980
Банки у воєнному стані
— Валюта
Наталія ЗАДЕРЕЙ
Попри дефіцит ресурсів у банків, чинник виборів і низку непродуманих дій Нацбанку, фінансова криза в Україні малоймовірна.
Старання Нацбанку стабілізувати ситуацію на валютному ринку і в банківському секторі загалом дали несподіваний ефект. Надто активно купуючи долари для подальшого перепродажу населенню (з середини жовтня банки продали близько $1,2 млрд), банки опинилися на межі кризи гривневої ліквідності. Так, результатом масштабної валютної інтервенції стало таке нехарактерне для України явище, як зменшення в жовтні грошової маси на 3,1%.
У результаті в останній четвер жовтня ставки за міжбанківськими кредитами overnight сягнули 20-40%, а наступного дня знизилися до 15-30%. Істерія українців щодо фінансової стабільності в країні сягнула піка в період виборів і відобразилася навіть у вигляді побоювань про майбутню ліквідацію більшості українських банків. Припущення про ліквідацію виявилося відлунням ініціативи Нацбанку затвердити умови роботи банків у воєнний або особливий період саме напередодні виборів.
Вісники кризи
Поява конфіденційної постанови НБУ № 444, в якій керівникам усіх комерційних банків повідомляється про порядок роботи в особливий період, обросла чутками про те, що іноземні банки нібито розробляють плани щодо виведення капіталів з України. Ініціативу НБУ надати низці банків (без іноземного капіталу) статус уповноважених інтерпретували як плани припинити діяльність усіх інших банківських установ. Сам Нацбанк згодом заявив, що документ для проформи прийнято на випадок війни. За словами в. о. голови НБУ Арсенія Яценюка, «особливий період» в Україні ніколи не настане, а прийняття документа напередодні виборів — фатальний збіг.
«Іноземні банки не планують виводити активи з України, і нам не зрозуміло, кому спало на думку зробити таке припущення. Буря у склянці води — результат безневинної постанови НБУ, прийнятої в неправильний час і в неправильний спосіб», — повідомив голова правління «Каліон Банк Україна» Жак Муньє. ПроКредит Банк заявив про те, що постанова НБУ про роботу фінансових установ в особливий період не має і не матиме жодного впливу на оперативну діяльність банку та його стратегічні плани в Україні. Водночас у заяві банку йдеться про те, що публічна інтерпретація ЗМІ конфіденційної постанови НБУ, адресованої уповноваженим особам, може негативно позначитися на ставленні населення до банківського сектору.
Ситуація цікава тим, що нагадує спекуляції російської преси з приводу «чорних списків» Центробанку, що обернулися втратою вкладників і масштабними судовими позовами, наприклад, Альфа-банку до газети «КоммерсантЪ». Про те, що значні темпи зростання ВВП і пристойний рівень золотовалютних резервів не гарантують фінансової стабільності, свідчить азійська криза 1997 року, що стартувала в Таїланді після того, як в інвесторів виникли сумніви у спроможності уряду втримувати обмінний курс. Можливо, мусовані перед виборами чутки про те, що долар незабаром коштуватиме 10 грн, а банки (крім уповноважених) буде зачинено у зв’язку з їхньою непотрібністю, могли б допомогти Україні повторити азійський досвід. Якби не кілька «але». В Україні (на відміну від тогочасної Азії) зберігається позитивне торгове сальдо, яке, вочевидь, не зміниться й наступного року. Це означає, що валюта в країну надходитиме і резерви Нацбанку поповнюватимуться.
«Якщо відкинути паніку населення, що й надалі охоче скуповує долари, то немає жодних підстав говорити про банківську кризу, — вважає голова правління «Каліон Банк Україна» Жак Муньє. — Сум’яття, спровоковане владою, що розщедрилася на передвиборчі виплати, все ще цілком кероване, хоч і матиме несприятливий вплив на економіку загалом. Так, до кінця року можна очікувати значного зростання індексу споживчих цін». Муньє також звертає увагу на те, що валютні резерви НБУ (акумульовані зверх плану, закладеного в бюджеті-2004) покриють можливий попит населення в межах $2 млрд, хоча цей попит навряд чи сягне таких масштабів.
Напевно, всі ці чинники враховують і міжнародні рейтингові агенції, обов’язком яких є попередити інвесторів про можливі проблеми шляхом зниження рейтингу валютних зобов’язань України. Зокрема, зниження рейтингів передувало валютній кризі в Азії і літній кризі ліквідності банків у Росії. Нічого подібного стосовно України провідні рейтингові агенції не роблять. Понад те, агентція Fitch у своєму звіті зазначила, що рейтинг В+ збережеться в України навіть у разі реалізації найнесприятливішого сценарію виборів.
Міжбанк під контролем
Утім, зазначене вище аж ніяк не означає відсутності проблем у фінансовому секторі України. Спровоковані популістською бюджетною політикою проблеми виникають одна за одною, змушуючи Нацбанк почергово боротися то з інфляцією, то з дефіцитом доларів, то з дефіцитом гривні. Залишки на коррахунках банків з початку жовтня знизилися на 29%, тому для виконання нормативів резервування банки взялися залучати ресурси на міжбанку й розпродувати найліквідніші цінні папери. На щастя, вже 1 листопада ситуація стабілізувалася — за словами дилерів банків, вартість нічних ресурсів знизилася до 10-20%.
Стабілізації ситуації на міжбанку сприяло й дострокове погашення Нацбанком частини депозитних сертифікатів. Наприкінці жовтня Нацбанк погасив депозитні сертифікати на суму близько 550 млн грн, запланувавши на початок листопада виплатити ще 750 млн грн. «Зараз усе спокійно, гривні на ринку більше ніж достатньо», — говорить заступник голови правління банку «Аваль» Андрій Рожок, звертаючи увагу на те, що подорожчання ресурсів наприкінці місяця є традиційним.
Загалом банкіри схильні вважати, що повторення торішньої ситуації, коли вартість кредитів overnight зросла до 60-80%, неможливе. Водночас фінансисти вважають, що нездатність оперативно реагувати на передкризові симптоми — слабка сторона Нацбанку. Вони впевнені, що, навчена досвідом торішньої кризи ліквідності, цього разу монетарна влада зможе забезпечити банківську систему водночас і достатньою кількістю долара й гривні.
За словами Рожка, торішня криза була пов’язана виключно з відсутністю координації в управлінні грошовою масою між казначейством і НБУ, тобто проблемою, якої на сьогодні не існує. Жак Муньє також вважає зростання ставок до 60% малоймовірним з огляду на наявність у Нацбанку таких можливостей, як погашення депозитних сертифікатів, рефінансування і зменшення нормативу обов’язкового резервування. Банкір зазначає, що НБУ повинен (і він це робить) підтримувати ринок пропозицією гривні, збільшивши ліміти на банки. Таким чином, попри суттєве зростання ставок, крива дохідності гривневих ресурсів є інвертованою, тобто ринок очікує корекції ставок.
Остаточне врегулювання ситуації банкіри асоціюють з таким жестом Нацбанку, як дозвіл включати касову готівку до складу резервів. Так, улітку, борючись із надліквідністю банків, Нацбанк заборонив у процесі формування обов’язкових резервів враховувати каси. Однак нині на тлі обсягів зростаючих валютообмінних операцій, що потребують великих обсягів кас, банкіри вважають цю заборону недоречною.
Банки переоцінять гроші
Приводом для нагнітання пристрастей став і відплив гривневих депозитів з подальшим переведенням або у валютні депозити, або «під матрац». За останній тиждень жовтня депозити фізосіб збільшилися на 100 млн грн, причому гривневі депозити зменшилися на 800 млн грн, валютні збільшилися на $133,1 млн. Середні ставки за строковими гривневими і валютними депозитами в жовтні зросли на 0,3 процентного пункту — відповідно до 10,5 і 8%.
Називати ці цифри симптомами зниження довіри до банківської системи передчасно, особливо якщо пригадати, що в російських банків літня криза забрала близько $2 млрд вкладів. Так, банкіри не вбачають ознак відпливу вкладників, тому й не поспішають говорити про необхідність підвищення ставок за гривневими депозитами. Хоча привід задуматися про таку перспективу дав Аваль, що підвищив ставки з низки гривневих вкладів на 1% і знизив ставки на один вид валютних вкладів на 0,5%. Утім, будувати тенденцію за однією точкою навряд чи доцільно. Андрій Рожок з цього приводу зазначає, що підвищення ставок часто пояснюються не стільки дефіцитом ресурсів, скільки стратегічними цілями банків на ринку.
Коментуючи можливе зростання ставок за кредитами, банкіри також не схильні драматизувати ситуацію. Певне подорожчання кредитів в останньому кварталі спостерігається вже не перший рік і досі не мало на фінансову систему руйнівного впливу. За даними Нацбанку, середня ставка за гривневими кредитами в жовтні зросла на 0,3 відсоткових пункту і становила 17,3%. При цьому позитивним ефектом паніки стало поліпшення у банків структури активів і пасивів по фізособах. Якщо раніше банки залучали переважно гривневі кошти населення, а видавали житлові валютні кредити, то зараз цей перекіс ліквідовано.
І все ж навіть перспективи подорожчання гривневих кредитів — не привід для тиражування страшилок про те, що подальше зростання ВВП під загрозою у зв’язку з дефіцитом ресурсів у банків, спричиненим, своєю чергою, попитом населення на долари. По-перше, кореляція між ставками на міжбанківському ринку і довгостроковими кредитними ставками не така вже й очевидна. Крім того, в Україні за рахунок банківських кредитів здійснюється невелика частина інвестицій підприємств, тому вплив відсоткових ставок на таку складову ВВП, як інвестиції, незначний. Також слід урахувати, що домінує у ВВП України (приблизно 60%) експорт. За прогнозами експертів, світовий металургійний бум збережеться і наступного року, тому номінальний ВВП зростатиме, а приплив валюти до країни не вичерпається.
Загалом, попри очікувану інфляцію на рівні 10-12% за підсумками поточного року і наявність проекту держбюджету, здатного посилити інфляцію, причин для фінансової кризи в Україні немає. Після виборів підвищення соціальних виплат утратить актуальність, тому на зміну нинішній «роздачі слонів», напевно, прийде жорсткіша і зваженіша бюджетна політика. У результаті інфляційні очікування стихнуть і населення знову понесе долари в обмінники.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
