Манія страхування — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Манія страхування

398
Ліга страхових організацій України ініціює зміни законодавства, спрямовані проти укладання примусових страхових договорів з клієнтами. Минулого тижня Комітет ЛСОУ ухвалив рішення внести зміни до Закону «Про захист прав споживачів», які чітко визначатимуть право споживача на вільний вибір контрагента. Крім того, страховики збираються запропонувати Нацбанку розробити відповідні положення щодо запобігання пріоритетному укладанню договорів страхування певними банками і пов’язаними з ними СК. Не виключено, що найближчим часом до розв’язання проблеми несумлінної конкуренції і примусу до страхування підключиться й Держкомісія з регулювання ринків фінансових послуг. А поки що, як заявив голова комісії Віктор Суслов, Дерфінпослуг про несумлінну конкуренцію нічого не відомо.
Скарги
Як зазначила генеральний директор Ліги страхових організацій Наталія Гудима, у ЛСОУ збільшилася кількість звернень і від страхових компаній, і від страхувальників з проханням урегулювати неконкурентну ситуацію на ринку. Найчастіше скаржаться страхувальники, що здебільшого пов’язано з примусом до страхування. Як пояснили в лізі, розв’язання цієї проблеми наразі має лише рекомендаційний характер. Утім, за словами Гудими, навіть така схема роботи все-таки дає результати. Наприклад, недавно вдалося вплинути на дії страхового брокера Р&Partner, який працює при австрійському посольстві й продає поліси на медстрахування тим, хто виїжджає за кордон. Скарги на Р&Partner полягали в тому, що брокер працював лише з двома-трьома компаніями, вибираючи їх на свій розсуд і таким чином обмежуючи можливість роботи в цьому сегменті ринку інших СК. При цьому переліку обмежень на відбір СК в австрійському посольстві не було. За дорученням учасників ринку, Ліга страхових організацій звернулася до австрійського посольства, а також МЗС України з проханням розглянути ситуацію, що склалася. У результаті посольство оприлюднило умови відбору страхових компаній, які можуть здійснювати медстрахування тих, хто виїжджає до Австрії.
На розгляд ліги потрапила й скарга страхувальника — однієї кримської АЗС — на примушення до страхування. Проблема полягала в тому, що засновники компанії нав’язували менеджменту страхування в невідомій СК, яка мала взяти на себе ризик з обов’язкового страхування вибухонебезпечних об’єктів, тариф за яким був у сотні разів нижчим від ринкового. Як вважають у лізі, подібні прецеденти, пов’язані з ціноутворенням на ринку, виникають доволі часто й не завжди пов’язані з добросовісною конкуренцією. Врегулювати подібні конфлікти вельми непросто.
Наприклад, чинного постановою про обов’язкове страхування пожеже- і вибухонебезпечних об’єктів встановлено мінімальну суму страхової виплати і максимальний тариф. Тому СК, які демпінгують на ринку, часто залишаються непокараними. Що стосується надійності такого страхування для клієнта СК, то він часто буває в програші, страхуючи ризики в неблагонадійного страховика.
Приклади недобросовісного страхування здебільшого належать до так званих відомчих чи кептивних СК. Ідеться як про компанії, які засновані й працюють у структурі великих державних монополій (наприклад, Держслужби охорони, Укрзалізниці чи пожежної інспекції), так і про комерційні страхові компанії, які входять до великих фінансових груп.
Під захистом держави
Існує кілька частково державних страхових компаній, які здійснюють обов’язкові види страхування. Приміром, державне обов’язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов’язаних, покликаних на збори, закріплено за НАСК «Оранта». А обов’язкове медичне страхування в’їжджаючих в Україну туристів — відповідною постановою Кабміну за «Акціонерною страховою компанією з надання екстреної меддопомоги іноземним громадянам».
Чимало прикладів і так званого відомчого страхування. Так, ринок страхування пасажирів на залізничному транспорті чи медстрахування тих самих відомчих структур Укрзалізниці контролюють кілька кептивних компаній, і доступ інших страховиків до цього сегмента ринку обмежений. Нині в самому розпалі конфлікт між однією зі страхових компаній і відомчою СК Укрзалізниці за клієнта, договір страхування з яким кілька років тому вдалося укласти компанії, не пов’язаній з Укрзалізницею. Незважаючи на те що сам клієнт задоволений якістю обслуговування, СК Укрзалізниці наполягає на розриві договору й переведенні клієнта на обслуговування до себе.
Зазвичай у фізосіб виникає потреба страхувати власний транспорт чи ризик нещасного випадку в паспортних столах, ОВІРах, МРЕВ ДАІ. Невдалому клієнту намагаються продати страховку по максимуму, включаючи в умови договору навіть ті види страхування, в яких він не має потреби.
«Найчастіше ми й наші клієнти стикаємося з несумлінною конкуренцією при укладанні договорів страхування відповідальності суб’єктів небезпечних вантажів, — говорить президент УАСК «АСКА» Олександр Сосіс. — Доходить до того, що клієнтам відмовляють у перевезенні, не виділяють вагони, поки ті не застрахуються у вказаній їм компанії. Не так давно ми зіткнулися зі спробою Держстандарту впровадити страхування відповідальності імпортерів і виробників продукції обмеженою кількістю компаній. Ми активно чинили опір їхній позиції, обстоюючи вільну конкуренцію. Також слід згадати страхування, яке нав’язують клієнтам у паспортних столах, у МРЕВ ДАІ. Це вже не просто несумлінна конкуренція — наявні ознаки корупції. Державні служби та їхні посадовці видають громадянам пакет документів, що включає поліс, який клієнту доводиться оплачувати».
Поліс на додачу
Інша категорія страховиків, які користуються причетністю до тієї чи іншої фінансової групи, — банківські СК. Багато які з них займаються примусом до страхування. Іноді клієнту просто пропонують пакет послуг, і при купівлі кредиту разом зі страховим полісом банк надає пільгові умови кредитування. Особливо поширена така практика при споживчому кредитуванні. Наприклад, при купівлі автомобіля в кредит клієнту можуть переконливо порекомендувати застрахуватися в тій чи іншій СК. Незрідка пропонують купити страховий поліс «ОСАГВ» і «КАСКО» в однієї відомої харківської страхової компанії, яка до того ж не завжди поспішає повністю відшкодовувати завдані збитки.
«При оформленні банківських кредитів банк незрідка диктує, до якої компанії клієнту слід звернутися, щодо яких ризиків і за якими тарифами страхуватися, — розповідає президент УАСК «АСКА» Олександр Сосіс, — інакше йому просто не оформлять кредит. У такій ситуації опиняються і фізичні, і юридичні особи». Як зазначають представники інших компаній, зокрема заступник голови правління ЗАТ «Українська страхова група» Олексій Гончаренко, дуже складно почати страхувати клієнтів деяких банків, навіть пропонуючи вигідніші умови клієнтам (страхувальникам) і самим банкам
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас