1584
Щоб не допустити дефолту, Україні доведеться робити нові борги
— Казна та Політика
Україна продовжить активно позичати і жити в кредит, незважаючи на пафосні заяви, які прозвучали вчора на урядовому засіданні (про плани зі скорочення держборгу в рамках нової стратегії). Звичайно ж, якщо міжнародні інститути захочуть позичати нам гроші — це єдиний стримуючий фактор. Інших немає. Як тільки влада зможе домовитися з МВФ і отримає кредитний транш від Міжнародного валютного фонду — тут же запустить трудомісткий процес розміщення нового випуску єврооблігацій.
«Випуск буде можливим після позитивного рішення МВФ щодо траншу після візиту місії у вересні. Не раніше. Другий фактор — це загальні умови на міжнародних ринках», — зазначив UBR.ua старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Мінфін прямо зараз гостро потребує долара, адже, щоб не допустити дефолт, до кінця року 2018 року потрібно виплатити за зовнішнім держборгом $1,75 млрд.: $1,2 млрд. МВФ і ще $550 млн. за євробондами. І не може більше стягувати гроші із золотовалютних резервів Нацбанку, які вже знаходяться на критичній позначці — $17,7 млрд. Це три місячні розміри імпорту, нижче яких наш запас не може впасти. Інакше ми порушимо міжнародний стандарт, за виконанням якого пильно стежать рейтингові агентства і швидко знижують країні рейтингову оцінку в разі його порушення. Ця оцінка визначає попит на наші борги, і головне — їх ціну. Чим гірше рейтинг — тим вище відсоток.
Це нам зараз точно не треба, особливо, якщо Мінфін не просто кидався вчора порожніми словами про планований достроковий викуп євробондів 2019-2020 років, а справді піде на цей крок. Адже вільної валюти у чиновників немає. І єдина можливість щось викуповувати наперед — це знову позичати. Залучити зараз новий борг і заплатити за старим наперед.
«Найбільш вірогідний сценарій — спроба повторити минулорічну вересневу операцію — викуп частини короткострокових зобов’язань за рахунок нового випуску, яка була досить успішною. Очевидно, що до виборів уряд усіма силами намагатиметься не допустити дефолт за зовнішніми зобов’язаннями, тому перекредитування дуже ймовірне, але швидше за все за рахунок більш високої вартості», — підтвердив UBR.ua директор департаменту корпоративного рейтингового агентства IBI-Rating Ігор Дикий.
Таку ж версію видав і Тарас Котович, хоча допустив розміщення в 2019 році: «Здійснювати викуп існуючих боргів Мінфін, швидше за все, за буде рахунок нових більш довгострокових позик, які можуть бути здійснені або в цьому, або в наступному році з одночасною офертою для власників старого боргу за його викупу.
По суті нічого не змінилося — Україна не ворухнеться без грошей МВФ і розміщення нових бондів. І всі показові виступи в Кабміні про плани щодо скорочення держборгу — це гра на публіку. Влада звикла до боргової піраміди і продовжить працювати в її рамках — гасити старі борги, роблячи нові. Суми заборгованості не зменшуються — тільки ростуть, в основному за рахунок витрат за обслуговування.
Гордо заявлене вчора зниження рівня держборгу України з 62% ВВП до 60% ВВП — всього лише статистична гра, маніпуляція з низькою порівняльною базою.
«Таке істотне зниження величини держборгу було викликано виключно рекордними темпами зростання внутрішнього валового продукту (в основному за рахунок ефекту низької бази). В абсолютному вираженні борг тільки збільшився», — підкреслив UBR.ua аналітик ГК «Фінам» Олексій Коренєв.
Мінфін сам недавно це підтверджував, коли видавав черговий звіт в абсолютних значеннях: в ньому йшлося про збільшення в червні 2018 року суми сукупного державного (прямого) та гарантованого боргу України на 0,05% (на $0,04 млрд.), — до $76,29 млрд. Частка в прив’язці до ВВП скоротилася через економічне зростання, яке Держстат фіксував два квартали поспіль: на 3,1% у січні-березні та на 3,2% в квітні-червні 2018 року.
«У разі продовження розширення економіки такими ж темпами Україна цілком може розраховувати і на подальше зниження відношення держборгу до ВВП, навіть не вдаючись до істотного скорочення обсягів запозичень. З іншого боку, слід розуміти, що «ефект низької бази» за визначенням має дуже короткострокову дію, так і несприятлива економічна кон’юнктура цілком може призвести до зниження темпів приросту внутрішнього валового продукту в майбутньому», — зауважив Коренєв.
Чого точно не вдасться досягти при такому підході — це скорочення реальних витрат на обслуговування держборгу країни. Якщо його розмір продовжить скорочуватися тільки до ВВП, і не буде зменшуватися в абсолютних цифрах, то Мінфін буде платити за відсотками або стільки ж, або навіть більше. У 2018 році — це 130,2 млрд. грн. Тоді гучні заяви прем’єра Володимира Гройсмана про плани зі скорочення виплат за боргами залишаться порожніми словами.
Олена Лисенко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
