315
Огляд фондового ринку України
— Фондовий ринок
22-26 грудня 2003 року
Пройшов ще один рік фондової історії України й у черговий раз необхідно підводити підсумки роботи за звітний період. Чим запам'ятався нам минулий рік? Якщо політичні баталії привносили на ринок винятково тільки негативні чекання, то економічні фактори, без сумніву, визначали причини росту ринку. Минулий рік, насправді, незначно відрізнявся від попередніх, якщо взяти до уваги структуру інвестиційних пріоритетів інвесторів і динаміку ринку в цілому. Облігації корпоративних інвесторів як і раніше займали найбільша питома вага в структурі попиту суб'єктів ринку цінних паперів України, другими по значимості були акції, далі – державні цінні папери.
Сформована система інвестиційних пріоритетів є незмінний другий рік підряд і, по суті, є об'єктивне відображення існуючої реальності.
Справа полягає в тім, що боргові зобов'язання держави як і раніше не викликають у потенційних інвесторів ніяких позитивних емоцій незважаючи на всі старання Мінфіна. Проблеми з інвестиціями в українські акції обумовлені іманентними особливостями цих цінних паперів. Оскільки акції є неборговими цінними паперами, а пайовими, то інвестувати у фондові активи в соціально-економічних умовах України справа безперспективна.
Інше питання боргові зобов'язання. Тут і факт повернення грошей гарантований і прибутковість істотна. У середньому за умовами проведених в Україні розміщень прибутковість корпоративних облігацій складає досить значну величину, навіть у гривневому еквіваленті. Діапазон гарантованих ставок у гривні складає від 14 до 18% річних і більш значимих альтернатив на фінансовому ринку України не існує. Це однозначно.
Що стосується найближчих перспектив ринку, то тут ситуація може самим несподіваним образом обстояти не так, як про це говорить більшість експертів. У даному випадку поганий жарт із масовою свідомістю фондової громадськості України може зіграти міфологія українського економічного росту. Усі вже давно свыклись з тією думкою, що економіка України демонструє найбільш динамічні темпи росту серед економік пострадянських країн. Чотири роки підряд позитивної економічної динаміки приспали пильність аналітиків і навіть скептиків. Сьогодні мало людей, здатних міркувати над реаліями нашого буття задумується про те, які ж щирі причини економічного підйому і як довго вони ще будуть мати силу. Якщо розібратися в ситуації самим неупередженим образом, то можна прийти не до самих оптимістичних умовиводів. Справа в тім, що економіка України якщо і демонструє економічний ріст, те тільки екстенсивного характеру. Статистика в нашому випадку констатує так називаний ефект «росту з ями», у якого дуже обмежений потенціал і з цим без переходу на інноваційний шлях розвитку економіки чогось поробити не можна.
З інноваціями ситуація складається не дуже сприятливо, оскільки практично по всіх нових напрямках розвитку Україна тільки втратила за роки реформ і мало що придбала. Найбільше іноваційноємна галузь української економіки - машинобудування - переживає не кращі часи. До того ж держава, як відомо з бюджетних планів на наступний рік, збирається допомагати фінансами самим відсталим в інноваційному плані, підприємствам видобувних галузей економіки і зокрема вугільної галузі України. Таким чином, ми змушені зробити висновок скептичного характеру про те, що і приватний капітал, і державний в Україні використовуються малоефективно. Саме в цьому контексті варто оцінювати перспективи розвитку фондового ринку України в наступному році.
За матеріалами: Швабій Костянтин
Поділитися новиною
