1825
Ловіть мігрантів
— Світ
Зростаюче число мігрантів у Росії надихає бізнес на нові ідеї. Мобільні оператори вже розробили спеціальні тарифи для гастарбайтерів, банки і мікрофінансові організації видають їм позики, системи грошових переказів займаються трансфертами їх заробітків, а страхові організації готуються продавати їм страховки. Втім, не у всіх цей бізнес розвивається однаково успішно.
Як розповіли «Газеті.Ru» у банку ВТБ 24 , хоча зараз по більшості роздрібних кредитів російське громадянство є обов’язковою умовою для видачі кредиту, банк розглядає можливість зняття обмеження за громадянством для тих країн, де присутня група ВТБ (банк присутній майже у всіх країнах СНД).
Те, що банк, який займає друге місце за величиною активів серед російських кредитно-ощадних організацій, задумався про кредитування мігрантів, вельми показово. Зростаюча кількість іноземних працівників підштовхує російські фінансові установи серйозно розглядати «мігрантську нішу». За оцінками експертів, в Росії зараз знаходиться мінімум 11 млн мігрантів і обсяг фінансових коштів в їх розпорядженні зростає. Судячи зі статистики ЦБ, перекази мігрантів з Росії щороку збільшуються. Так, в 2012 році з країни пішло у вигляді грошових переказів близько $ 20,9 млрд, в 2011 році – $ 17,5 млрд, в 2010 році – $ 12,8 млрд. У другому кварталі 2013 року з Росії було виведено $ 5,7 млрд, всього ж за рік ця цифра може скласти близько $ 25 млрд, вважають експерти, опитані «Газетой.Ru».
Найкраще бізнес на мігрантах розвивається у стільникових операторів і мікрофінансових організацій. Мобільні оператори фіксують зростання укладених контрактів з мігрантами і навіть пропонують нові спеціальні тарифи для гастарбайтерів.
Так, у тарифній лінійці «Білайн» зараз є пропозиції для такої категорії – «Ласкаво просимо 2013», а також опція «Моя Україна» – для мігрантів, які осіли в Москві і Центральному регіоні. «З початку року по вересень, наприклад, ми бачимо, що активна база абонентів на спеціальних тарифах для дзвінків на СНД зросла на 17%. Виріс і трафік», – розповіли в компанії. «Мігранти досить активно користуються стільниковим зв’язком. Використовують його як для зв’язку з домом, так і для дзвінків по регіону перебування. Таких абонентів достатньо багато», – говорить прес-секретар компанії «Мегафон» Юлія Дорохіна.
Мікрофінансові організації також освоюють новий ринок. Трудові мігранти з Таджикистану, Киргизії та Узбекистану – основна аудиторія МФО «Мол Булак». При першому зверненні в компанії готові видавати позику розміром до 40 тисяч рублів, при повторному – до 130 тисяч рублів. Видають їх за ставкою від 2,9% на місяць. Як розповіли в одному з офісів МФО, якщо, наприклад, взяти позику на суму 20 тисяч рублів на три роки, то щомісячний платіж складе 807 рублів, якщо на півроку, то платити вже потрібно буде 4553 рубля. При цьому в «Мол Булак» ставка по кредиту не залежить від громадянства. Однак поки в МФО не видають позики громадянам Казахстану, хоча в майбутньому можуть розширити число країн, які зможуть отримувати такі позики. Щоб підстрахуватися від ризиків неповернення, в компанії стали практикувати солідарні позики групам з 3-5 осіб. Таким чином, якщо один з позичальників не повертає кошти, то сума боргу падає на інших членів групи.
Страхові компанії поки лише прицінюються до бізнесу, заснованого на мігрантах. У серпні цього року в Держдуму надійшов законопроект, що зобов’язує всіх іноземних мігрантів мати при собі поліс медичного страхування – обов’язкового чи добровільного.
Зараз російські лікарні не мають можливості відмовити мігрантам у наданні медичної допомоги. При цьому, за словами мера Москви Сергія Собяніна, в закладах охорони здоров’я столиці медична допомога надається безкоштовно щорічно близько 1,5 млн іноземних робітників.
«Якщо оцінювати потенційні обсяги даного ринку, то вони можуть становити від 2 до 10 млрд рублів щорічно, – говорить генеральний директор СГ «Спаські ворота» Євген Потапов. – Зараз мова йде, по суті, про тимчасовий вид страхування, він, безумовно, буде затребуваний. Оскільки основний приплив мігрантів йде з країн, з якими у РФ встановлено безвізовий режим, відповідно, у них немає навіть елементарного поліса. У цьому зв’язку також слід було б подумати про обов’язкове страхування мігрантів від нещасного випадку, як і про страхування витрат на репатріацію тіла у випадку смерті», – додає страховик.
А ось банкам і системам грошових переказів зараз не вдається заробити на мігрантах.
Видача кредитів мігрантам сполучена з великими ризиками неповернення, тому як у випадку виникнення прострочення такі кредити буде важко стягувати, – говорить Алсу Тинчуріна, начальник управління кредитних продуктів Банку Хоум Кредит. На даний момент в кредитних організаціях немає чіткої системи перевірки таких клієнтів, пояснює вона низьку зацікавленість банків у подібних пропозиціях. Гравці, які спробували заробляти на мігрантах, говорять про цей бізнес із розчаруванням.
Так, наприкінці 2012 року «Юніаструм Банк» оголосив про запуск пілотного проекту з кредитування працюючих в Росії мігрантів. Ставка за таким кредитом склала 29,9% річних, сума ж кредиту – 150 тисяч рублів. «На даний момент проект з кредитування нерезидентів у «Юніаструм Банку» призупинено, що пов’язано зі змінами, які сьогодні відбуваються на ринку споживчого кредитування. У світлі останніх ініціатив регулятора, спрямованих на зниження ставок на ринку споживчого кредитування і ряду інших законодавчих ініціатив, прийнято рішення відкласти масовий запуск даного продукту. Сегмент трудових мігрантів відноситься до числа високоризикових. Зараз ми аналізуємо портфель, який сформувався в рамках пілота. За підсумками проведеного аналізу та ситуації на ринку споживчого кредитування в 2014 році будуть прийняті додаткові рішення», – розповідає керівник блоку розробки і розвитку банківських продуктів «Юніаструм Банку» Сусанна Узунян.
Що ж стосується грошових переказів мігрантів, то, незважаючи на збільшені за останні роки обсяги, представники систем зазначають, що через дедалі більшу конкуренцію на ринку зараз багато з них працюють на межі рентабельності. Якщо раніше системи грошових переказів брали за свої послуги комісію в розмірі 3% від суми переказу, то зараз по деяких країнах вона становить 1,5% або і зовсім 1%, розповіли в системі грошових переказів «Лідер».
За словами голови Міжнародної платіжної системи грошових переказів «Юністрім» Кирила Пальчуна, зараз розмір тарифу – основний інструмент конкуренції. «На великі суми переказів основні гравці ринку встановили фіксовані комісії (наприклад, відправити суму від 100 тисяч рублів за системою стоїть 990 рублів). З одного боку, завдяки такій тарифній політиці в сегменті великих відправок спостерігається міграція клієнтів у бік систем грошових переказів, з іншого боку, через цінового демпінгу склалася ситуація, при якій на невеликі суми комісії, одержувані агентами, – нижче, ніж собівартість», – каже він.
За словами експерта, подальше зростання бізнесу в сфері грошових переказів буде відбуватися в основному за рахунок розвитку дистанційних каналів – через термінали, мобільні перекази, перекази з електронних гаманців, з банківських карт. Деякі системи грошових переказів вже почали змінювати модель свого бізнесу. Наприклад, за 9 місяців поточного року значно зріс обсяг переказів через термінали – зростання більше 50% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, розповіли в системі «Юністрім».
Наталія Єрьоміна, Катерина Бризгалова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
