1563
Підйом економіки України став вищим, ніж у Росії
— Казна та Політика
Підйом економіки в 2006 р. став вище, ніж у стратегічного партнера - Росії. Про це повідомив керівник групи радників НБУ Валерій Літвицький, оцінюючи економічний зріст в Україні в 2006 році.
За його словами, після гальмування в січні минулого року динаміка ВВП вирівнялася і залишалася висхідною в наступні місяці в 2006 р.
Серед особливостей економічного росту в 2006 р. Літвицький, зокрема, відзначив наступні:
- у першому кварталі підйом був ледь помітним - від 0,9% у січні до 1,5% у лютому,
- у середині другого кварталу він усе ще знаходився у фоновому режимі (2,7% квітня), але став впевненіше в червні (5,0%.),
- у липні-серпні економіка рухалася флетово (5,5% -5,7%), але з осені успішно протестувала 6% оцінку і стала розвиватися прискорено. Рік вона закінчила на високій ноті (7 %).
- у першому кварталі підйом був ледь помітним - від 0,9% у січні до 1,5% у лютому,
- у середині другого кварталу він усе ще знаходився у фоновому режимі (2,7% квітня), але став впевненіше в червні (5,0%.),
- у липні-серпні економіка рухалася флетово (5,5% -5,7%), але з осені успішно протестувала 6% оцінку і стала розвиватися прискорено. Рік вона закінчила на високій ноті (7 %).
За словами керівника групи радників НБУ, економічне зростання в 2006 році максимально наблизився до мегатрендового (7,3% росту ВВП у середньому в 2000-2005 роках). Відхилення від довгострокового потенціалу становило 0,3%, тоді як в 2005 р. - 4,8%. Підйом економіки після річної паузи практично став вище, ніж у стратегічного партнера - Росії. В 2005 р. відхилення не в інтересах України становило 4%, сьогодні це відхилення становить 0,6% в інтересах України.
Уперше за всі роки спостережень фактична динаміка збіглася з тієї, котра була закладена в макропоказники бюджету. В 2005 році відхилення в нижчу сторону від прогнозу було більш ніж дворазовим.
Крива руху ВВП в 2006 р. сходила, за винятком короткострокової понижуючої корекції у квітні та ділянки флетового зростання в липні-серпні. В 2005 р. траєкторія росту виглядала як спадна зі сплеском незначної підвищувальної корекції у квітні, вересні, грудні.
Якщо в 2005 р. інфляція та ріст ВВП сповільнилася в порівнянні з попереднім роком, то в 2006 р. - прискорилися. Динаміка ВВП стала вище на 4,4%, інфляції на 1,3%. "Інфляційна плата" - при прискоренні зросту (SACRIFATE RATIO) була помірною.
У порівнянні з переважною більшістю прогнозів (українських та іноземних офіційних структур, експертів) економічний ріст була вище, в 2005 р. - більше низьким.
Утримання висхідної динаміки руху сукупного доходу нації торік фіксує факт успішного завершення семилітки зростання (2000-2006 р.) після двох п'ятирічок виснажливого спаду (1990-1999 р.).
Як й в 2005 р. ріст торік по темпах поступався інфляції. Всупереч тенденціям 2005 року він супроводжувався нарощуванням зовнішнього боргу. Подібно тому, як це відбувалося в 2005 р. його рухав, насамперед, внутрішній попит. Це допоможе й виходу на довгостроковий стійкий рівень, вважає Літвицький.
Роль експорту торік значно підвищилася - стимулювала внутрішню ділову активність у галузях-суміжниках сектора товарів торгівлі (експортного сектора). Зовнішній попит на світових ринках в 2006 р. підсилився. Експорт після річної перерви знову зростав у двозначному вимірі.
Ще більш динамічним був імпорт. Тому внесок чистого експорту в зростання ВВП став негативним. Утворився дефіцит торговельного балансу.
Структура внутрішнього попиту в порівнянні з зафіксованою в 2005 р. змінилася. Торік інвестиційний попит різко розширився (як внутрішніх, так і зовнішніх капіталовкладень). Темпи зростання доходів і зарплати трохи сповільнилися, орієнтовно на 16-18% виросли реальні прибутки та інвестиції в основний капітал.
Приплив іноземних інвестицій значно прискорився. Не стрибкоподібно, як в 2005 р., коли майже на 5 млрд дол. вони виросли після повторної приватизації "Криворіжсталі", а більш поступово й протягом усього року, включаючи передвиборний період.
Якщо в 2005 р. зріст ВВП сповільнився, а прибутків громадян різко прискорився, то в 2006 році тенденції стали зворотними: вище були темпи зростання ВВП та інвестицій, менш високими - зарплати, пенсій, соціальних трансфертів.
Продовжилася деіндустріалізація росту. В 2005 р. темпи зростання промисловості перевищували відповідні ВВП. Торік ситуація стала протилежною. Уперше з 1998р. промисловість зростала повільніше, ніж ВВП.
Внесок сервісної економіки у висхідний рух ВВП став переважним. В 2005 р. торгівля, будівництво перебували в рецесії, транспорт - відставав. В 2006 р. ці галузі розвивалися або двозначними, або вище, ніж промисловість темпами (торгівля -16,4%; будівництво - 9,6%; транспорт - 10%).
Сільське господарство стримувало підвищення темпів розвитку економіки. Як й в 2005 році. Ріст становив 0,4% і повторив показник попереднього року.
Відсутність реприватизаціонної риторики сприяла, а "прем’єриада" гальмувала розгортання ділової активності. Підточувала підприємницький оптимізм і передвиборну атмосферу. Це не додавало тяги руху ВВП.
Ріст підтримувала девальвація РЕОК, що відновилася після річної перерви. В 2005 р. посилення курсу досягло 15% оцінки, в 2006 р. - девальвація складала 2,3%.
Як й в 2005 році економіку послабляла скривлена трансформація відносин власності. В 2005 р. - це була реприватизація. В 2006 р. заблокована приватизація, що замінила інвентаризація, рейдерство, повернення в державну власність раніше приватизованих підприємств.
Очікування гнітючого впливу на економіку нових цін на газ торік не підтвердилися повною мірою. Фінансова результативність підприємств не випробувала різкого зменшення й позитивна динаміка збереглася. Інформація щодо перспектив руху рентабельності, що надавали представники реального сектора, виявилася викривленою, а запас міцності був занижений.
В 2005 році бар'єром на шляху динамічного розвитку економіки була рецесія в будівництві (-8,8% валова додана вартість за рік) і торгівлі (-9,8% - відповідно). Торік галузей, у яких знизилася валова додана вартість не було, хоча сільське господарство майже не дало позитивного внеску у ВВП країни.
Зменшення питомої ваги власних коштів підприємств у формування джерел фінансування капіталовкладень в основний капітал було компенсовано збільшенням (на 4%) кредитних ресурсів, наданих банками.
Ефективність впливу банківської системи на мобілізацію резервів економічного зростання торік була значно вищою, ніж у попередньому. В абсолютному значенні приріст кредитів, наданих юридичним особам і громадянам в 2006 р. перебував на рівні історичного максимуму. Різко виросла мультиплікація грошей. При менших відносних темпах збільшення монетарної бази економіка повернулася на траєкторію 7% (прискореного) росту.
Літвицький відзначив,що для того, щоб закріпити позитивні тенденції в 2007 році та перебороти перешкоди на шляху економічного зростання в межах прогнозного орієнтира доцільно ужити таких заходів назустріч росту-2007: якнайшвидше вступити у ВТО; відновити експорт у Росію; розгорнути повноцінну приватизацію; домогтися пробудження аграрних реформ від багаторічної "сплячки"; вивести на висхідну траєкторію виробництво в нафтопереробній промисловості; перебороти кризу в легкій промисловості; "зняти петлю на шиї" малого бізнесу; суворо контролювати використання коштів держпідприємств, вивільнених після зменшення нормативу їхнього витягу в бюджет; сприяти додатковому припливу іноземних прямих інвестицій; утримати торішню тенденцію РЕОК до девальвації; максимально залучити й ефективно використати кошти ЄБРР і ВБ для фінансування інвестиційних проектів; утримати на рівні не менше, ніж 80% від торішнього темпу зростання доходів громадян; ефективно використати потенціал росту у вільних економічних зонах; підвищити результативність впливу уряду на господарчий сектор; зберегти підвищену кредитну активність; здешевити вартість запозичень для реального сектору (зниження інфляції, розвиток конкуренції серед банків, поліпшення управління ризиками й ін.); вчасно знайти коректне рішення проблеми адаптації промисловості, насамперед хімічної, до нових цін на газ; почати помітний крок у детінізації економіки; розблокувати експорт зерна; залучити додаткові позикові ресурси для розвитку транспорту; утриматися від різкого підвищення тарифів на залізничні перевезення; вирішити проблему відшкодування ПДВ експортерам; запровадити систему підтримки інвестиційного імпорту; розширити масштаби експорту електроенергії й зброї; здійснити прорив у розвитку іпотечного кредитування для фінансування житлового будівництва; підсилити роль фінансового сектора в збільшенні ВВП; поліпшити роль статистики в оцінці реальних масштабів динаміки кінцевого суспільного прибутку нації.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
