3089
Позичальників замучать штрафами
— Кредит&Депозит
Конституційний суд розв’язав руки банкірам. Згідно з рішенням служителів Феміди норми Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» не повинні поширюватися на громадян. Прописаний у ньому порядок нарахування і сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасне повернення боргу стосується лише підприємств і підприємців-фізосіб. Зокрема, обмеження розміру нарахованої пені подвійною обліковою ставкою НБУ є недійсним для споживчих кредитів.
За словами юристів, досі суди частенько посилалися на згаданий закон, розбираючи позови між банками і позичальниками-фізособами. «Застосування його норм, а також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України дозволяло фізичним особам – відповідачам обмежити максимальний розмір нарахованої пені подвійною обліковою ставкою НБУ. З 10 червня 2013 вона встановлена на рівні 7% річних. Таким чином, стеля нарахованої пені встановлювалася в розмірі 0,0384% за кожен день прострочення», – пояснює старший юрист МЮГ AstapovLawyers Юлія Яшенкова.
Тепер же приватним позичальникам доведеться платити будь-яку пеню, яку нарахує кредитор відповідно до договору. У підсумку можливо, що в деяких випадках розмір санкцій для фізосіб за порушення термінів платежів буде перевершувати штрафи, що нараховуються юрособам за аналогічні порушення. Тим більше що кредитори мають право нараховувати штрафні санкції неплатникам-фізособам в необмежений час, тоді як пеня підприємствам налічується тільки протягом шести місяців з моменту припинення обслуговування ними кредиту.
Один з найбільш поширених прийомів, що прописуються кредиторами в договорах, – одночасне застосування двох видів неустойки – штрафу та пені за одне і те ж порушення. «Якщо справа доходить до суду, кредитори зазвичай приносять складні розрахунки сум штрафних санкцій. І далеко не кожен суд вважає за необхідне їх перевіряти і розбиратися в правильності їх нарахування», – говорить керуючий партнер юридичної фірми «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв.
Хиткою опорою для позичальників залишається лише Закон «Про захист прав споживачів». Він не допускає включення в договір умов, що є «несправедливими». «Перелік таких «несправедливих» умов, перерахованих у законі, не є вичерпним. Тому такими можна вважати й умови про вкрай завищені норми штрафів чи пені», – говорить старший партнер юридичної компанії FCLEX Віктор Барсук. Проте суди, як правило, підтримують не споживачів. І мотивують це тим, що позичальники, підписуючи договір з кредитною установою, погоджуються на запропоновані їм умови, а значить, зобов’язані їх виконувати.
Єдиною зачіпкою для позичальників, конфліктуючих з банками, може стати позиція Конституційного суду, який у своєму вердикті також вказав, що застосовувані банками завищені розміри штрафних санкцій не відповідають принципам «справедливості, добросовісності та розумності», передбачених Цивільним кодексом. «Рішення Конституційного суду є обов’язковими для виконання на всій території України і оскарженню не підлягають. Позиція КСУ щодо того, що завищені розміри пені у споживчому не відповідають принципам справедливості і сумлінності, буде підставою для оскарження великої кількості кредитних договорів», – вважає адвокат, партнер юридичної компанії TIC Денис Писаний.
Та й самі депутати вже перейнялися долею горе-позичальників. Нещодавно в парламенті зареєстровано проект змін до Закону «Про захист прав споживачів» (щодо обмеження розміру пені та терміну нарахування неустойки за договорами про надання споживчих кредитів). У ньому пропонується обмежити нарахування неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язань, передбачених договором споживчого кредиту, шістьма місяцями з моменту її виникнення. Проект також обмежує максимальний розмір пені, яку споживач повинен виплатити кредитору в разі порушення зобов’язань за договором, подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період нарахування штрафних санкцій. Сукупна сума неустойок не повинна буде перевищувати 10% від основної суми позики. Правда, це вже може створити грунт для зловживань з боку позичальників. Знаючи, що їх не оштрафують більше ніж на 10%, вони зможуть безкарно допускати будь-які прострочення по кредитних зобов’язаннях.
Тетяна Очимовська
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
