Бойкот емітентів


Наталія ЗАДЕРЕЙ

Компанії відмовилися від випуску облігацій через небажання чиновників скасувати обов’язкове рейтингування цінних паперів.

«Пропоную всьому фондовому співтовариству оголосити тимчасовий бойкот агенції «Кредит-рейтинг». «Агенція поставила під сумнів існування самого ринку корпоративних облігацій». Такі меседжі банкірів один одному на форумі інвестиційної агенції Cbonds.

Небажання компаній в обов’язковому порядку отримувати рейтинг для своїх облігацій цілком зрозуміле. Плату 50 тис. грн за оцінку, яку присвоює агенція «Кредит-рейтинг», не рахуючи додаткових комісійних, вони розцінюють як додатковий податок, що збільшує вартість позик.

Першу спробу сісти за стіл переговорів сторони зробили наприкінці січня на прес-конференції «Перспективи впровадження системи обов’язкового рейтингування». Щоправда, знайти точки зіткнення зі своїми візаві в особі керівництва Кредит-рейтингу банкірам не вдалося.

Тон заходу було задано в перші хвилини. «Ми прийшли говорити не з Кредит-рейтингом, а з Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку. Чому немає керівників комісії, ви ж їх запрошували?» — закинули банкіри організаторам прес-конференції. Далі пішли докори сторін на адресу одна одної. Стало зрозуміло, що пошук компромісу загубився в амбіціях опонентів.

Тягар для емітентів

На перший погляд, аргументи на користь обов’язкових рейтингів є логічними й переконливими. Банки залучають гроші в населення, а потім вкладають їх у різні папери, часом сумнівної якості, зазначає президент Кредит-рейтингу Олександр Гінзбург, даючи зрозуміти, що ДКЦПФР своїм рішенням потурбувалася про збереження депозитів і пенсійних внесків. З таким підходом категорично не погоджуються банкіри, які зазначають, що в банках, як і в компаніях з управління активами, є власні штати аналітиків, що здатні оцінити ризикованість вкладень. Ясність могли б внести представники ДКЦПФР, але чиновники захід проігнорували.

У тому, що ця сама прозорість вельми необхідна ринку, одностайні і його учасники, і регулятор. Ось тільки банкіри більш ніж упевнені, що обов’язкове рейтингування і прозорість нетотожні. «Рейтингова агенція — це не аудитор, і вона ні за що не відповідає», — констатує начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман, наводячи приклад корпорації «Енрон», яка мала на момент банкрутства найвищий кредитний рейтинг.

Банкіри підкреслюють, що найбільшими покупцями корпоративних облігацій виступають ті, хто має у своєму розпорядженні власну експертизу кредитної якості. Тому витрати на отримання рейтингу заради тих, хто навряд чи здатен інвестувати в папери великі суми, є безглуздими. Представники Кредит-рейтингу плоди своєї праці обстоюють так само завзято, посилаючись то на велику кількість запитів від українських банків на перегляд рейтингових висновків, то на схожість інвестиційного меморандуму одного з провідних банків з текстами агенції. На противагу аргументам банкірів про те, що рейтингування має бути добровільним і стимулюватися обмеженнями для певних інвесторів, представники агенції апелюють до прикладів «зобов’язайлівки» в Казахстані, Скандинавії та Японії.

Ні собі, ні людям

Кредит-рейтинг закликає банкірів до пошуку компромісу, який, на думку Гінзбурга, може лежати у площині розділення емісій на приватні та публічні, й до застосування обов’язкового рейтингування лише до останніх. Банкіри наполягають на скасуванні рішення і збираються домагатися цього через суди чи Антимонопольний комітет (приводом для загального невдоволення стало також монопольне положення уповноваженої агенції). Нещодавно ДКЦПФР заявила про готовність пом’якшити вимогу звільненням від «зобов’язайлівки» компаній, які мають рейтинг міжнародних агенцій.

Конфлікт між регулятором і ринком вилився у відсутність заявок на реєстрацію емісій. Водночас директор Кредит-рейтингу Станіслав Дубко відзначає активний інтерес до послуг компанії, а спроби пов’язати відсутність заявок на реєстрацію з упровадженням обов’язкового рейтингування називає маніпулюванням інформацією. За словами Дубка, січень традиційно є місяцем низької активності емітентів. Ерік Найман, своєю чергою, нарікає на те, що зараз на ринку склалися ідеальні умови для випуску облігацій, а емітенти змушені зайняти вичікувальну позицію.

На думку начальника департаменту інвестиційного бізнесу УкрСиббанку Олександра Суляєва, затишшя на ринку облігацій зумовлене сезонними, політичними та адміністративними чинниками. «Справді, на початку року, коли компанії «закривають» попередній рік, а керівництво здебільшого знаходиться у відпустках, активність на первинному ринку знижується. Політичні події в Україні також припинили роботу емітентів і андеррайтерів щодо організації випусків. Однак нарівні з цим невизначеність у первинний ринок облігацій внесло й рішення про обов’язкове рейтингування. З одного боку, емітенти не розраховували на додаткові витрати, з іншого — рішення ще не скасовано. Робота з організації випусків триває, але питання залишається відкритим», — говорить Суляєв.

Кожна зі сторін розраховує на реалізацію власного сценарію. Банкіри сподіваються, що згодом вдасться пролобіювати скасування обов’язкового рейтингування. Кредит-рейтинг, не бажаючи втрачати таке перспективне джерело заробітку, сподівається на непохитність Держкомісії і власний лобістський потенціал. Не виключено, що свої корективи в розстановку сил внесе і зміна влади. Якщо попередній уряд висловлювався на підтримку рейтингування, то новий цілком може стати на бік банкірів.

Довідка
Рішенням № 542 ДКЦПФР зобов’язала підприємства з держчасткою, підприємства, які мають стратегічне значення для економіки, і підприємства, що є монополістами, подавати у складі звітів звіти уповноваженої рейтингової агенції щодо кредитного рейтингу. Цей звіт при реєстрації емісії зобов’язані подавати й емітенти облігацій, причому незалежно від того, планують вони продавати облігації на відкритому ринку чи збираються запропонувати емісію вузькому колу інвесторів. За результатами конкурсу ДКЦПФР, уповноваженою агенцією з визначення рейтингів було обрано агенцію «Кредит-рейтинг», яка єдина відповідає конкурсній вимозі — два роки досвіду надання рейтингів за національною шкалою. За інформацією самої агенції, її рейтинги коштуватимуть емітентам від 0,01 до 3% обсягу емісії.

Запитання Контрактів
Як підвищити прозорість ринку корпоративних облігацій?

Олександр Суляєв,
начальник департаменту інвестиційного бізнесу УкрСиббанку:

— Для підвищення прозорості ринку облігацій необхідно передусім розвивати ринок і залучати на нього інвесторів. У такому разі емітенти будуть зацікавлені в поширенні інформації про себе, отриманні рейтингів тощо. Нав’язана ринку шкала не потрібна ні інвесторам, оскільки вони не мають до неї довіри, ні емітентам, оскільки не дозволяє їм здешевити запозичення. Якщо держава зацікавлена в розвитку національної рейтингової шкали, вона може, по-перше, прийняти довгострокову програму розвитку системи рейтингування замість рішень під окремі агенції. По-друге, підвищити зацікавленість інвесторів у купівлі паперів, що мають рейтинг (наприклад, знизивши нормативи резервування під облігації з певним рейтингом). По-третє, обмежити окремих інвесторів (наприклад, пенсійні фонди, страховиків життя) купівлею паперів лише з рейтингом певного рівня. По-четверте, допускати до лістингу бірж лише папери, що мають рейтинг. Однак нічого цього не зроблено. Просто одного дня ми прокинулися із системою обов’язкового рейтингування.

Ерік Найман,
начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку:

— Витрати на отримання рейтингу мають супроводжуватися зниженням дохідності емісії. Якщо Національний банк прийме рішення про те, що наявність певного рейтингу веде до підвищення класу позичальника, з’явиться прямий економічний ефект для банку — покупця облігацій. У нього будуть нижчі резервні вимоги і він зможе купувати облігації за нижчої дохідності. Поки що поява рейтингів місцевої агенції в окремих емітентів до зниження вартості їхніх запозичень не привела. Тобто немає жодного прямого зв’язку між появою рейтингу і вартістю запозичення. Навпаки, при виході на ринок єврооблігацій без рейтингу міжнародних рейтингових агенцій ми не розмістимо випуск або розмістимо його з дуже високою дохідністю. Віддавши $50-100 тис. за отримання рейтингів, ми можемо зекономити набагато більше за рахунок зниження відсоткової ставки.

Національна шкала кредитних рейтингів компанії «Кредит-Рейтинг» (скорочений варіант)

Довгострокові кредитні рейтинги (понад 1 рік)

Інвестиційний рівень

uaAAA - НАДЗВИЧАЙНО ВИСОКА ЗДАТНІСТЬ до виконання фінансових зобов’язань. Найвищий рейтинг

uaAA - ДУЖЕ ВИСОКА ЗДАТНІСТЬ до виконання фінансових зобов’язань

uaA - ВИСОКА ЗДАТНІСТЬ виконувати фінансові зобов’язання, хоча можливий вплив несприятливих змін у комерційних, фінансових та економічних умовах

uaBBB - ДОВОЛІ ВИСОКА ЗДАТНІСТЬ виконувати фінансові зобов’язання, але підвищена чутливість до впливу несприятливих змін

Неінвестиційний (спекулятивний) рівень

uaBB - У разі несприятливих економічних умов може виникнути РИЗИК НЕПЛАТЕЖУ

uaB - Існує ВИЩИЙ РИЗИК НЕПЛАТЕЖУ за наявності несприятливих економічних умов, хоча на сьогодні є можливість виконувати фінансові зобов’язання

uaCCC - ЗНАЧНИЙ РИЗИК невиконання фінансових зобов’язань у разі несприятливих економічних умов

uaCC - ВИСОКА ЙМОВІРНІСТЬ НЕВИКОНАННЯ фінансових зобов’язань

uaC - Найближчим часом ОЧІКУЄТЬСЯ НЕВИКОНАННЯ фінансових зобов’язань, але виплати на сьогодні не припинено

uaD - ВИПЛАТИ за фінансовими зобов’язаннями ПЕРЕРВАНО без досягнення згоди про реструктуризацію заборгованості до настання терміну платежу

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування