194
Чистка рядів
— Фондовий ринок
Перший заступник голови правління Арсеній Яценюк і заступник голови Олександр Шлапак залишають Нацбанк. Новина про те, що першому заступнику голови НБУ Арсенію Яценюку і заступнику голови НБУ Олександру Шлапаку запропоновано подати заяви про відставку, великою несподіванкою не було.
Повідомленню передувала несподівана пропозиція управління Нацбанку зі зв’язків з громадськістю організувати деяким ЗМІ інтерв’ю Арсенія Яценюка. Зазвичай у мас-медійній підтримці мають потребу або новопризначені керівники, або ті, хто готується до відставки. Але спілкуватися з журналістами перший заступник голови Нацбанку не квапився, а після появи інформації про можливу відставку взагалі вважав за краще відмовитися від будь-яких коментарів.
Відставка Яценюка і Шлапака, які фактично керували Нацбанком під час головування Сергія Тігіпка, цілком природні з огляду на прихід на посаду голови Володимира Стельмаха. Надто вже поширене серед чиновників високого рангу прагнення підбирати команду «під себе», а не за ознакою професіоналізму. Привів до Нацбанку своїх людей і Сергій Тігіпко, який, вступаючи на посаду, суттєвих кадрових ротацій обіцяв не робити. Так само, вочевидь, вирішив вчинити й Володимир Стельмах, який одразу після призначення сказав, що збереже чинну команду топ-менеджерів Нацбанку. Водночас зробивши суттєве застереження: «у разі відсутності в її діяльності кон’юнктурних рішень».
У політиці Стельмаха щодо реорганізації управлінської структури Нацбанку бажання позбутися спадщини свого попередника проглядається вельми чітко. Ліквідовано дітище Тігіпка — управління розвитком банківського сектору (група економічних радників голови НБУ) й управління зі зв’язків із громадськістю. Замість цього створено прес-службу НБУ і групу радників голови у складі п’яти осіб замість п’ятнадцяти. Ліквідовано також управління аналізу банківських операцій, управління з контролю над виконанням кошторису і дирекцію виробничо-господарських підрозділів. Серед віртуальних нововведень — відсутність оперативної статистики грошово-кредитного ринку і сторінки PR-управління на сайті Нацбанку. Зміни вже торкнулися і правління — виведений зі складу правління і згодом подав у відставку керівник департаменту аудиту Володимир Матвійчук.
Цікаво, що Тігіпко, який 2002-го потіснив Стельмаха з посади голови Нацбанку, кадрові зміни пояснював потребою в молодих, прогресивних фахівцях з хорошою освітою і високим потенціалом. Чим зумовлені нинішні зміни, залишається лише здогадуватися — спілкування з пресою до пріоритетів Володимира Стельмаха не належить.
Незапитаність Яценюка в Нацбанку можна пояснити лише його реноме людини Тігіпка. Хоча не виключено, що в цьому випадку під «кон’юнктурністю рішень» слід мати на увазі амбіції 30-річного заступника голови і його авторитет серед банкірів. Політичну заангажованість у діяльності Яценюка і Шлапака виявити складно. Під час передвиборчої кампанії Нацбанк дотримувався політично нейтральної позиції і займався боротьбою з наслідками експансіоністської політики уряду Януковича.
Професійні якості Яценюка не дають підстав побоюватися за розвиток його кар’єри. Один з варіантів — шлях колишнього першого заступника Стельмаха Анатолія Шаповалова, який перейшов на роботу до Ощадбанку. У тому, що досвід і знання нинішніх заступників голови Нацбанку будуть запитані в бізнесі, сумніватися не випадає. Інше питання — вплив кадрових змін на політику Нацбанку. Закритість інформації — поки що не найнеприємніша зміна, яка може статися в діяльності Нацбанку. Позитив же полягає в тому, що монетарна влада, представлена менеджерами старого загартування, проводитиме необхідну для цінової стабільності жорстку політику. Банки будуть змушені підвищити дисципліну й наблизитися до Базельських вимог. Щоправда, про такі ідеї Нацбанку, як таргетування інфляції і валютна лібералізація, можна забути.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
