837
Фіскали без кордонів. Яка реформа податкової потрібна українському бізнесу
— Казна та Політика
У січні Кабмін скасував дві свої торішні постанови про створення Міжрегіонального головного управління ДФС, Міжрегіональної митниці і податкової поліції. У 2017 році міністр фінансів Олександр Данилюк вирішив ліквідувати підрозділи ДФС в областях, які сьогодні здійснюють як збір податків, так і митні функції як незалежні юридичні особи. Замість цього він запропонував створити єдину юридичну особу для митниці і єдину юрособу для податкової. Обласні митниці передбачалося приєднати до міжрегіональної. А об’єднані податкові інспекції – до головних управлінь ДФС в областях, а останні разом з Офісом великих платників податків – до Міжрегіонального головного управління ДФС. На думку Данилюка, це дало б можливість залучати для роботи в фіскальних органах нових людей “не з системи”.
Ідеологи об’єднання територіальних підрозділів ДФС з Кабміну стверджують: створення міжрегіональних органів нібито дозволило б мінімізувати корупцію на місцях. Територіальні органи ДФС виконуватимуть лише сервісні функції – збиратимуть інформацію, формуватимуть історію платника, проводитимуть консультації, але про обов’язки податківців вони можуть забути.
Як стверджує Олександр Данилюк, зараз існують квоти, що передбачають розподіл посад в регіональних митницях та податкових інспекціях між сферами впливу еліт. “Контролюючи регіональні органи ДФС, місцеві “князьки” і їхні друзі в Києві наживаються на бізнесі, відкатах, контрабанді і фактично гальмують економічний розвиток нашої країни. І саме ці групи зараз намагаються перешкодити змінам. На цей раз не вистачило сміливості розірвати ці зв’язки і реалізувати зміни”, – зазначив він.
Повний провал
Однак у ідеї Мінфіну щодо об’єднання територіальних підрозділів фіскальної служби чимало критиків. “Ця реформа є передчасною, найближчим часом її не вдасться реалізувати, – вважає Олена Хотенко, глава ради громадської організації “Інститут податкових реформ”. – Спершу потрібно розібратися з функціональними обов’язками митниці і податкової, підтягнути інформаційно-технічну базу. Сьогодні просто йде боротьба за те, кому будуть підпорядковуватися ці органи”.
Ідеологи об’єднання територіальних підрозділів ДФС стверджують: створення міжрегіональних органів дозволило б мінімізувати корупцію на місцях
У Комітеті з питань податкової та митної політики ВР вважають: зміни на митниці за планом Мінфіну приведуть до зниження безпеки на кордонах, адже пріоритетом роботи відомства зроблять фіскальні функції. На думку депутатів, великі ризики погіршення ситуації з контрабандою, в тому числі і наркотичних засобів. Також парламентарії побоювалися, що митниця зіткнеться з серйозними проблемами розвитку інформаційних і інформаційно-телекомунікаційних систем. Може бути порушений обмін інформацією з митницями інших країн. Крім того, нардепи вважають, що в разі створення міжрегіональної митниці фактично буде заблоковано розгляд судових справ про порушення митних правил. Зазвичай суперечки про такі порушення розглядаються в регіональних судах. У разі ж об’єднання митних органів всі суперечки буде розглядати Шевченківський районний суд Києва. Для довідки: у 2016 році митниці передали в суд понад 8,8 тис. справ.
Що стосується реформування податкової служби, то одним з найважливіших елементів якісних змін має стати ефективна робота кабінету платника. Саме цей ресурс дозволить платнику виконувати близько 95% податкових операцій і позбавити від особистого спілкування зі співробітниками податкової. “Сьогодні практично неможливо подати декларацію через кабінет платника податків”, – говорить Хотенко. За її словами, всі технічні пристрої і програми податкового відомства треба належним чином налагодити, в іншому випадку станеться чергова криза, як це було з запуском автоматичного відшкодування ПДВ. Проблеми в роботі системи призвели до масового блокування податкових накладних представників реального бізнесу. Це відбулося багато в чому через те, що програма не встигла пройти тестування. В результаті алгоритм, який був створений для запобігання “скруткам” ПДВ, часто пропускав фіктивні накладні. Представники бізнесу говорили, що в регіонах шахраї навіть пропонували за певну плату провести операції через свої компанії, які не заблоковані системою.
Зробити як треба
Експерти вважають, що основна проблема реформи фіскального відомства не в тому, погодився чи ні уряд на створення єдиної юрособи. Куди важливіше – чи зможе за фактом робота служби стати прозорою і комфортною для бізнесу. “Формальне скасування нормативних актів Кабміном не вплине на проведення реформи ДФС, – пояснює Юрій Федчишин, експерт з питань податкової політики. – Ключовими орієнтирами за якістю пропонованої нової концепції реформи має стати відповідність вимогам Угоди про асоціацію з ЄС”. На думку експерта, після Революції гідності реальних кроків у цьому напрямку зроблено не було.
Про те, що є проблеми з якістю виписаних законодавчих ініціатив від реформаторів, кажуть і парламентарії. У профільному комітеті пояснюють: в Європі, наприклад, працюють над зміцненням адміністративних і операційних можливостей своїх митних адміністрацій. Західні сусіди хочуть посилити митний прикордонний контроль на підставі сучасної системи аналізу ризиків. Мета – не допустити незаконне переміщення зброї, боєприпасів, радіоактивних і отруйних речовин, посилити внутрішній постмитний контроль сумнівних перевізників. Зробити все це можна тільки при наявності необхідного обладнання. Для України це поки лише плани.
Реформи податкової, як і більша частина реформ в країні, зводяться лише до перетасування сфер впливу тих чи інших еліт на життя країни.
“Технічне оснащення митних органів ДФС має суттєво змінитися в цьому році завдяки запланованій закупівлі сканерів. З їх допомогою митниця зможе більш вибірково підходити до цінного і тривалого митного контролю, який зараз служба змушена проводити фізичними оглядами”, – коментує Федчишин.
Для коректної реформи митниці відповідно до планів Мінфіну потрібно також вносити зміни в Податковий кодекс. Зараз там сказано, що митниця як юрособа повинна бути в кожній адміністративно-територіальній одиниці країни.
У самій же фіскальній службі кажуть, що мають власну стратегію реформування, розписану до 2020 року. Документ визначає дев’ять ключових напрямків, за якими ДФС буде працювати в найближчі роки. Перший з них – IТ і інфраструктура (впровадження автоматизованої системи управління персоналом, електронної системи управління документами і т. д.). Хочуть створити і мобільні додатки для ефективного адміністрування податків, зборів та митних платежів. Велику увагу планують приділити розвитку персоналу.
Куди далі
Саме робота з кадрами стане одним з головних чинників ефективності реформи, якщо врахувати, що регіональні фіскальні органи зосередяться на сервісному обслуговуванні платників. “Сервісні функції ДФС покращаться, якщо ввести нові критерії оцінки працівників і визначити обтяжливі і непотрібні функції для всієї функції. Згідно з дослідженнями, проведеними Інститутом податкових реформ в 2015 році, більше 50% своїх функцій працівники ДФС визначали як зайві або шкідливі”, – пояснює Юрій Федчишин.
Експерти кажуть, що Мінфіну, парламентаріям і ДФС доведеться шукати компроміс. Правда, поки не ясно як це станеться – кожен стоїть на своєму.
“Ті, хто сподівався, що рішення Кабміну – це кінець реформи, поспішили радіти. Я вже розмовляв з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, він запевнив у підтримці реформи ДФС”, – говорить Олександр Данилюк. За його словами, дуже скоро це “непорозуміння” буде виправлено і зміни в ДФС підуть швидко.
Яна Бугримова, радник міністра фінансів, менеджер Проекту комплексної реформи ДФС зазначає, що Мінфін буде вносити знову скасовані акти Кабміну на розгляд уряду. І ці акти будуть враховувати всі доопрацювання і рекомендації партнерів.
“На цей рік заплановано розвиток онлайн-сервісів, створення Офісу реформ при ДФС, автоматизації деяких видів податкових перевірок, розвиток ІТ-систем всередині ДФС”, – зазначає вона.
Водночас описані вище зміни навряд чи можна вважати достатнім кроком для комплексної реформи ДФС. Ті, заради кого, по ідеї, ці реформи затіваються, кажуть, що їм все одно, якою буде структура податкової. Важливий результат – поліпшення умов для ведення бізнесу. “Питання створення міжрегіональної митниці – лише один з багатьох аспектів запропонованої редакції реформи, який для бізнесу не стояв на першому місці, – коментує ситуацію Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації. – По суті, підприємцю не настільки важливо, як влаштована ДФС і як будуть називатися митні органи”. За його словами, бізнес здебільшого працює в місцях митного оформлення, тому для нього має значення якість і ефективність роботи цих органів, а не їх внутрішня структура.
Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, не вважає нормальним постійні зміни в стратегії просування реформи, оскільки бізнесу потрібні реальні зміни. “Було б добре, якби в найближчій перспективі у нас в країні було чітке визначення податкової в системі органів державної влади. Складно робити ставку на те, що податкова стане сервісною службою в короткостроковій перспективі. Але нехай вона для початку на всіх рівнях стане більш friendly в плані взаємодії з бізнесом”.
Одним словом, реформи податкової, як і більша частина реформ в країні, зводяться лише до перетасування сфер впливу тих чи інших еліт на життя країни. При цьому змінювати роботу відомств так, щоб взаємодія з ними стала більш зручною для бізнесу, у чиновників особливого бажання не спостерігається.
Ольга Прядко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
