1305
Нерівність - симптом, а не причина проблем в економіці - економіст
— Світ
Нерівність сприяє економічному зростанню чи вбиває його? Чи є вона необхідним злом? На ці питання відповів нобелівський лауреат з економіки Ангус Дітон.
«Ці питання мені часто ставлять, – пише Дітон. – Але, відверто кажучи, жодне з них не можна назвати особливо корисним, осмисленим або хоча б добре сформульованим».
Дiтон вважає, що найбільша омана щодо нерівності полягає в тому, що вона викликає певні економічні, політичні та соціальні процеси. Але все навпаки. Економічна нерівність – це симптом процесів, іноді позитивних, іноді негативних, які штовхають вперед економіку. Це спадок постіндустріальної ери.
«Нерівність не те ж саме, що несправедливість. І, на мою думку, саме остання викликає сьогодні так багато політичних потрясінь в країнах з достатком», – каже Дітон.
Деякі види нерівності не викликають протесту. Американці, наприклад, люблять винахідників і героїв, що піднялися з самого низу. Але приватний капітал інноваторів підвищує нерівність. Глобалізація і технологічні зміни на кшталт аутсорсингу або роботів теж знижують зарплату робітників і збагачують багатих. Однак, тільки лише цим можна пояснити, чому середній дохід перебуває в стагнації протягом півстоліття, тоді як доходи у верхівки стрімко ростуть. На думку Дітона, несправедливими є інші економічні і соціальні процеси, які поширюють нерівність.
Наприклад, фінансування охорони здоров’я. Щорічно США витрачає на цю сферу трильйони доларів ($8000 на сім’ю), більше, ніж будь-яка інша країна, а результат отримує непорівнянний. Число робочих місць в охороні здоров’я зростає вкрай швидко, але зарплата не змінюється, що змушує медичних працівників об’єднуватися в профспілки і вимагати її підвищення. Фінансування охорони здоров’я забирає гроші і у середнього американця – більшість медичних процедур оплачується ними, а не компаніями або державою.
Злиття. У більшості галузей промисловості заправляють кілька великих компаній. Однак злиття підприємств рідко призводять до підвищення зарплати співробітників, а в деяких випадках – тягнуть за собою навіть її зниження. Великим компаніям простіше маніпулювати державною політикою, щоб отримати вигоду, ніж робити гроші за рахунок інновацій і інвестицій.
Зменшення влади робітників. 20% робітників підписали угоду про уникнення конкуренції, яка забороняє їм брати халтуру і скорочує їхні доходи. Більше того, половина робочих США, які не перебувають у профспілках, а це приблизно 60 млн осіб – підписали арбітражну угоду, тобто не можуть подати в суд на свого роботодавця.
Зростання числа тимчасових співробітників. Компанії все частіше замінюють співробітників на повний робочий день контрактниками. Прибиральники, обслуга, ремонтники, які раніше працювали на великі компанії, тепер числяться в незалежних сервісних корпораціях, які агресивно конкурують один з одним, знижуючи ціни. Контрактники часто не мають ніяких страховок і шансів на підвищення.
Все це, на думку Дітона, не наслідки нестримних сил глобалізації та технологій, а ознака погано працюючої економіки, яку можна виправити правильними заходами з боку держави, пише Quartz.
За матеріалами: hightech.fm
Поділитися новиною
