МЕРТ повідомило про інтерес японців до Криворізького гірничо-збагачувального комбінату


МЕРТ повідомило про інтерес японців до Криворізького гірничо-збагачувального комбінату

Японська і австрійська компанії зацікавлені в капітальних інвестиціях у Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР), повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) в “Твіттері”, проілюструвавши це фотографіями із зустрічі першого віце-прем’єра Степана Кубіва з делегацією на чолі з відповідальним в Kobe Steel за залізорудний дивізіон Хіросі Ісікава (Hiroshi Ishikawa).

“Група компаній розробила нову технологію переробки окислених руд і зацікавлена в будівництві комплексу переробки на базі КГЗКОР”, – йдеться у публікації МЕРТ.

Згідно з нею, С. Кубів наголосив на важливості залучення до будівництва комплексу на базі КГЗКОР українських будівельних і машинобудівних компаній.

Про інтерес Kobe Steel до КГЗКОР повідомлялося ще у другій половині минулого десятиліття. Зокрема, у березні 2009 року під час поїздки Володимира Новицького, який був тоді міністром промполітики України, до Японії був підписаний меморандум між Мінпромполітики, Kobe Steel і австрійською Hares Engineering про співпрацю з розгляду питання впровадження технології ITMk3 (технології прямого відновлення заліза третього покоління, Ironmaking Technology Mark Three) на КГЗКОР. Планувалося створити робочу групу з підготовки конкретних пропозицій.

Будівництво КГЗКОР (Долинська Кіровоградської обл.) було розпочато в 1985 році. Після розпаду СРСР його правонаступником стала Україна. При цьому в травні 2007 року Словаччина відмовилася від участі в проекті завершення будівництва комбінату, проте виявила бажання одержати в рамках розрахунків за свою частку кошти або товари. Раніше Румунія також заявляла про відсутність зацікавленості в подальшій добудові КГЗКОР і намір повернути свої інвестиції.

За даними Фонду держмайна (ФДМ) України, заборгованість країни з КГЗКОР станом на 1 січня 2007 року перед Румунією становила $353 млн, Словаччиною – $115,1 млн, Болгарією – $1,4 млн, Німеччиною – $47,34 млн. Загальна заборгованість – $517,43 млн.

Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГЗКОР, за попередніми даними, тоді оцінювався в $800 млн.

На початку лютого 2017 року у Верховну Раду був внесений законопроект про добудову КГЗКОР, який передбачає залучення інвестора – “Української металургійної корпорації” (УМК, Київ) – з метою введення в експлуатацію першої черги підприємства протягом п’яти років, а всього комплексу через 10 років.

Згідно з даними авторів законопроекту, станом на 1 січня 2017 року при будівництві об’єктів КГЗКОР виконано роботи на суму $1,649 млрд, у тому числі вартість української частки незавершеного будівництва становить $884,1 млн.

Орієнтовно загальний обсяг капвкладень для завершення будівництва з перепрофілюванням частини потужностей КГЗКОР оцінювався авторами законопроекту в $500 млн, а необхідний обсяг інвестицій для будівництва першого пускового комплексу – не більше ніж $150 млн.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Інтерфакс-Україна", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
В Контексті Finance.ua