2631
В Україні легалізують домашнє піратство
— Світ
Головним бар’єром для залучення іноземних ІТ-замовників в Україні є проблеми із захистом інтелектуальної власності. Принаймні, такі аргументи вже не раз озвучували світові аналітичні агентства. Єдине, що хоче отримати іноземний бізнес від співпраці з українськими розробниками — це програмний код. Але якщо виникають складнощі з отриманням повних авторських прав на софт, бізнес втрачає сенс.
Вирішити цю проблему взявся Кабмін — у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроект №7539, що регулює сферу авторських і суміжних прав. Щоправда, крім питань IT-сфери, зміни внесли і в купу інших сфер застосування прав інтелектуальної власності.
Фільми для незрячих
В цілому, своїм законопроектом уряд має намір привести норми українського законодавства у сфері авторського права до європейських стандартів. Якщо депутати підтримають ініціативи Кабміну, в Україні змінять низку існуючих і пропишуть кілька нових правил. Зокрема:
управління авторськими правами;
використання публічних договорів на основі публічної пропозиції;
застосування ліцензій в цифровій формі;
створення та розпорядження службовими творами;
вводиться поняття вільних ліцензій;
передбачено посилення відповідальності за неправомірне використання торговельних марок;
розширено перелік об’єктів авторських прав, які підлягають захисту.
«Цікавим нововведенням є дозвіл використання об’єктів авторських прав без дозволу автора для осіб з обмеженими можливостями сприймати друковану інформацію. Звичайно, потрібно подивитися, як ця норма буде використовуватися на практиці, але важливо розуміти, що раніше такого не було, і закріплення таких норм у законах України є безумовним кроком вперед для нашої країни», — зауважив у розмові з UBR.ua керуючий партнер ЮК «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко.
В цілому законопроект відповідає основним європейським директивам та регламентам у сфері авторського права, кажуть експерти. Однак у ньому є низка неточностей у перекладі, помилок технічного характеру, а також не враховані висновки останніх судових рішень європейських судів, що розглядають суперечки у сфері права інтелектуальної власності, зокрема Європейського Суду Справедливості (CJEU).
І хоч ініціатива і покликана осучаснити застаріле законодавство за європейським зразком, вона як і раніше далека від ідеалу. А в деяких випадках і зовсім погіршує становище.
Розробників позбавили бонусу
Перш за все, законопроект знімає гостру проблему невідповідності законодавства в частині передачі прав від розробника до роботодавця або замовника.
«Сьогодні існує парадокс: роботодавець платить заробітну плату за розробку програми, а співробітники в підсумку можуть ще й виявитися власниками цієї програми (такий собі додатковий бонус). Тепер за замовчуванням 100-відсотковими власниками комп’ютерних програм, розроблених на замовлення або за трудовим договором, будуть замовники і роботодавці», — розповів UBR.ua віце-президент Асоціації «ІТ України» з фінансово-правових питань, CEO компанії Alcor Дмитро Овчаренко.
З іншого боку, проект спрямований на виконання Угоди про Асоціацію з ЄС, який ще й є одним з ключових політичних та фінансових союзників України. Однак, кажуть експерти, в плані IT Європа безнадійно відстала від США (один лише штат Каліфорнія за ВВП обігнав цілу Францію) — це саме стосується і складного європейського законодавства. А 80% замовлень українським розробникам надходить саме зі Штатів.
«Програміст не може продати своє право бути згаданим у нескінченному списку авторів нової програми. Неможливість відчуження т. н. немайнових авторських прав (наприклад, згадування імені автора) — була в Україні і Європі завжди, і поточним проектом ніяк не змінюється. Чи не варто цей момент переглянути у бік незрівнянно більш успішних США, в яких такої непрактичної доктрини немає? Зазначення як автора однієї юрособи, наприклад, Google, мені бачиться одночасно і простим, і справедливим рішенням», — додав Овчаренко.
Доморощені пірати
Не передбачили в поточному проекті і механізму з американського Digital Millennium Copyright Act, згідно з яким торренти, онлайн-кінотеатри та інші сайти зобов’язані видалити піратський контент протягом 12 годин за заявою правовласників. Хоча цей механізм був у ранніх версіях. Схоже, піратська індустрія вже склалася в Україні і не готова добровільно розлучатися зі своїми заробітками в інтересах розвитку національного кіно і музики.
Враховуючи деякі помилки перекладу європейських регламентів та директив, а також те, що не була врахована сучасна європейська судова практика, можлива легалізація домашнього піратства, з яким намагаються активно боротися як в Європі, так і в Україні. Можуть виникнути і проблеми з реалізацією прав на твори, що існують в електронній формі, кажуть юристи.
«На сьогоднішній день відсутні механізми реального притягнення до відповідальності за порушення авторських прав у вигляді «домашнього піратства» (того ж скачування фільмів на торрентах з подальшим їх записом на диски і реалізацією), а законопроект №7539, не пропонуючи таких механізмів, легалізує таке домашнє піратство, фактично дозволяючи створення електронних примірників творів та їх подальшу реалізацію», — відзначив керуючий партнер АО «Suprema Lex», адвокат Віктор Мороз.
Денис Вергун
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
