один з них управляє безпосередньо нерухомістю. У 2008 році ця частина активів коштувала 52 мільярди доларів. З тих пір, однак, курс ріала впав, а ціни на нерухомість, навпаки, виросли, тому що іранці кинулися купувати будинки і квартири в умовах економічної кризи, викликаної санкціями, а також інфляції. Портфель під управлінням компанії з тих пір теж зазнав змін, так що оцінити активи фонду в грошовому вираженні стало ще складніше.
Нерухомість компанії досить часто продається на аукціонах. Останній з відомих пройшов у травні, коли з молотка пішли більше 300 лоті , серед яких – житлові будинки і квартири, магазини, землі сільськогосподарського призначення і навіть спа-комплекс в столиці країни. Сума всіх операцій на аукціоні склала 88 мільйонів доларів. Сама Setad в цих аукціонах не фігурує, використовуючи для таких цілей підставні організації.
Друга частина активів припадає на інвестиції в бізнес. Як правило, це невеликі пакети в фірмах самого різного профілю. Reuters вдалося виявити 24 публічні компанії, сумарні вкладення в які з боку фонду склали 3,4 мільярда доларів. Такий спосіб інвестування пояснюється тим, що в червні міністерство фінансів США ввело санкції проти Setad за її роль у порушенні міжнародних вимог до країні, зокрема, пов’язаних з розвитком ядерної програми Тегерана. Санкції торкнулися і тих компаній, де Setad володіє контрольним пакетом. Фірми ж, де фонд Хаменеї є міноритарієм, під дію санкцій не потрапили.
Крім того, істотна частина інвестицій припала на непублічні компанії, чиї фінансові показники не розголошуються. У підсумку у журналістів Reuters вийшло, що загальний обсяг активів на балансі Setad склав 95 мільярдів доларів. Ця сума цілком порівнянна з майном ряду суверенних фондів. Setad вдвічі менше сінгапурського Temasek Holdings (173 мільярди доларів), але більше російського Фонду національного добробуту (86 мільярдів доларів за поточним курсом на жовтень).
Не можна сказати, що компанія Setad зовсім не виплачує компенсації власникам взятого нею під контроль житла і комерційної нерухомості. Але іранські юристи, які відстоюють інтереси емігрантів та інших осіб, що позбулися майна, заявляють, що в кращому випадку вдається повернути менше 50 відсотків його ринкової вартості. Та й для цього потрібно попередньо заручитися допомогою високопоставлених чиновників в Тегерані.
Контроль над Setad забезпечує Хаменеї куди більшими фінансовими ресурсами, ніж ті, які мав повалений в 1979 році шах. Незважаючи на те що Мохаммеда Резу Пехлеві вважали монархом, який буквально купається в розкоші, його статки оцінили «всього» в мільярд з невеликим доларів на початок 1980-х років. У нинішніх цінах це буде близько трьох мільярдів, що становить трохи більше трьох відсотків від коштів, які має лідер Ісламської республіки. Хоча сам факт того, що Хаменеї отримує особисту вигоду від капіталів корпорації, повторимо ще раз, встановити не вдалося.
Хаменеї далеко не перший великий правитель країни, що розвивається (формально главою держави є президент, але реальна влада в Ірані належить аятолі і його оточенню), що акумулював у себе колосальні кошти. Досить згадати філіппінського диктатора Фердинанда Маркоса, поваленого в 1996 році, або лівійського лідера Муаммара Каддафі, вбитого під час революції 2011-го.
Всі ці авторитарні керівники управляли набагато меншими сумами. Але, на відміну від них, Хаменеї майже нічого не витрачає на себе. Що й не дивно – навіть в Ірані, де досі зберігаються риси демократичного ладу, настільки величезний статок, зосереджений безпосередньо в руках політика, та ще й духовної особи, не викликало б розуміння у населення. Зрештою, шах втратив владу не в останню чергу через свою любов до розкішного життя.
Дмитро Мигунов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
