448
Кредитна чистка
— Кредит&Депозит
Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК
Кількість кредитних спілок в Україні зменшилася більше ніж удвічі, але, як прогнозує Держфінпослуг, їх активи в найближчі три роки значно збільшаться.
Кількість кредитних спілок в Україні зменшилася більше ніж удвічі, але, як прогнозує Держфінпослуг, їх активи в найближчі три роки значно збільшаться.
Перша частина цього прогнозу вже справдилася. Після обов’язкової перереєстрації кредитних спілок, яка офіційно закінчилася у вересні цього року, їхня кількість зменшилася з 1200 до 506. Хоча, як вважає директор Департаменту нагляду за кредитними установами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Андрій Оленчик, до кінця 2005 року в Україні можуть працювати вже 650-680 спілок.
Право на ліцензію
До прийняття в Україні спеціального Закону «Про кредитні спілки», який набрав чинності в січні 2002 року, ці громадські неприбуткові організації впродовж 12 років працювали в умовах майже правового вакууму. Діяльність кредитівок регулювало лише Тимчасове положення про кредитні спілки України, затверджене президентським указом ще 1993 року. Тривалий час не було також жодного державного органу, який займався б держрегулюванням і наглядом за кредитними спілками.
Нова епоха в розвитку українських кредитівок почалася близько року тому: колишні громадські огранізації мали трансформуватися у фінансові установи з усіма організаційно-економічними наслідками. Для цього, згідно з прикінцевими положеннями Закону «Про кредитні спілки», всі кредитівки в Україні були зобов’язані вперше у своїй історії здати звіти в Держфінпослуг, пройти перереєстрацію й отримати ліцензію. Такі іспити витримала лише половина кредитних спілок: 506 з них прозвітували і були включені до державного реєстру фінансових установ, однак лише 378 отримали ліцензії. Майже три десятки кредитних спілок зійшли з дистанції внаслідок участі у конвертаційних операціях.
«Інвентаризація свідчить, що більшість кредитних спілок, які залишилися, працюють стабільно, з дотриманням законодавства, — наголосив Оленчик. — Їхні члени не повинні непокоїтися щодо своїх вкладів. Найближчим часом буде підбито остаточні підсумки перереєстрації і ліцензування. Спілки, які не виконали цих вимог, буде примусово ліквідовано».
Ті ж, хто залишиться на ринку, мають налаштуватися на нові правила гри. Як передбачає закон про фінансові послуги, голови правлінь і бухгалтери кредитних спілок повинні будуть пройти спецнавчання. Крім того, Держфінпослуг готує спеціальні вимоги до програмного забезпечення і технічного оснащення кредитних спілок.
Рецепт виживання
Сильною стороною кредитних спілок, а отже, і перевагою в конкурентній боротьбі з комерційними банками за фізосіб є спрощена система отримання кредитів: без зайвої бюрократії, страхування тощо. Слабкою — досить високі відсоткові ставки. Маленькі кредитні спілки втрати на операційних витратах змушені компенсувати великою маржею.
Якщо каси взаємодопомоги оберуть шлях консолідації, вважають експерти, то, враховуючи практику сімейного підходу до кожного дрібного позичальника, вони матимуть свою гарантовану нішу на ринку фінпослуг. Банки, для яких ця ніша в такій індивідуальній інтерпретації є досить ризикованою і при цьому не надто рентабельною, зможуть відігратися хіба що на запровадженні масових стандартних програм з використанням електронних карток.
Процес укрупнення кредитних спілок в Україні, що спостерігається нині, опосередковано стимулювався їхнім переписом і посиленням вимог до організації роботи. На думку фахівців, українська кредитна система впевнено рухається слідом за польською. Щоправда, Польща за однаковий відтинок часу досягла значно більших результатів: активи польських кредитних спілок становлять $1 млрд, а спілки налічують понад 1 млн членів. Причому на польському ринку працює лише 96 кредитівок, які мають аж 1400 відділень: концентрація кредитних спілок і надалі посилюється, а мережа відділень розширюється.
Рецепт, який експерти пропонують вітчизняним кредитним спілкам для зміцнення їхньої конкурентоспроможності, — приєднуватися до ефективних колег і переходити у формат відділення. Ця тенденція до об’єднання спостерігатиметься впродовж найближчих двох-трьох років.
Однією з експериментальних форм концентрації зусиль кредитних спілок, яка мала б перерости в систему кооперативних банків, є свіжий проект TACIS з надання підтримки малому і середньому бізнесу на селі із залученням 15 найуспішніших кредитних спілок Івано-Франківщини, Тернопільщини та Львівщини.
Оленчик скептично ставиться до цієї європейської ініціативи: «Стаття 8 Закону «Про банки і банківську діяльність» передбачає можливість створення кооперативних банків. Однак досі жодного в Україні немає. Щоб стимулювати розвиток системи кооперативних банків, треба послабити регуляторні вимоги до формування мінімального пайового капіталу, які сьогодні визначені на рівні EUR1 млн. Понад те, треба змінити менталітет Нацбанку. Без змін у законодавстві створення кооперативних банків, які, безперечно, мають свою нішу в Україні, — утопія».
Гарантії без фонду
«Ахіллесовою» п’ятою вітчизняних кредитних спілок, через яку вони нині програють комерційним банкам, вважають експерти, є відсутність у нових фінустанов фонду гарантування вкладів. Водночас його оперативне запровадження лягло б додатковим фінансовим тягарем на і без того досить високі спілчанські відсотки.
«Немає сенсу нині створювати системи гарантування вкладів, коли є дуже велика кількість фінансово нестабільних спілок, — зазначає Андрій Оленчик. — Ніякого фонду не вистачить, щоб повернути кошти членам кредитівок, якщо впаде відразу багато спілок. Спочатку треба почистити ринок, стабілізувати ситуацію, а тоді можна створювати фонд».
Низка нових змін до законодавства, яке має забезпечити наступний етап розвитку кредитних спілок і зараз серйозно обговорюється експертами, наразі не передбачає запровадження гарантійного фонду найближчим часом. За реалізацію цієї ідеї слід узятися років через три.
Система гарантування вкладів, розвинена в усіх країнах, де є кредитні спілки, невідворотна, вважають західні і вітчизняні фахівці. Зокрема, у США вклад одного члена гарантується сумою до $100 тис. В Україні пілотний стабілізаційний фонд, який міг би згодом перерости у гарантійний, поки що створено в Національній асоціації кредитних спілок України. На його рахунку, що сформований не стільки коштами кредитівок, скільки зусиллями міжнародної і державної допомоги, сьогодні акумульовано 650 тис. грн.
Думка експертів:
Петро КОЗИНЕЦЬ,
президент Національної асоціації кредитних спілок України:
— 136 кредитним спілкам, які працюють з нами, легше входити в ринок. Бо вони звикли працювати за правилами: ми ще раніше розробили нормативи, стандарти, фінансову звітність. Майже рік при НАКСУ працює об’єднана кредитна спілка, куди входить 55 членів і яка забезпечує можливість клірингу, взаємокооперації коштів між кредитними спілками.
президент Національної асоціації кредитних спілок України:
— 136 кредитним спілкам, які працюють з нами, легше входити в ринок. Бо вони звикли працювати за правилами: ми ще раніше розробили нормативи, стандарти, фінансову звітність. Майже рік при НАКСУ працює об’єднана кредитна спілка, куди входить 55 членів і яка забезпечує можливість клірингу, взаємокооперації коштів між кредитними спілками.
30% нашого кредитного портфеля витрачається на підтримку спілок на селі, де кредитівки є чи не єдиним джерелом позичання грошей. За шість місяців 2004 року наші члени отримали понад сто тисяч кредитів.
Володимир КІСЬ,
генеральний директор Канадської програми зміцнення кредитних спілок в Україні:
У Канаді є українські спілки, які вже відсвяткували своє 60-70-річчя. Вони надають увесь спектр банківських послуг — страхових, інвестиційних тощо, обслуговують юридичних осіб. Кредитна спілка, до якої я належу з 17 років, налічує 18 тис. членів і має $300 млн активів. Це як усі спілки в Україні. Понад 10 років канадський уряд допомагає розвитку кредитівок в Україні. Наш новий проект буде скерований на створення інфраструктури для кредитівок — регіонального консультативного і сервісного центрів, стабілізаційного фонду, фонду захисту ліквідності, страхування депозитів тощо.
генеральний директор Канадської програми зміцнення кредитних спілок в Україні:
У Канаді є українські спілки, які вже відсвяткували своє 60-70-річчя. Вони надають увесь спектр банківських послуг — страхових, інвестиційних тощо, обслуговують юридичних осіб. Кредитна спілка, до якої я належу з 17 років, налічує 18 тис. членів і має $300 млн активів. Це як усі спілки в Україні. Понад 10 років канадський уряд допомагає розвитку кредитівок в Україні. Наш новий проект буде скерований на створення інфраструктури для кредитівок — регіонального консультативного і сервісного центрів, стабілізаційного фонду, фонду захисту ліквідності, страхування депозитів тощо.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
