Громадяни, купуйте долари! Iнакше банківська система не зможе розширити кредитування інвестиційних проектів


Яніна БЕЛІНСЬКА, кандидат економічних наук, Центр антикризових досліджень

Монетарна політика цього року обіцяє бути жорсткою. Першою ознакою її посилювання стало рішення Нацбанку публікувати інформацію про стан грошово-кредитної та валютної сфери один раз на місяць. Таке рішення було обґрунтоване, зі слів НБУ, великими витратами на регулярний моніторинг монетарної сфери та необхідністю заблокувати можливість поширення паніки й спекулятивних настроїв через неправильну інтерпретацію «дилетантами» монетарних тенденцій. Узагалі-то в теорії та практиці монетарної політики істиною, навпаки, вважається саме максимальна доступність інформації широким верствам населення і зацікавленим особам. Це зменшує інформаційну асиметрію, дозволяє підвищити прозорість проведеної політики та скоротити спекуляції на валютних ринках.

Але в Україні, схоже, і нема на чому спекулювати. Курс гривні у певних межах жорстко стримує (і стримуватиме) Нацбанк. Сконцентрувавши в себе функцію страхування від валютних ризиків, НБУ старанно її до останнього часу виконував, підтримуючи обмінний курс стабільним за рахунок міжнародних резервів. Таким чином, гривня може витримати девальваційний тиск ціною приблизно 25% золотовалютних резервів (близько 2—2,5 млрд. дол.). Вартість стримування гривні від ревальвації також не маленька, зважаючи на обов’язок НБУ виплачувати завищені відсоткові ставки за депозитними сертифікатами та депозитними рахунками, з допомогою яких стерилізується випущена в результаті валютної інтервенції грошова маса. Для економіки це обертається дорогими кредитами, які можуть взяти лише найрентабельніші підприємства. А менш прибуткові підприємства, відповідно, втрачають можливість розвиватися за рахунок банківських кредитів. Позитивним у цій ситуації є зростання міжнародних резервів, що дозволяє вчасно та в повному обсязі обслуговувати зовнішні борги. Але різке збільшення золотовалютних резервів відсотків на 25% (у 2005 році прогнозується їх зростання на 7—10 млрд. дол. США, тобто мало не вдвічі) загрожує «проривом» надмірної ліквідності в економіку (наприклад, унаслідок соціальних виплат) та прискоренням інфляції.

Судячи з останніх новин, цього року на гривню очікується могутній тиск у бік зміцнення, що створить об’ємний «навіс» гривневої ліквідності, який у разі певного уповільнення темпів приросту ВВП не вдасться абсорбувати жодними інструментами. Тож навіть антиінфляційний ефект зміцнення гривні та часткова нейтралізація імпорту інфляції із зовнішніх ринків (у тому числі подорожчання енергоносіїв) не зможуть загальмувати зростання цін. Причини такого розвитку ситуації пов’язані з каналами надходження валюти до України. Якщо минулого року притік інвалюти зумовлювався розвитком експорту, що в свою чергу був рушійною силою зростання ВВП, то цього року валюта приходитиме також каналами іноземних інвестицій та в рахунок фінансування майбутніх парламентських виборів.

Європейський банк реконструкції та розвитку розпочав публічне обговорення нової стратегії стосовно України. Вона буде розроблена з урахуванням пропозицій представників бізнесу й українських неурядових організацій. Зі слів директора ЄБРР в Україні Камена Захарієва, цього року банк планує залучити в Україну один мільярд євро: «Це загальний обсяг інвестицій, який ми можемо залучити не лише нашими коштами, а й коштами інших, в тому числі й приватних інвесторів і публічних донорів, таких як Європейський Союз, у тому числі фінансування з такими установами, як Європейський інвестиційний банк». Раніше повідомлялося, що ЄС планує виділити Україні через цей інвестиційний банк до 250 млн. євро. Одночасно в ділових центрах Західної Європи та США розпочалося формування 10—12 фондів, через які вже в другій половині 2005 року до України може надійти близько $1 млрд. портфельних інвестицій. Проте це — комерційні фонди, які покликані здійснювати портфельні інвестиції та заробляти гроші, що викликає деякі сумніви в їхній корисності для української економіки.

Спостерігається також активна діяльність іноземних інвесторів на ринку внутрішніх державних облігацій України. За даними Мінфіну, нерезиденти купили до 80% січневого випуску облігацій внутрішньої (!) державної позики, що становив 544,5 млн. гривень. Зростає увага інвесторів до українського фондового ринку й облігацій великих українських банків і підприємств. Так, інвестори зі США купили 36% єврооблігацій Укрексімбанку, дорозміщених 28 січня на $100 млн. (британські інвестори купили 28% паперів, азійські — 9%, німецькі — 6%, швейцарські — 5%, інвестори зі скандинавських країн — 4%, з інших країн Європи — 12%). З погляду валютного ринку це означає, що нерезиденти продають валюту у великих обсягах із метою отримання гривні для подальшого вкладення її в державні та приватні цінні папери.

Істотним чинником зростання сальдо поточного рахунку платіжного балансу може стати повернення до України у вигляді інвестицій українських капіталів, раніше виведених в офшори. В умовах зміцнення гривні експортери також зацікавлені продати валютну виручку в максимальному обсязі, а не лише встановлені 50%.

Піддатися тиску ринку та допустити підвищення обмінного курсу гривні в таких умовах означає лише посилити потік іноземних капіталів до України. Причому найпривабливішою ситуація стане для спекулянтів, які отримують прибуток від гри на курсовій різниці, а за найменших симптомів нестабільності виводять свої капітали, провокуючи валютну кризу.

Для недопущення такого сценарію розвитку подій необхідно втримувати темпи ревальвації гривні в таких межах, які зроблять ввезення короткострокових капіталів до України невигідним (з урахуванням витрат на конвертацію та різниці в рівнях відсоткових ставок). Судячи із задекларованих курсових орієнтирів, такою межею заборони капіталів є 5,24 грн./$1. При цьому корисною стримуючою обставиною стало б зниження відсоткових ставок. Але у зв’язку з необхідністю проведення стерилізаційних операцій та обмеження кредитної здатності банків це практично неможливе. Таким чином, для Нацбанку України виникає складна суперечлива ситуація: з одного боку, необхідно стримувати зміцнення гривні, щоб не допустити валютної кризи в майбутньому, з іншого, гальмувати інфляцію, стерилізуючи випущену грошову масу.

Рішенням, що відповідало б завданням інноваційного розвитку, було б зменшення обсягів стерилізації, зниження відсоткових ставок і розширення цілеспрямованого кредитування інвестиційних проектів. У такому випадку гроші пішли б у реальну економіку, а не на споживчий ринок, що перерозподілило б частину внутрішнього попиту на інвестиційні товари та збільшило їх імпорт. Інвалюту витрачали б у потрібному для розвитку економіки напрямі: на купівлю технологій, інвестиційних товарів, ноу- хау. При цьому створювалася б платформа для прискорення майбутнього економічного розвитку та зменшувалися б потоки валюти до України. Але інструменти здійснення такого типу кредитування в банківської системи відсутні, бюджетні механізми також не розроблені.

Допомогти врятувати ситуацію може населення України, якщо до нього звернутися з таким гаслом: «Громадяни, купуйте дешеві долари! Це допоможе вам накопичити заощадження, а Національному банку стримати ревальвацію гривні, не пустити до нас іноземних спекулянтів, пригальмувати інфляцію». Чи почуємо ми такий заклик?

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Валюта Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:НБУ
В Контексті Finance.ua
Опитування