636
Бенні Бойє Йохансен: навіщо банківській системі директива PSD2?
— Кредит&Депозит
13 січня набув чинності законодавчий акт Європейського Союзу, відомий як Директива про надання платіжних послуг (Payment Services Directive, PSD2). Цей документ зобов’язує банки надавати стороннім компаніям можливість розробляти програмне забезпечення, що дає клієнтам банку доступ до їхніх рахунків і дозволяє проводити платіжні операції.
Іншими словами, від банків тепер потрібно відкрити свої дані для третіх сторін.
Реалізація PSD2 викликала активне обговорення теми відкритого банкінгу, але істинна модель відкритого банку вимагає набагато більшого, ніж просте виконання положень PSD2.
З тих самих пір, як перший проект директиви PSD2 побачив світ у 2015 році, думки в галузі щодо цієї ініціативи розділилися.
Деякі банки розглядають відкритий банкінг в кращому випадку як джерело додаткових витрат, а в гіршому – як загрозу. Вони не тільки впевнені, що їм доведеться розробляти додаткову IT-інфраструктуру, необхідну для підтримки сторонніх додатків, вони також ризикують втратити контроль над більшою частиною інтерфейсу, який у сьогоднішньому цифровому світі дуже великою мірою забезпечує враження клієнта від банківського бренду. У зв’язку з цим банки з цієї категорії з небажанням нададуть доступ до своєго інтерфейсу, як вимагає директива PSD2, одночасно нарощуючи інвестиції в розробку власних банківських порталів.
Інші банки дотримуються протилежних поглядів і вбачають в ініціативі відкритого банкінгу нові можливості. Вони вважають, що відкритість сприятиме підвищенню конкуренції, розширенню інновацій і, в підсумку, кращому користувальницькому досвіду.
За рахунок відкритості і стимулювання співпраці вони можуть забезпечити ці переваги без істотних додаткових вкладень та надати більш якісну підтримку різних клієнтських сегментів.
Слід сказати, що лише в дуже небагатьох галузях виробник продукції повністю контролює роздрібні продажі. Якщо йдеться про зростання бізнесу, як територіальне, так і за клієнтськими сегментами, швидко стає зрозуміло, що для цього потрібно встановлювати партнерські відносини на місцевому рівні.
Роздрібні магазини є того яскравим прикладом. Можна купити сорочку марки Hugo Boss у фірмовому магазині Hugo Boss, а можна – в Galeries Lafayette в Парижі, в Saks на П’ятій авеню або в інтернет-магазині Amazon. Так чому б не зробити так само в банківському бізнесі?
Не важко зрозуміти, однак, чому деякі банки зберігають скептичний настрій по відношенню до відкритого банкінгу. У той час як пропозиції прихильників відкритого банкінгу надають можливість вести торговельні та інвестиційні операції на глобальних фінансових ринках, деякі рішення «банків-скептиків», які були створені через необхідність виконання директиви PSD2, мають досить обмежену функціональність, тому показати їх прямий вплив на кінцевий фінансовий результат важче.
Наразі єдине, що роблять сторонні додатки, які відповідають вимогам PSD2, це:
(а) отримують список рахунків, зокрема операції та залишки за ними;
(б) ініціюють платіжні операції.
Хоча роздрібні клієнти, можливо, і оцінять покращений огляд своїх операцій і спрощене проведення платежів, але цього може бути недостатньо для розвитку прибуткової моделі, яка призведе до вигоди як для розробника програми, так і для банку.
У цьому сенсі директива PSD2 – важливий крок назустріч «справжньому» відкритому банкінгу, але на ній світ клином не зійшовся.
Ті, хто мав справу з спільнотою нових (фінансово-технічних) проектів, знайомі з концепцією Мінімально життєздатного продукту (Minimal Viable Product, MVP): випуск на ринок найменшого з можливих продуктів з метою вивчення реакції на нього.
Замість того, щоб роками розробляти бізнес-плани, намагаючись проаналізувати способи отримання найкращого продукту, можна просто створити MVP і вивести його на ринок, щоб швидко отримати зворотний зв’язок.
В цьому відношенні PSD2 – радше MVP, ніж повноцінний продукт.
Хоча директиву PSD2 часто розуміють як синонім відкритого банкінгу, останній включає в себе набагато більше.
Швидше за все, прояв справжніх можливостей відкритого банкінгу та реальних матеріальних вигод стане можливим, якщо сьогоднішні прихильники відкритого банкінгу стануть мислити категоріями більш широкими, ніж PSD2.
Так, клієнтам потрібно робити платежі, і можливо, що, використовуючи кращий мобільний додаток, вони зможуть робити це трохи швидше і дешевше. Але клієнтам також, безумовно, потрібен доступ до зрозумілих, дешевих, прозорих і простих способів інвестування, торгівлі та управління своїм багатством. Тому справжня ініціатива відкритого банкінгу повинна задовольняти ці потреби.
І чи не час – при тому, що ця перша фаза відкритого банкінгу вже перебуває в процесі реалізації – вже говорити про відкрите багатство?
Бенні Бойє Йохансен, Керівник проекту Open API
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
