630
Пограбування Нацбанком
— Кредит&Депозит
Наталія ЗАДЕРЕЙ
Банкіри отримали наполегливі рекомендації НБУ знизити ставки за кредитами й депозитами. Проте, щоб втілити мрії Нацбанку, їм потрібні західні гроші.
Банкіри отримали наполегливі рекомендації НБУ знизити ставки за кредитами й депозитами. Проте, щоб втілити мрії Нацбанку, їм потрібні західні гроші.
Ще недавно банкіри проводили активну рекламну кампанію, закликаючи втрачених під час політичної кризи вкладників повернутися і пропонуючи їм високі відсоткові ставки за депозитами. Тепер ситуація радикально змінилася.
Банкіри стали активно знижувати ставки. Багато фінустанов, які досі залучали гроші населення за підвищеними ставками, переглянули відсоткову політику, знизивши гривневі ставки з 19-20 до 17,5-18%, валютні — з 13 до 11%. Приводом для масового здешевлення депозитів стали наполегливі рекомендація Нацбанку проводити зважену відсоткову політику, орієнтуючись на облікову ставку НБУ. Проте відмовитися від високих ставок поспішили не всі — у деяких банках гривневі заощадження все ще можна розмістити під 20%, а валютні — під 13%.
Неслухняним підопічним Нацбанк вручив чорну мітку, зазначивши у своїх рекомендаціях, що «окремі банки залучають кошти на депозити за вартістю, яка не відповідає економічним процесам і стану грошово-кредитного ринку і яка свідчить про проблеми в роботі банку». Банки, своєю чергою, ціну пасивів обгрунтовують високим попитом на кредити, що дозволяє вигідно розміщувати навіть дорогі ресурси. На думку банкірів, рекомендовані Нацбанком ставки неможливо запровадити без залучення дешевих іноземних грошей.
Небезпечні відсотки
Нацбанк запропонував банкам орієнтуватися на облікову ставку плюс 5-7 процентних пунктів для депозитів у гривні і LIBOR (3,3%) плюс 1-3 п. п. для валютних вкладів залежно від терміну розміщення коштів. За словами начальника департаменту монетарної політики НБУ Наталії Гребеник, пропоновані сьогодні деякими банками 20% річних «нереальні», оскільки ліквідність банків у 2,5 разу перевищує нормативну. Банки, що пропонують високі ставки, з натяками регулятора на наявність проблем у їхній роботі категорично не погоджуються.
У Банку регіонального розвитку, який донедавна пропонував 20% за гривневими депозитами, звертають увагу на те, що в грудні-січні за низьких обсягів торгів на міжбанківському ринку розміщувалися дорогі ресурси. «Тоді було доцільно зміцнювати ліквідність і заміняти дорогі міжбанківські ресурси відносно дешевими депозитами. Головним було працювати без збитку, забезпечивши мінімальну рентабельність», — говорить заступник голови правління банку Світлана Коротаєва. Заступник голови правління «ТАС-Інвестбанку» Іван Слюсарев готовність платити вкладникам до 13% у валюті пояснює високим попитом на валютні кредити, що дає банку можливість працювати за стабільної маржі. За словами Слюсарева, потреба клієнтів у позикових коштах призвела до того, що від підвищення кредитних ставок не відмовляються навіть великі банки, які паралельно знижують депозитні ставки.
Проте більшість банкірів натяк НБУ зрозуміли «правильно». Наприклад, в Агрокомбанку, який пропонує одні з найвищих ставок, коментувати відсоткову політику відмовилися, однак повідомили про готовність прислухатися до поради Нацбанку. Банк регіонального розвитку, за словами Коротаєвої, врахує рекомендації НБУ і в березні знизить рівень депозитних ставок. На подальше зниження ставок орієнтуються і великі банки, хоч вони й до цього не були високими.
Помічник голови правління зі стратегічного менеджменту УкрСиббанку Володимир Носов вважає, що сприятливі перспективи України на зовнішніх ринках запозичень дають підстави очікувати зниження ставок. За його словами, найближчим часом можливе зниження на 1,5-2 процентних пункти.
Дорожнечу кредитів Носов пов’язує з тим, що банки задовольняють «відкладений попит» на позикові кошти, що нагромадився наприкінці минулого року. Однак загалом очікування підприємств починають працювати на пониження вартості кредитів.
Курс на здешевлення
Рекомендовані Нацбанком ставки 14-16% у гривні та 4,3-7,3% у валюті випливають з аналізу стану ліквідності банків. Нацбанк враховує той факт, що обсяг коррахунків банківських установ у січні збільшився на 0,3 млрд грн (4%) передусім завдяки здійсненню Нацбанком валютних інтервенцій на міжбанківському ринку. Про відновлення ліквідності банківської системи, на думку НБУ, свідчить також дострокове повернення стабілізаційних кредитів, попит банків на депозитні сертифікати НБУ і незначний попит на кредити рефінансування.
Банкіри оптимізму регулятора не поділяють. На думку Слюсарева, причин для суттєвого зниження ставок немає, оскільки, по суті, ліквідність, про яку говорить Нацбанк, — це гроші до запитання. Так, у січні за високої ліквідності обсяги кредитування знизилися, оскільки вкладати короткі гроші у середньострокові проекти банкіри часто не наважувалися.
Сподівання на здешевлення вартості грошей банкіри пов’язують з припливом у країну дешевих західних ресурсів. На думку Носова, далі знижувати ставки, керуючись позитивними очікуваннями, неможливо — потрібні чіткі кроки уряду і потоки західних грошей. Слюсарев переконаний, що до ситуації, що склалася у багатьох країнах східної Європи (коли ставки банків настільки низькі, що нецікаві населенню як джерело доходів), Україна прийде через 1-2 роки. При цьому зниження ставок буде результатом приходу в Україну крупних іноземних фінансових інституцій.
У такій ситуації вважати заклики Нацбанку на зниження ставок значущим чинником для відсоткової політики банків не випадає. Індикативні ставки НБУ (зокрема, нижню межу) банкіри, як завжди, розглядають як нереалістичні. Оптимізм Нацбанку в умовах політики, яку він проводить щодо обмеження пропозиції грошей, виглядає і справді дивним. Безперечно, стримувати запал банків, чиї маркетингові ходи підвищують ризики їхніх же вкладників, необхідно. Інше питання, чи можлива кредитна експансія за обмеження темпів зростання грошових агрегатів і непрацюючої облікової ставки. Крім того, проти низьких ставок продовжує грати інфляція. У січні громадяни несли гроші до банків, незважаючи на зростання цін. Проте за збереження нинішніх темпів інфляції і зниження банківських ставок населення може віддати перевагу споживанню перед заощадженням.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
