843
Абсолютний нуль
— Кредит&Депозит
Чим українські банки відрізняються від тютюнових компаній. Кожному, хто мав справу з банківськими кредитами, відомо: щоб не писав банк у рекламних буклетах, позик під 0% не буває.
Процентна ставка, що декларується банком, далеко не єдиний критерій вартості кредиту.
Достаток різного роду додаткових комісій і платежів, що залежать від строку кредитування, розміру початкового внеску, суми кредиту й т.д., уводить в оману навіть самих фінансово підкованих позичальників.
Приміром, Індекс-Банк установив процентну ставку по доларових кредитах на покупку нерухомості на рівні 11,2% річних. Але з урахуванням 0,15% щомісячної комісії (яка налічується на залишок заборгованості) вартість грошей збільшується до 13% річних. Приватбанк пропонує іпотечні кредити під 10-12% річних (залежно від розміру початкового внеску), але з урахуванням щомісячної комісії (0,2% налічується на первісну суму кредиту) реальна ставка складе 14,8-16,8% річних.
У секторі споживчого кредитування різниця між реальною та задекларованою процентною ставкою ще істотніше. Навіть при 10-20% річних й 1-2% щомісячних комісій реальна ефективна ставка по позиці становить 50-70% річних. Наприклад, у банку "Російський Стандарт" можна взяти споживчий кредит на суму 5 тис. грн строком на 12 міс. під 11% річних у гривні плюс 8% одноразова комісія. При цьому кредитний експерт банку повідомив Контрактам, що щомісяця треба виплачувати банку близько 580 грн. У такий спосіб розмір реальної ставки - близько 65% річних (при платежах рівними частинами).
Зрозуміти банкірів неважко: без маленьких маркетингових хитростей зараз не продаси навіть самі необхідні товари й послуги. Що вже говорити про кредити, до яких українців почали привчати лише пари років тому.
Однак банки - не перукарні: крах навіть середньої фінустанови внаслідок збільшення проблемних кредитів здатен викликати якщо не обвал, те серйозні проблеми всієї банківської системи. Чим більше різниця між заявленою й реальною ставкою по кредиту, тим вище ймовірність зростанню "проблемки". І урезонювати запопадливих банківських маркетологів - завдання не численних "неурядових об'єднань", а чиновників із центробанків.
У Росії в нинішньому році, швидше за все, буде прийнятий закон "Про споживче кредитування", у якому будуть виписані основні правила взаємин простих позичальників з банками. Простіше говорячи, банки будуть зобов'язані інформувати позичальника про те, скільки в підсумку він повинен заплатити за наданий кредит. А с 1 липня 2007 року набуває чинності рішення Центрального банку Росії, що вимагає від банків розкривати ефективні ставки по кредитах (реальну вартість кредитів з урахуванням всіх комісій). Так уже давно роблять банки Великобританії й США, де питання споживчого кредитування досить добре врегульовані законодавчо. Тільки в США діє близько 10 законів, що захищають споживачів фінансових послуг.
Наприклад, розміщаючи на рекламних буклетах, білбордах і т.д. умови кредитування, західні банки зобов'язані вказувати розмір реальної процентної ставки: більший напис "Кредит під 0%!" на європейських білбордах граничить із непримітною фразою "Реальна ставка - 10% річних".
Точно так само, як у рекламі сигарет або міцних напоїв міститься попередження про шкоду паління й алкоголю.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
