302
У Лукашенко труби горять
— Енергетика
Російсько-білоруський нафтовий конфлікт налякав західних споживачів. Білорусія, почуваючи, що перегинає палку, терміново направила делегацію в Москву. Однак Москва відмовляється вести діалог з Мінськом, поки не буде скасовано мито на нафту.
У понеділок увечері в Москву терміново вилетіла білоруська делегація на чолі з першим заступником міністра економіки Володимиром Найдуновим, повідомили у МЗС Білорусії. Поїздка відбувається "з метою врегулювання на основі переговорів взаємних претензій по митах на нафту", говориться в повідомленні. Раніше зазначалося, що 10 січня в Москву готовий прибути прем'єр-міністр Білорусії Сергій Сидорський.
Однак у Росії посланців Лукашенко не чекають.
"Переговори з Білорусією почнуться тільки після скасування незаконного мита на транзит російської нафти", - заявив заступник голови МЕРТа Андрій Шаронов.
Він додав, що остаточне рішення про переговори буде прийняте російським урядом найближчим часом.
Нагадаємо, що 1 січня уряд Білорусії проінформувало МЕРТ Росії й "Транснафта" про введення нового збору - мита за транспортування нафти.
"Мито складе 45 дол. за тонну нафти. Це мито на нафту, воно цілком розраховується і є обґрунтованим", - заявив тоді прем'єр-міністр Білорусії Сергій Сидорський, - Створення нового податку керівництво республіки називає відповідними діями на затверджену Росією місяцем раніше мито на імпорт нафти в розмірі 180,7 дол. за тонну. До останнього моменту Білорусія була єдиною республікою, що отримувала сировину безмитно й реекспортувала його вже за комерційними цінами. Дії російської сторони, як підкреслюють у білоруському уряді, "зруйнували сталі комерційні зв'язки та істотно погіршили економічне становище нафтопереробної галузі Білорусії".
Введення мита на нафту, що транспортує по нафтопроводах республіки, "не має аналогів у світовій практиці", підкреслюється в повідомленні прес-служби російського МЕРТу. Подібного збору немає в жодній країні.
"Це інновація пана Лукашенко, - констатує начальник аналітичного відділу ФК "Мегатрастойл" Олександр Разуваєв. - Білорусія повертає нас у часи феодалізму, коли барон брав десяту частину череди за прохід через свою територію. Мито береться або за експорт продукту на територію країни, або за імпорт, але не за транзит через неї. З боку Білорусії це неадекватний крок, що зайвий раз підкреслює економічну безграмотність керівництва республіки".
Білоруський податок робить транзит сировини через республіку практично безглуздим. "Фактично Білорусія подвоює вартість транспортування нафти для російських компаній, - підкреслює аналітик Rye, Man & Gor Securuities Костянтин Черепанов. - Сума, яку білоруси запитують як мито за транзит тонни нафти, порівнянна з вартістю постачання нафти з Західного Сибіру в Європу. І це з огляду на витрати на фрахт танкера".
Введення нових мит моментально позначилося на транзиті нафти в Європу. Польща в понеділок уночі направила лист компанії "Гомельтранснафта "Дружба" у зв'язку із припиненням постачань нафти, однак відповіді дотепер не отримало.
"Поки ми не знаємо, чому було припинено постачання (нафти), і коли вони будуть відновлені", - відзначив прес-секретар підприємства PERN, що займається експлуатацією польської ділянки нафтопроводу "Дружба", Томаш Закшевський. Аналогічний запит направила Німеччина. Крім того, перестала одержувати нафту й Словенія.
"Поставки російського палива нафтопроводом "Дружба" припинилися", - заявив агентству Франс Пресс представник міністерства економіки країни Брано Звара. Єврокомісія вже вимагає від Росії й Білорусії пояснень у зв'язку з припиненням постачань нафти.
У Росії вважають Білорусію винуватою в тому, що "Транснафті" довелося перекрити транзит нафти в Європу. З 6 січня Білорусія незаконно відібрала із трубопроводу "Дружба" більше 79 тис. тонн нафти, що призначалися для споживачів у Західній Європі, заявив у понеділок президент "Транснафти" Семен Вайншток.
"Ми трактуємо цю ситуацію як форс-мажорну, як настання обставин непереборної сили, коли Білорусія перша, я підкреслюю, припинила постачання російської нафти зі своєї території на територію "третіх країн", після чого вже російська сторона призупинила поставки з російської території на Білорусію, оскільки транзит виявився неможливим", - заявив Андрій Шаронов.
Представник МЕРТу додав, що білоруська сторона повідомила Росію про те, що "певні обсяги російської нафти вилучаються як об'єкт адміністративного правопорушення у зв'язку з невиконанням нових вимог, встановлених постановою Республіки Бєларусь".
"Тобто російська нафта арештована для сплати цих самих мит, які заднім числом уведені з 1 січня", – резюмував Шаронов.
"Білорусія вважає, що питання газу закрите (республіка домоглася всього по максимуму) і тепер намагається вторгувати собі вигідніші умови по нафті", - думає заступник директора Центра політичних технологій Олексій Макаркін.
Нагадаємо, сторони домовилися про поступовий перехід Білорусії на ринкові ціни.
На 2007 рік для Білорусії встановлена ціна 100 дол. за тисячу кубометрів. В 2008 році ціна на газ складе 67% від ціни на газ на європейському ринку за винятком транспортних витрат (net back), в 2009 році - 80%, в 2010-м - 90%, в 2011 році - 100%.
Темп росту цих понижуючих коефіцієнтів, за словами глави "Газпрому" Олексія Міллера, повністю відповідає показникам, які прийняті в Російській Федерації. Росія до 2010 року одержить 50% акцій у СП із "Білтраснгазом" за 2,5 млрд дол.
"Росія виявилася в дуже складному політичному становищі, - підкреслює Макаркін. - Звичайно, можна перекрити нафту, як у випадку з Україною, але щорічне перекривання труби погано позначиться на репутації Росії. Більше того, ситуація з Білорусією кардинально відрізняється від української. Україна тоді перебувала напередодні виборів, і Ющенко змушений був піти на умови російської сторони - інакше тривалою кризою скористався б його супротивник Янукович. А в Білорусії вибори вже минули, і Лукашенко почуває себе впевнено. Крім того, у Білорусії немає проросійської опозиції, білоруські опозиціонери - це політики прозахідного інтересу. Росія вкрай не хоче посилення позицій Заходу в Білорусії, більше того, побоюється, що в республіці може початися й атлантична інтеграція. Тому ми волею-неволею змушені підтримувати режим Лукашенко. Він це прекрасно знає й успішно цим користується".
Сьогодні Росія розплачується за помилку 2001 року, коли вона не підтримала проросійську опозицію в республіці.
"Зроби ми їм тоді підтримку, - говорить Макаркін, - зараз уже російська сторона могла б тиснути на Лукашенка, маючи вибір між двома можливими режимами, що однаково підтримують Росію".
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
