2401
Китайський вектор: що принесе Україні дружба з Китаєм?
— Аграрний ринок
Поки Україну розривають суперечності (йти в Європейський чи в Митний Союз), намічається дуже міцний вектор розвитку нашої країни. Це – найбільша за чисельністю населення держава світу, лідер за обсягами золотовалютних резервів, найбільший світовий експортер і кандидат на звання “наддержави” – Китай.
Товарообіг між Україною та Китаєм стрімко зростає, і вже в цьому році КНР став другим зовнішньоторговельним партнером нашої країни. За підсумками 2012 р. товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 10 млрд.
“Обсяг товарообігу з Китаєм займає 2-е місце серед 217 країн – торговельних партнерів України. Питома вага експортно-імпортних операцій з Китаєм становить 8% від загального товарообігу України”, – повідомляють у Міністерстві доходів і зборів України.
При цьому зовнішня торгівля між Україною та Китаєм у поточному році має тенденцію до зростання за рахунок збільшення обсягів як імпорту (на 9,2%), так і експорту (на 46,4%). Основу експорту з України до Китаю складають промислові товари та продовольчі товари, транспортні засоби та запасні частини. В Україні затребувані технологічна китайська продукція, техніка, товари легкої промисловості, прокат.
В останній тиждень вересня з’явилася новина про те, що китайська компанія Xinjiang Production and Construction Corps (Синьцзянська виробничо-будівельна корпорація) отримає 100 тис. га сільгоспугідь, які зараз перебувають в управлінні українського холдингу KSG Agro. У цілому, Китай не виключає придбання контролю над 3 млн га в Україні.
“Китай уклав угоду на оренду трьох мільйонів гектарів української землі протягом 50 років, щоб прогодувати його зростаюче населення. Для порівняння, це приблизний розмір Массачусетсу або Бельгії. Східноєвропейська країна втратить 5 відсотків своєї території, або 9 відсотків своїх орних сільськогосподарських земель, за угодою між Китайською компанією Xinjiang Production Construction Corps (XPCC) і українською “КСГ Агро.
Китай споживає близько п’ятої частини світових запасів продовольства, але володіє всього 9 відсотками світових сільськогосподарських земель після своєї стрімкої індустріалізації. Країна вже купила сільгоспземлі в Африці, Південній Америці та Південно-Східній Азії, але угода з Україною – це її найбільша на сьогодні такого роду інвестиція за кордон. Це означає, що від 0,7 до 1,75 відсотка світових сільськогосподарських земель передаються від бідних націй іноземним покупцям з зростаючим населенням, серед яких Єгипет, Китай, Південна Корея і ОАЕ”
У цілому, з початку року експорт української сільгосппродукції до Китаю зріс у чотири рази. До кінця року вивіз збільшиться ще більше – за рахунок кукурудзи – 2 мільйони тонн рослини повинні продати на третій ринок. А з 2014 Україна почне експортувати на Схід ячмінь, а потім і пшеницю з ріпаком.
“Китай збирає значний обсяг зернових, але їх недостатньо для задоволення потреб внутрішнього ринку. А вони постійно зростають. Тому найближчим часом Китай почне конкурувати за обсягами закупівлі українського зерна з країнами Близького Сходу і Перської затоки і Європейським Союзом. І з часом саме китайський ринок стане для нас покупцем вітчизняного зерна номер один”, – заявив Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
Далі – більше. Незабаром, за словами Присяжнюка, в Україну прибудуть китайські фахівці для здійснення ветеринарного контролю та перевірки підприємств, що виробляють тваринницьку продукцію. Після підготовки та узгодження обома сторонами необхідних документів почнеться експорт цієї продукції на ринок КНР.
З агросектору китайці хочуть рухатися ще далі, і навіть говорять про те, що Україна і Китай можуть спільно обслуговувати ринок Європи. Так, Жіганг Тао, професор школи бізнесу Університету Гонконгу в ексклюзивному коментарі телеканалу БТБ сказав про те, що в таких традиційних галузях як текстильна і автомобільна Україна і Китай можуть співпрацювати, щоб обслуговувати європейський ринок. Компанії з КНР можуть створити виробництва в Україні, а потім співпрацювати з іншими країнами Європи, зазначив Жіганг Тао.
Так, кілька днів тому у прес-службі Державної компанії “Укрспецекспорт” заявили, що Україна та КНР продовжать розвивати співпрацю в авіабудівній галузі. Зокрема, сторони домовилися про співпрацю у сфері літакобудування з подальшою поставкою літаків на китайський ринок і в інші країни.
Також, повертаючись до питань агросектору, сьогодні з’явилася новина, що Україна має намір залучити кредит у Ексімбанку Китаю на суму $ 3 млрд для відновлення системи зрошення на півдні країни.
“Умови кредиту досить привабливі: 6,5% вартість кредиту, включаючи всі витрати, плюс п’ять років канікули, і через п’ять років протягом 10 років повернення тіла кредиту”, – зазначив Міністр агрополітики.
Плюси і мінуси співпраці з Китаєм
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, головний плюс – те, що Китай найлютіший ворог і конкурент Росії. Дружба з Китаєм дозволить поліпшити торговельні відносини між Україною і Росією, нашій країні буде простіше вести переговори з Росією разом з Китаєм. Другий позитивний фактор цієї дружби – можливість частину товарів, які не хоче купувати Росія, продавати в Китай, починаючи з продуктів харчування і закінчуючи продукцією машинобудування.
“Дійсно, Україні важко завоювати ринок ЄС своїм експортом машинобудування, а от Китай можна, особливо за рахунок машин і устаткування для будівництва промислових об’єктів у Китаї. Швидше за все з Китаєм у нас дійсно вийде АН, а от з Росією ніяк не виходить”, – зазначив економіст.
Третій фактор – Китай реально може інвестувати десятки мільярдів доларів в економіку України, він це хоче і може реально зробити.
Головний мінус співпраці наших країн полягає в тому, що наша економіка буде все тісніше прив’язуватися до економіки Китаю. І вже через десять-п’ятнадцять років Україну мало цікавитимуть проблеми Росії – Україна буде дуже сильно залежати від проблем з економікою Китаю.
“Другий негативний чинник – це специфіка ведення бізнесу по-китайськи. Вони завжди хочуть мати справу тільки з китайцями, тому вони ніколи не підуть на те, щоб інвестувати гроші в Україну і не мати можливості впливати на бізнес. З часом українським бізнесменам доведеться подлаштовуватися під китайців, а не навпаки. Третій фактор – це небезпека, що дружба з Китаєм буде вести до небажаних ассоціцій в очах США. Незважаючи на всі запевнення про дружбу і співробітництво, конфліктів між ними не уникнути, і тут Україна може опинитися між двох вогнів”, – підсумував експерт.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
