218
Без СОТ, але з зерном
— Аграрний ринок
Єдиною серйозною перешкодою в одержанні членства у Світовій організації Торгівлі може стати квота на вивіз зерна...
Минулого тижня парламент прийняв останній із законопроектів, необхідних для вступу країни до СОТ. Однак на нашому шляху ще залишається кілька бар'єрів, не менш значимих, ніж адаптація вітчизняного законодавства до його вимог. Україні треба буде розв'язати питання старих боргів з Республікою Кіргизстан і пояснити введення квот на експорт зерна. Експерти впевнені, що у СОТ нас зрозуміють.
Не зважаючи на те що процес затвердження законів СОТ порядно затягся, депутатам все-таки вдалося укластися в запланований термін. У минулу середу народні обранці прийняли останній і, мабуть, найбільш спірний законопроект - "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів і напівфабрикатів з їхнім використанням". Таким чином, парламент завершив законодавчу частину підготовки вступу країни до СОТ. А буквально наступного дня, 14 грудня, у Женеві нами був підписаний двосторонній протокол про взаємний доступ на ринки товарів і послуг з Тайванем (передостанній з довгого переліку, що повинен був підписати Київ).
Такий удалий збіг обставин дозволив урядовцям зробити висновок, що СОТ вже в нас у кишені. "Є всі підстави розраховувати, що робоча група з розгляду заявки України про вступ до СОТ (її засідання відбудеться 18 грудня) рекомендує прийняти нас у цю організацію", - заявив перший заступник міністра економіки Сергій Романюк. В економічному відомстві вважають, що тепер усе впирається лише в бюрократичні формальності - як довго робоча група буде розглядати наш звіт. Приблизно, на це не знадобиться багато часу.
"Думаю, Генеральна дирекція протягом двох місяців повинна вивчити звіт. Виходить, приблизно в лютому ми зможемо сподіватися на розгляд нашого питання й, відповідно, прийняття України до торговельної організації", - прогнозує голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва із СОТ Володимир Лановий.
Тим часом і уряд, і депутати ігнорують той факт, що наша країна все ще не підписала двосторонній протокол з Кіргизстаном. А це може стати серйозною проблемою. Бішкек поки безрезультатно намагається домогтися від України сплати 27 млн дол. у рахунок погашення боргу, що виник під час виходу Києва з рублевої зони. В 1992 р. Киргизія надала нам продукцію саме на таку суму (розрахунки йшли в рамках міжреспубліканських взаємин усередині СРСР). У московському Центробанку тоді зафіксували факт поставки й підтвердили, що гроші перераховані не були. У свій час Київ формально визнав наявність цієї заборгованості, але відповідних документів так і не підписав. Україна не має наміру робити цього й тепер.
За словами міністра економіки Володимира Макухи, навіть у випадку існування такого боргу, країна не визнає його державним. Крім того, уряд уважає неправильним включення цього питання в переговори в рамках СОТ. Схоже, Київ буде стояти на своїй позиції до останнього. Адже у випадку визнання боргу Киргизії, нам довелося б розплачуватися й за іншими рахунками, наприклад, з Білорусією (їй ми заборгували 140 млн дол.) або Казахстаном (16,3 млн дол.).
Незалежні експерти вважають, що ускладнення в підписанні протоколу з Кіргизстаном може трохи затягти процедуру нашого вступу до СОТ. "Претензії Бішкека носять не стільки торговий, скільки політичний характер. Вони не мають відношення до торговельної політики України. Тому це питання не повинне вирішуватися в рамках СОТ. Навіть якщо нам не вдасться досягти компромісу з Кіргизстаном, проблему можна буде винести на розгляд інших членів робочої групи. Думаю, позиція України буде сприйнята. Це спричинить певну затримку в часі, але не повинне викликати процедурних проблем", - прогнозує економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Катерина Малюгіна.
Набагато проблематичніше Києву буде порозумітися з членами торговельного клубу з іншого питання. Голова економічного відомства Володимир Макуха визнав, що серйозною перешкодою на шляху до СОТ може стати прийняте урядом рішення про квотування експорту зерна. Спочатку передбачалося, що квоти будуть діяти лише до кінця поточного року. У цьому випадку ніяких ускладнень із одержанням заповітного членства не повинне б виникнути. Однак Кабмін продовжив їхню дію до середини 2007 р., тобто на весь період, коли країна буде знаходитися на завершальному етапі процедури прийняття в торговельну організацію.
"Негативна реакція на таке рішення вже пішла з боку посольств певних країн. Можливо, це може стати проблемою для України. СОТ підкреслює, що жоден з її членів не повинен перешкоджати міжнародній торгівлі. А це значить, що нашій державі доведеться дуже аргументовано доводити, що введення квотування було викликане не регулюванням цін на внутрішньому ринку, а нагальною потребою, погрозою залишитися без продовольчих запасів зерна", - говорить Малюгіна.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
