3502
Українські банки активізують фінансування зовнішньої торгівлі
— Кредит&Депозит
Завдяки іноземним власникам українські банки активізують фінансування зовнішньої торгівлі. У цього процесу є й негативна сторона: він сприяє зростанню імпорту, збільшуючи торговий дисбаланс.
Банки активно нарощують фінансування імпорту й експорту - торік портфелі багатьох фінустанов з цього виду операцій як мінімум подвоїлися. В останні п'ять років торговельне фінансування - одна із самих банківських послуг, що динамічно розвиваються. Відкритість вітчизняної економіки - зовнішньоторговельні обіг України вже кілька років приблизно рівні її валовому внутрішньому продукту - змушує банки впроваджувати й розвивати спеціальні інструменти для експортерів й імпортерів. Їхнє використання дозволяє вітчизняним підприємствам не тільки убезпечити розрахунки з закордонними партнерами, але й залучати порівняно недорогі позикові кошти.
Для банків обслуговування експортерів й імпортерів стало одним з найбільш рентабельних видів корпоративного бізнесу. Найбільші гравці ринку до початку 2007 року надали підприємствам гарантій на суму близько 3 млрд гривень і профінансували торговельні операції більш ніж на 15 млрд гривень. Однак навіть ці значні суми ще порівняно невеликі з масштабами зовнішньоекономічної діяльності України (експорт й імпорт товарів і послуг в 2006 році перевищив 103 млрд доларів), а виходить, торговельне фінансування буде набирати обороти. Адже на український ринок приходять іноземні банки, здатні відкривати своїм дочкам потужні кредитні лінії. Чимало фінустанов уже зараз виділяють торгові компанії в окремий сегмент поряд з корпоративними клієнтами (виробниками) і рітейлом.
Гроші під гарантії
На початку 90-х років вітчизняні імпортери працювали з закордонними партнерами на умовах часткової або повної передоплати за товар, а експортери відвантажували продукцію в найкращому разі після одержання авансу. Проблему недовіри до українських покупців збільшив кризу 1998 року. Після різкої девальвації гривні й хвилі неплатежів багато закордонних компаній посилили умови постачань, що створило передумови для залучення банків у зовнішньоекономічну діяльність. Якщо на зорі 90-х банки в основному відігравали роль платіжних агентів, то зараз вони пропонують експортерам й імпортерам широкий спектр інструментів.
Документарні інструменти (акредитиви, гарантії, інкасо) покликані знизити ризики й гармонізувати інтереси покупця й продавця. Завдяки швидкому росту банківського сектора й налагодженню банками міжнародних зв'язків обсяги документарних операцій стрімко ростуть, що дозволяє торговцям вибирати найбільш прийнятні умови постачань. Добре знайомі між собою покупці й продавці без проблем домовляються про відстрочки платежів. Однак покупці, що не встигли зарекомендувати себе, або продавці, що не довіряють своїм контрагентам, змушені залучати банки як незалежних гарантів угоди. Останнім часом зовнішньоекономічні контракти все частіше передбачають використання акредитивів і гарантій при розрахунках. Акредитиви й гарантії дозволяють імпортерам купувати товари без передоплати й з відстрочкою платежу, експортерам - убезпечити себе від ризиків неплатежів.
Шість банків надають найбільші обсяги торгового фінансування
Популяризації документарних операцій сприяє їхня пропаганда банками й розширення географії експорту й імпорту українських компаній. "Ми не користувалися акредитивами доти, поки не відправили товар новим партнерам в Алжир. Товар прибув у країну, але гроші нам не перерахували - клієнт хотів отримати відстрочку в дев'яносто днів. Ми побоювалися, що він взагалі не заплатить, тому відкликали вантаж назад в Україну", - розповів представник компанії-експортера.
Акредитиви розраховані насамперед на імпортерів. Один з найбільш затребуваних зараз інструментів - імпортний акредитив з постфінансуванням, тобто з відстроченим платежем. Постфинанування є вигідною альтернативою звичайному заставному кредиту - воно обходиться в 10-13% річні в доларах, тоді як стандартний кредит на поповнення оборотних коштів - 12-15%.
"Ставка по фінансуванню звичайно складається з базової ставки грошового ринку (LIBOR або EURIBOR), маржі іноземного банку й маржі, що додає український банк, виходячи з оцінки ризику угоди",- пояснює заступник начальника керування по роботі з фінансовими установами й торговим фінансуванням Укрексімбанку Святослав Кузьмич.
Імпортне постфінансівання
Проте подібний інструмент доступний далеко не всім. "Імпортне постфінансівання, як і передекспортний аванс, вимагає наявності заставного майна, чия вартість у два рази перевищує обсяг фінансування, а тому для багатьох торговельних компаній ці інструменти недоступні", - відмічає керівник однієї з торговельних компаній. Раніше, коли вітчизняні банки тільки налагоджували співробітництво із закордонними колегами, недоліком торгового фінансування була тривалість оформлення угод. Зараз швидкість проведення операцій залежить від давнини взаємин банку й клієнта. Добре знайомому клієнту з кредитною історією й оформленою заставою акредитив може бути відкритий протягом одного дня. А новачкові доведеться почекати кілька тижнів.
Банкіри визнають, що підприємствам, що бідують у невеликих позиках, не варто вдаватися до торгового фінансування. "Якщо сума угоди невелика, інструмент стає дорогим. Ми попереджаємо клієнта про цьому й рекомендуємо акредитиви при обсягах угод не менш п'ятдесяти тисяч доларів", - відзначає начальник керування торговельного фінансування та документарного бізнесу банку "Надра" Ольга Карпова. Середній обсяг угоди в рамках торгового фінансування у вітчизняних банках становить біля півмільйона доларів. Саме масштаби торгових операцій роблять їх настільки вигідним бізнесом для банків.
Безресурсні інструменти можуть використатися й експортерами. "Я порадила б експортерам передбачати в контракті передоплату разом з гарантією повернення передоплати. Малознайомому покупцеві варто провадити відвантаження товарів тільки проти акредитива, відкритого на його користь", - говорить Ольга Карпова. Крім гарантії й акредитива, експортер може скористатися передекспортним авансом. "Для реалізації експортних контрактів наших клієнтів ми залучаємо кошти іноземних банків. Експортер, отримавши передекспортне фінансування, закуповує комплектуючі, виробляє товар, відвантажує його, а частина отриманої за контрактом експортного виторгу направляє на погашення заборгованості перед банком. Оскільки ми приймаємо на себе ризики з повернення такого кредиту іноземному банку, клієнт надає нам відповідне забезпечення", - пояснив Кузьмич.
Який би спосіб фінансування експорту не був обраний, обійти норму про повернення валютного виторгу в країну протягом 90 днів неможливо. А от акредитив при імпорті дозволяє обійти деякі тверді норми валютного регулювання. Якщо виставляється акредитив з відстрочкою платежу й гроші за товар відразу не перераховуються, то в імпортера немає гострої необхідності ввезти товар на митну територію України протягом 90 днів. Дати увезення окремих партій і розміри цих партій формуються винятково за взаємною домовленістю експортера й імпортера.
Третій не зайвий
Фінансування імпорту інвестиційних товарів може здійснюватися при участі експортно-кредитних агентств (ЕКА). "Для угод строком від року використовується фінансування зі страховим покриттям експортних агентств, оскільки західні банки хочуть захиститися від ризиків. Ці схеми не нові, але останнім часом активно розвиваються", - відзначає начальник відділу документарних операцій Укрсоцбанку Марина Мирленко. ЕКА створюються з метою захисту підприємства-експортерів від політичних й інших ризиків тих країн, у які вони поставляють товари. Конкурентноздатність товарів залежить від умов оплати, тому більшість країн миру створили экспортно-кредитные агентства, чиї страховки дозволяють експортерам продавати свою продукцію на виплат на тривалий строк. Часто агентства створюються при участі держави, іноді їхньої функції виконують банки або страхові компанії.
За допомогою ЕКА імпортер отримує відстрочку платежу терміном від двох до семи років. Розмір страхової премії визначається залежно від рівня ризиків країни імпортера (Організація з економічного співробітництва та розвитку виділяє сім груп таких ризиків, Україна перебуває в шостий) і умов контракту. Вартість ресурсів для клієнта залежить від страхової премії агентства й маржі іноземного банку. Однак й у цьому випадку ресурси для підприємств дешевше, ніж звичайне кредитування усередині України.
Передекспортне фінансування
Великі гравці ринку торгового фінансування активно співробітничають із закордонними експортно-імпортними банками та ЕКА. Наприклад, Укрексімбанк уклав більше тридцяти угод з банками й ЕКА інших країн про фінансування постачань з цих держав. А VAB Банк співробітничає з німецьким банком AKA Ausfuhrkredit-Gmb й агентством Euler Hermes Kreditversicherungs-AG. У рамках такого співробітництва фінансується імпорт товарів з Німеччини на суму від 250 тис. євро терміном на 3-5 років. Ресурси надаються українському банку під 8% річних. При цьому західний банк виплачує іноземному виробникові вартість поставлених товарів, а ЕКА виступає фінансовим гарантом.
Всі б добре, але більші фінансові ресурси зосереджені на Заході, і в таких умовах фінансування зовнішньої торгівлі завжди буде мати для України перекіс убік імпорту. Іншими словами, розвиваючи торговельне фінансування, українські банки волею-неволею сприяють збільшенню торговельного дефіциту. Погано те, що вітчизняні фінустанови не можуть запропонувати довгострокових кредитів і великих гарантій експортерам. Тому наші компанії, наприклад, у транспортному машинобудуванні, найчастіше не можуть запропонувати конкурентні умови постачань за рубіж, які особливо важливі, якщо мова йде про дорогу продукцію. Для підтримки експорту необхідне створення власного експортно-кредитного агентства. Про плани його створення вже давно говорить голова правління Укрексімбанку Віктор Капустін. Однак у бюджеті поки що не перебуває коштів для створення ЕКА, незважаючи на задекларирований урядом курс на підтримку експорту й скорочення торгового дефіциту.
Якщо великі експортери (наприклад, металурги) вирішують проблему фінансування, звертаючись до західних банок, то для дрібних компаній передекспортні позики дуже дорогі. Єдина програма кредитної підтримки експортерів в Україні - фінансований Всесвітнім банком через Укрексімбанк Проект розвитку експорту на 154,5 млн доларів. Але це крапля в морі.
Інструмент для банків-лідерів
Для успішної роботи в сфері торгового фінансування банку мало підібрати персонал і вивчити технічні і юридичні нюанси документарних інструментів. Йому необхідно налагодити відносини з безліччю іноземних фінустанов. Справа в тому, що прямі гарантії більшості вітчизняних банків за рубежем не приймають. Виключення становлять такі відомі за рубежем банки, як Приватбанк та Укрексімбанк. Переважному положенні виявляються дочки іноземних банків. Наприклад, УкрСиббанк пропонує своїм клієнтам гарантії материнського банку BNP Paribas. До того ж міжнародні компанії, що працюють на нашому ринку, приймають прямі гарантії, видані УкрСиббанком. Це знижує вартість операцій для клієнтів банків з іноземним капіталом.
В основному фінустановам доводиться домовлятися про надання гарантій із закордонними колегами, для яких важливий розмір і репутація українського партнера. Від його реноме залежить і вартість підтвердження акредитива, імпортного постфінансування та передекспортного авансу для клієнтів. Тому банкіри зізнаються, що далеко не кожен банк може працювати в цьому сегменті. До лідерів у сфері торговельного фінансування можна віднести Приватбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк, "Райффайзен Банк Аваль", "Надра", Укрсоцбанк, OTP Bank, тобто це найбільші українські банки, які або мають потужні кредитні лінії від західних банків, або/й іноземних засновників. Наприклад, в 2006-м Центр торгового фінансування відкрив Укрсиббанк.
Цього року аналогічним підрозділом збирається обзавестися "Райффайзен Банк Аваль". У банку вважають, що офіси центра повинні бути розташовані в кожному регіоні, де є великі компанії, що постійно бідують у документарних операціях. "Завдяки входженню в групу Raiffeisen International у нас з'явилася можливість надавати непокриті гарантії, а це удешевляет послугу для клієнтів. Але документарні операції вимагають вузької спеціалізації менеджерів, тому ми децентралізуємо цей бізнес, відкриваючи офіси там, де розташовані дуже важливі для нас клієнти", - розповів заступник голови правління
"Райффайзен Банку Аваль" Віктор Горбачов. Перший офіс Центру торговельного фінансування банк відкриє цього року в Донецьку.
Активно рекламують послуги торговельного фінансування такі великі фінустанови як "Хрещатик", Родовід Банк та "Кредит-Дніпро", але їм важко суперничати з лідерами. Дрібні й середні банки найчастіше домовляються про надання гарантій з державним Укрексімбанком.
Попит на інструменти торгового фінансування буде зростати. Адже наше суспільство дуже швидко вчиться жити в кредит. Вступ у ВТО й активний прихід в Україну іноземних банків також будуть підвищувати попит на такі послуги. Це дуже залучає - отримати товар, продати його й тільки потім віддати частина виторгу закордонному виробникові (відстрочка досягає від кількох місяців у легкій і харчовій промисловості до декількох років у машинобудуванні). Школа тільки, що торгове фінансування обертається скоріше підтримкою імпорту, чим експорту. Виходом із цієї ситуації може бути створення експортно-кредитного агентства на базі, що спеціалізується на обслуговуванні зовнішньоекономічної діяльності державного Укрексімбанку.
Інструменти для великого бізнесу
Святослав Кузьмич, заступник начальника керування по роботі з фінансовими установами й торговельним фінансуванням Укрексімбанку:
- Цільовою групою для надання послуг по торговельному фінансуванню є великі й середні підприємства, що займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Схеми торговельного фінансування використають в основному експортери таких галузей, як машинобудування, металургія, сільське господарство (зернотрейдери) та інших. Широко застосовується цей інструментарій також при імпорті в Україну комплектуючих до автомобілів, продуктів нафтохімії, фармацевтичної продукції, тобто товарів зі швидким оборотом. Всі частіше підприємства використовують можливості торговельного фінансування при імпорті обладнання, у тому числі енергозберігаючого, що, природно, припускає більш тривалі строки фінансування. Для таких цілей існують свої інструменти: довгострокове фінансування імпорту під покриття іноземних експортних страхових агентств, міжнародні програми довгострокового фінансування.
Якщо підприємство починає працювати з банком по торговельному фінансуванню, то використає ці схеми на постійній основі, оскільки вигоди очевидні - мінімізація ризиків у міжнародній торгівлі й зниження витрат при виконанні контракту. Однак треба розуміти, що далеко не кожен український банк має можливість виставити, приміром, довгострокову гарантію виконання контрактних зобов'язань без перекладу живих грошей в іноземний банк, викупити документи по експортному акредитиві або одержати від іноземного банку відстрочку платежу за імпортним контрактом свого клієнта.
Документарні операції через Інтернет
Родіон Никоненко, директор торгового центра УкрСиббанку:
- Торговельне фінансування на українському ринку, безумовно, перспективно. Ми маємо повний доступ до всієї продуктової лінійки BNP Paribas, що визнаний одним зі світових лідерів в області торговельного фінансування. Однак в українських умовах не всі ці продукти можуть бути використані у зв'язку з невирішеними поки IT-завданнями й особливостями українського законодавства. Наприклад, ми вивчаємо можливість здійснення операцій з дисконтування міжнародної дебіторської й кредиторської заборгованості, плануємо ввести обслуговування документарних операцій через Інтернет (щось на зразок системи Банк-Клієнт), але для впровадження цих послуг буде потрібен час.
За матеріалами: BIN
Поділитися новиною
