741
Електричні формули
— Енергетика
Щоб освоїти нові ринки збуту електроенергії в країнах Балтії, Україні доведеться задовольнити цінові запити Бєларусі.
Найближчим часом Україна може завоювати електроенергетичні ринки країн Балтії - у середині квітня Литва заявила про зацікавленість у закупівлях нашого струму. Для реалізації цих планів ми маємо всі технічні можливості. Єдиною перешкодою може стати транзитний Мінськ - зігравши на нашій занадто великій зацікавленості в майбутніх постачаннях, він може домогтися збереження для себе безпрецедентно низьких цін на закуповуваний в України струм.
Балканський дебют
12 квітня прем'єр-міністр Литви Гедімінас Кіркілас повідомив, що найближчим часом Вільнюс і Київ можуть домовитися про постачання української електроенергії в Литву. За словами урядовця, це рішення буде затверджене після того, як Вільнюс остаточно визначиться, що для нього вигідніше, - введення в експлуатацію власних законсервованих теплових електростанцій або експорт струму з України.
Зараз у Вільнюса назріває проблема внутрішнього дефіциту електроенергії у зв'язку із закриттям Ігналінської атомної електростанції (відповідно до домовленості з Європейським Союзом АЕС повинна бути зупинена до 2009 р.). Саме до цього часу Україна може провести реконструкцію третіх-четвертих блоків ТЕС і вироблювану ними електроенергію направити на експорт у Литву. За словами експертів, на сьогоднішній день рішення Вільнюса закуповувати струм у Києва виглядає вигіднішим (як для України, так і для Литви), чим підйом власних ТЕС. Адже для того, щоб компенсувати роботою теплових електростанцій зупинку АЕС, що забезпечує близько 70% потреб електроенергії країни, прийде збільшити об'єм покупки російського газу як мінімум на 1,5 млрд куб. м у рік. А це порядку 40% від загального рівня споживання Литвою блакитного палива.
Елементарний економічний розрахунок показує, що якщо цей об'єм помножити на ціну, що сьогодні Вільнюс сплачує РФ за 1 тис. куб. м газу (202 дол.), то виходить, що щорічні його витрати зростають на 300 млн дол. У той же час, якщо він буде закуповувати струм у нас за ціною Оптового ринку електроенергії (порядку 4,5 центи/квт ч), те 1 млрд квт ч (за словами експертів, литовцям знадобиться як мінімум такий об'єм) обійдеться їм в 45 млн дол. Справедливості заради відзначимо, що ця цифра може бути більше, якщо ми буде продавати струм балтійцям на аукціонах, як це було в березні 2007 р. Але навіть за таких умов максимальна вартість 1 млрд квт ч для Вільнюса може скласти 90 млн дол.
Електричне співробітництво вигідно нашим країнам і з погляду довгострокової перспективи. Україна за рахунок виходу на енергетичний ринок Литви отримає шанс закріпитися на ринках двох інших балтійських країн - Латвії й Естонії, які імпортують струм у Литви, а після зупинки Ігналінської АЕС також будуть відчувати дефіцит енергії. Примітно, що зараз на цьому ринку в нас практично немає конкурентів. Потенційно поставки електроенергії країнам Балтії можуть здійснювати тільки Росія й Бєларусь, оскільки енергосистеми європейських країн працюють в іншому режимі. Але в останні кілька років і Мінськ, і Москва зазнають колосальних проблем із забезпеченням струмом власних споживачів і про можливості нарощування експортних постачань не замислюються.
Не менш очевидні інтереси Вільнюса. Щоб побудувати нову АЕС (а це зараз входить у плани литовців), йому знадобиться як мінімум 3,5 млрд дол. і шість-сім років роботи, протягом яких російський газ може подорожчати в рази. До того ж сьогодні проблемність спорудження атомних енергоблоків у країні збільшується тим, що дві з трьох країн-інвесторів спорудження станції (Естонія й Латвія) не дуже давно заявили про можливий вихід із проекту.
Причиною тому послужила угода, підписана 2 березня між головою уряду Литви та прем'єр-міністром Польщі Ярославом Качиньським. Відповідно до документа Польща стала четвертим державою-інвестором будівництва нових атомних реакторів. І якщо до цього трьом прибалтійським країнам повинні були належати рівні частки акцій АЕС (на підставі договору, підписаного на початку 2006 р.), те з підключенням у проект Варшави акціонерні частки держав в атомному проекті були розподілені за новим принципом: Литва - 34% акцій, а Латвія, Естонія та Польща - по 22%, що прийшлося не до смаку латвійцям та естонцям.
"Батьківське" слово
За словами експертів, на сьогоднішній день існують всі технічні можливості експорту української електроенергії в Литву. Поставки можуть здійснюватися транзитом через територію Бєларусі по двох міждержавних лініях електропередачі Чернігів-Гомель і Чаес-мозир напругою 330 кв кожна. Потенційно по обох ЛЕП можна передавати порядку 3 млрд квт/ч у рік. Близько 50% передатної потужності цих ліній зараз зайнято експортом струму в Бєларусь, однак якщо Київ і Вільнюс домовляться про постачання струму, то по згаданих лініях уже найближчим часом у Литву можна буде передавати як мінімум 1 млрд квт/ч електроенергії.
Хіба що непередбачений білоруський "батька" Олександр Лукашенко може "стать у позу" і відмовитися надати електричні транзитні послуги, як це у свій час зробила Росія стосовно України, що виявила бажання поставляти струм у Грузію через територію РФ. Або ж виставить непомірно високу транзитну ціну, що може виявитися не по кишені Литві.
Балтійці можуть собі дозволити сплачувати за транзитні послуги не більше 1 цента/квт-ч, що в сумі з мінімальною ціною закупівлі енергії в Україні на виході давало б Вільнюсу можливість здобувати струм по 5,5-6 центів/квт-ч. Сьогодні для литовців це дуже висока ціна - собівартість виробництва одного кіловата електроенергії в країні становить порядку 3 центів. Але після зупинки Ігналінської АЕС ця планка підніметься до 7-8 центів (через більше дорогою теплової енергії). А з уведенням в експлуатацію нової АЕС у структуру тарифу токи буде закладена окупність атомного проекту, у результаті чого в 2015 р. середня вартість енергії в Литві може досягти 10 центів за кіловат.
У принципі на такий рівень білоруських транзитних цін Київ і Вільнюс можуть сподіватися, адже до останнього часу Україна й Бєларусь знаходили електричне взаєморозуміння. Приміром, місяць назад робоча група фахівців державного виробничого об'єднання "Бєленерго" і національної енергокомпанії "Укренерго" визнала перспективним проект будівництва міждержавної лінії електропередачі потужністю 330 кв Рівенська АЕС - Мікашевичи. Цю гілку планується побудувати найближчим часом для розширення технічних можливостей транспортування українського струму транзитом через Бєларусь. Але при цьому зовсім очевидно, що замість на надання транзитних послуг Мінськ попросить Київ піти на певні поступки. За словами спостерігачів, серед таких цілком можуть бути привілейовані умови постачань нашої електроенергії для Бєларусі.
Це припущення може підтвердитися вже найближчим часом, тому що відповідно до угоди про експорт струму, підписаної наприкінці 2006 р. Києвом і Мінськом, до червня країни повинні переглянути об'єми й вартість постачань енергії на друге півріччя. Нагадаємо, що протягом першої половини 2007 р. Україна зобов'язалася експортувати в Бєларусь порядку 1,5 млрд квт-ч по 2,4 центи/квт-ч, що Мінську дуже вигідно. Адже собівартість виробництва власного струму в них складає близько 4 центів/квт-ч.
"Бєларусь зацікавлена в покупці української електроенергії для своїх потреб. Нинішні умови нас цілком улаштовують", - повідомили в "Бєленерго". У той же час Київ при собівартості виробництва 1 квт-ч на рівні 4,5 центи одержує від цього контракту прямі збитки (у країни Європи ми продаємо енергію по 4-9 центів/квт-ч).
Як би те не було, але експерти стверджують, що на майбутніх переговорах з білорусами про умови поставок навряд чи буде підніматися питання про підвищення вартості українського струму. "Можливо, об'єми будуть знижені (у зв'язку із планом ремонтів нашої теплової генерації), але різких змін у ціні не буде. Ми не можемо їм продавати струм на аукціонах, як це було зроблено в березні для європейських країн. Торги їсти зміст проводити там, де є достатня кількість покупців. Хто таким покупцем виступить у Бєларусі, якщо там працює одна державна компанія, невідомо", - повідомили в "Укрінтеренерго". Втім, демпінгові ціни на електроенергію для білорусів можуть виявитися невеликою платою за можливість України закріпитися на перспективні балтійські ринках
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
