254
Комісія складає валізи
— Фондовий ринок
Дмитро КОШОВИЙ
У Держкомісії з цінних паперів передбачаються кадрові зміни. Минулої п’ятниці скінчився термін повноважень голови ДКЦПФР Олега Мозгового і кількох членів комісії.
12 грудня 1996 року Леонід Кучма підписав укази про призначення голови і шістьох членів ДКЦПФР. Згідно із законодавством термін їх повноважень — сім років. А отже, влада в комісії незабаром зміниться. Затримка з призначенням нового керівництва ДКЦПФР спричинена тривалими пошуками кандидатури на посаду голови. За сім років дуже добре стала зрозуміла потенційна сила комісії як регуляторного органу. Саме тому новий голова має бути компромісною постаттю, що влаштовує і владу, і найбільші фінансово-промислові групи.
Поки що уряд не визначився з новою кандидатурою керівництва ДКЦПФР. Перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров заявив: «Ми це питання обговоримо. Керівний склад ДКЦПФР має бути виключно фаховим за добором. У нас багато проблем щодо функціонування фондового ринку, тому діяльність комісії є надзвичайно важливою для активізації його роботи».
Справді, фондовий ринок за рівнем розвитку програє регульованому Нацбанком банківському сектору. У цьому є провина нинішнього складу комісії. Адже, діставши згідно із Законом «Про держрегулювання ринку цінних паперів» великі права і повноваження, ДКЦПФР не змогла ними скористатися. Дуже багато часу було згаяно на підкилимові ігри всередині самого регулятора. ДКЦПФР не вдалося здобути великого авторитету ні на ринку, ні серед інших органів влади. Як наслідок, комісія не змогла провести через парламент закони, необхідні для розвитку ринку.
З іншого боку, саме нинішній склад комісії майже з нуля створив нормативну базу, систему держрегулювання на ринку і загалом реалізував передбачений законом принцип колективного прийняття рішень. Досі члени комісії не можуть напевне спрогнозувати, як відбудеться голосування з того чи іншого питання. Багато в чому завдяки колегіальності комісія в структурі влади виглядає майже «білою вороною». Серед кандидатур називають першого заступника виконавчого секретаря ДКЦПФР Андрія Портнова, екс-голову спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександра Рябченка та екс-міністра фінансів Ігоря Юшка. Проте в будь-який момент може з’явитися новий претендент.
Примітно, що жодне з найавторитетніших фахових об’єднань на фондовому ринку (Перша фондова торгова система, Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв, Український фондовий союз та ін.) офіційно не висунуло своєї кандидатури на посаду голови ДКЦПФР. Натомість зі зростанням кількості корпоративних конфліктів серед найбільших бізнес-груп її активно обговорюють в інших кабінетах. За інформацією з достовірних джерел, у конкуренцію за посаду голови комісії вступили три групи — «донецька» з міцними позиціями в уряді, «київська», що знаходить підтримку в Адміністрації Президента, та «дніпропетровська», що пов’язується з корпорацією «Інтерпайп».
У разі приходу до керма ДКЦПФР «важкоатлета» та формування ним сильної команди комісія може істотно підвищити свій статус на ринку, реалізувавши всі ті повноваження, що закладені у законі про держрегулювання ринку цінних паперів. Однак, попри запевнення Миколи Азарова, великою є ймовірність того, що ДКЦПФР стане ще однією ланкою «коаліційної» машини влади, яка вибудовується сьогодні і в якій навіть голова Нацбанку дозволяє собі залишатися лідером політичної партії.
Коментар
Сергій БИРЮК, член ДКЦПФР:
— У законі не зазначено, з якого часу робиться відлік терміну повноважень членів і голови ДКЦПФР. Тому рішення про кадрові перестановки прийматиме Президент. Крім того, Указ Президента було підписано 12 грудня 1996 року, а за КЗпП мене прийняли на роботу 12 січня. То з якого дня тоді рахувати? У нас були різні ситуації з призначенням, звільненням, але рішення з кадрових питань завжди приймалися з урахуванням чинного законодавства.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
