1210
Суд підтримав Держфінпоуслуг, яка заборонила страховим брокерам отримувати винагороди від страховиків
Ігор НАУМЕЦЬ
Суд підтримав Держфінпоуслуг, яка заборонила страховим брокерам отримувати винагороди від страховиків. Брокери готуються до апеляції.
29 березня відбулося останнє судове засідання Господарського суду міста Києва, на якому суд намагався розібратися, чи мають право страхові брокери надавати посередницькі послуги страховикам і отримувати за це винагороду. Приводом для розглядів послужив судовий позов страхового брокера ТОВ ІІ «ЕОС Ризик Україна» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Комісія заборонила згаданому брокеру отримувати винагороду від страховиків. Водночас майже всі брокери на ринку виступають проти таких обмежень і вважають, що винагороду можуть отримувати і від страхувальників, і від страховиків. Основою конфлікту стало неоднозначне трактування нормативних актів учасниками страхового ринку, з одного боку, і держрегулятором — з іншого.
Позиція Держфінпослуг
Комісія обстоює своє бачення принципів існування інституту страхових брокерів в Україні. Страховий брокер є посередником між страховиком і страхувальником. Але регулятор акцентує увагу на тому, що на відміну від страхового агента, який діє від імені і в інтересах певного страховика, діяльність страхового брокера має бути спрямована виключно на задоволення потреб страхувальників. Клієнту необхідна передусім якісна страхова послуга, тобто купівля страхового продукту в надійного страховика за прийнятною ціною. Водночас, стверджують у Держфінпослуг, надання брокеру можливості отримувати винагороду від страховика часто призводить до завищення розміру комісійних, які брокери отримують від страховиків. У брокера виникає спокуса працювати лише з тими компаніями, які платять найбільші комісійні. А це, своєю чергою, суттєво позначається на вартості страхових послуг для кінцевого споживача.
У зв’язку з цим у Держфінпослуг вважають, що страхові брокери мають отримувати винагороду за свою діяльність виключно від страхувальників. Комісія переконана, що така позиція підкріплена нормами чинного законодавства, а саме статтею 15 Закону України «Про страхування», а також постановою Кабміну № 1523 за 1996 рік «Про порядок здійснення діяльності страховими посередниками». Спираючись на ці нормативні акти, Держфінпослуг під час проведення регулярних перевірок страхових брокерів постійно сигналізує про порушення, якщо виявляє, що брокери проводять операції, в результаті яких отримують грошові кошти на свої рахунки від страховиків. Так само Комісія вчинила і в жовтні минулого року. Перевіряючи дніпропетровську фірму «ЕОС Ризик Україна», яка є представником в Україні бельгійського страхового брокера, чиновники Комісії дійшли висновку, що брокер порушив вимоги законодавства. Держфінпослуг визначила, що «ЕОС Ризик Україна» займається не властивою страховим брокерам діяльністю, а саме наданням агентських послуг страховикам. За результатами перевірки Держфінпослуг зажадала від «ЕОС Ризик Україна» усунути порушення.
Позиція брокера
Страхові брокери іншої думки, ніж Держфінпослуг. Брокери не заперечують, що їхня діяльність спрямована на задоволення насамперед потреб страхувальників. Проте розуміють свою роль як посередників трохи ширше, ніж регулятор. Відштовхуючись від терміна «посередник», брокери вважають, що у своїй діяльності вони мають право укладати угоди й отримувати винагороди від обох сторін на ринку страхових послуг — як від покупців, так і від продавців страхових продуктів. Тому «ЕОС Ризик Україна» не погодилася з претензіями регулятора і подала позов до суду з вимогою скасувати вимоги Держфінпослуг.
Примітно, що, аргументуючи своє право на агентську діяльність на ринку, страховий брокер, як і Держфінпослуг, посилається на статтю 15 Закону України «Про страхування». На думку «ЕОС Ризик Україна», законодавство жодним чином не забороняє брокеру займатися агентською діяльністю й отримувати винагороду від страховика. Брокери вважають, що чиновники фривольно інтерпретують страхове законодавство. Не згодна «ЕОС Ризик Україна» і з постановою Кабміну № 1523, яка чітко регламентує відносини брокерів зі страховиками. «ЕОС Ризик Україна» посилається на статтю 92 Конституції України, яка стверджує, що правопорушення можуть визначатися лише законом. А відповідного закону, який визначав би міру відповідальності страхового брокера за здійснення агентської діяльності, якраз і не існує.
Ще один аргумент брокерів у дискусіях з чиновниками — світова практика страхових посередників. У більшості країн світу брокери отримують винагороди саме від страховиків. Це стосується і всіх країн ЄС. До речі, 2003 року у Польщі виник прецедент, коли місцевий регулятивний орган також хотів заборонити страховим брокерам приймати оплату послуг від страховиків. Однак польським чиновникам довелося відмовитися від своїх претензій після втручання цілої низки міжнародних організацій, включаючи Європейську федерацію страхових посередників. А вступ Польщі до Європейського співтовариства вже сам по собі виключає повторення таких ініціатив.
Практика українських брокерів
У випадку з «ЕОС Ризик Україна» Держфінпослуг звинуватила брокера у здійсненні агентської діяльності, яку, як вважає Комісія, не дозволено брокеру. Однак укладення агентських угод — це лише один з видів надання брокерами послуг страховикам. Інші українські брокери шукають інші методи отримання винагород від страховиків. За суб’єктивною оцінкою голови союзу «Страховий ринок» Володимира Яковенка, винагороди від страховиків становлять у середньому близько 70% грошових надходжень страхових брокерів, і лише 30% оплачують самі клієнти. Ще одним механізмом для отримання винагороди від страховика є так звана робота через дисконт, коли брокер заздалегідь обумовлює зі страховиком відсоток комісійних від страхової премії, залученої брокером. У цьому випадку клієнт переказує на рахунок брокера страховий платіж, а брокер, своєю чергою, — на рахунок страховика, але вже з вирахуванням комісійних. Технічно виходить, що не страховик, а страхувальник сплачує послуги брокера, оскільки саме від клієнта гроші надходять на рахунок брокера. Проте і цей механізм Держфінпослуг інтерпретує як винагороду від страховика і відповідно вважає порушенням.
Стежка війни
Зі статті 15 Закону України «Про страхування»:
«Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням і виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування).
Страхові брокери — юридичні особи або громадяни, які (...) здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник».
Коментарі сторін
Галина ТКАЧЕНКО, заступник начальника юридичного управління Держфінпослуг:
— До 12 липня 2001 року діяла редакція Закону України «Про страхування», яка дозволяла брокерам здійснювати агентську діяльність. Але після згаданої дати до закону було внесено зміни. І нинішня редакція не дозволяє страховим брокерам працювати в якості страхових агентів. І коли брокери здійснюють агентську діяльність, вони порушують статтю 15 згаданого вище закону. Тому Держфінпослуг вдається до засобів впливу на брокерів у вигляді розпоряджень з вимогою усунути порушення. Держфінпослуг має право вдаватися і до жорсткіших заходів — невиконання розпорядження є для Комісії підставою виключити брокера з держреєстру.
— До 12 липня 2001 року діяла редакція Закону України «Про страхування», яка дозволяла брокерам здійснювати агентську діяльність. Але після згаданої дати до закону було внесено зміни. І нинішня редакція не дозволяє страховим брокерам працювати в якості страхових агентів. І коли брокери здійснюють агентську діяльність, вони порушують статтю 15 згаданого вище закону. Тому Держфінпослуг вдається до засобів впливу на брокерів у вигляді розпоряджень з вимогою усунути порушення. Держфінпослуг має право вдаватися і до жорсткіших заходів — невиконання розпорядження є для Комісії підставою виключити брокера з держреєстру.
Олександр АВЕТИСОВ, директор ТОВ ІІ «ЕОС Ризик Україна»:
— Жоден законодавчий акт України не забороняє робити те, що ми робимо. Вести нашу діяльність забороняють лише окремі чиновники Держфінпослуг, які на свій розсуд трактують закони України. Але це є прямим порушенням норм Конституції України. У Конституції зазначено, по-перше, що посадові особи не мають права трактувати закони, а по-друге, правопорушення має бути визначене в законодавчому порядку.
— Жоден законодавчий акт України не забороняє робити те, що ми робимо. Вести нашу діяльність забороняють лише окремі чиновники Держфінпослуг, які на свій розсуд трактують закони України. Але це є прямим порушенням норм Конституції України. У Конституції зазначено, по-перше, що посадові особи не мають права трактувати закони, а по-друге, правопорушення має бути визначене в законодавчому порядку.
Сергій ІНШАКОВ, директор Федерації страхових посередників України:
— Я вважаю, що Держфінпослуг своїми діями цілеспрямовано намагається витіснити інститут брокерів зі страхового ринку. По-перше, дії Комісії суперечать чинному законодавству України, яке не містить заборони на отримання страховим брокером винагороди від страховика. По-друге, в усьому світі діє практика, коли страховики, а не клієнти оплачують послуги страхових брокерів. У розвинених країнах не було помічено прецедентів, щоб намагалися заборонити таку практику.
— Я вважаю, що Держфінпослуг своїми діями цілеспрямовано намагається витіснити інститут брокерів зі страхового ринку. По-перше, дії Комісії суперечать чинному законодавству України, яке не містить заборони на отримання страховим брокером винагороди від страховика. По-друге, в усьому світі діє практика, коли страховики, а не клієнти оплачують послуги страхових брокерів. У розвинених країнах не було помічено прецедентів, щоб намагалися заборонити таку практику.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
