Андрій Попов: гроші всім. До чого призведе збільшення "мінімалки" до 4 100 гривень


Андрій Попов: гроші всім. До чого призведе збільшення "мінімалки" до 4 100 гривень

Президент Петро Порошенко нещодавно заявив, що мінімальна заробітна плата (МЗП) в Україні може скласти 4 100 грн вже в 2018 році. Звучить заманливо, але в українських реаліях таке зростання складно назвати кроком в світле майбутнє. Це, скоріше, палиця з двома кінцями.

Що маємо зараз

У 2016 році Верховна Рада прийняла законопроект про збільшення з 1 січня 2017 мінімальної зарплати відразу в два рази – з 1600 до 3200 грн. Це призвело до цікавих наслідків:

- Перше розчарування в інновації відчули громадяни, коли вони зрозуміли, що 3200 – це сума без урахування прибуткового податку. На руки ж працівник отримує набагато менше – 2576 грн. На тлі зростаючих цін на продукти і комуналку таке збільшення зарплати вже не здається значним.

- Збільшення МЗП створило проблеми для бюджетних організацій. Їм не збільшили бюджети, але при цьому поставили вимогу підняти мінімальні зарплати. І щоб виконати його, керівникам довелося використовувати різні способи. Наприклад, переводити співробітників з мінімальним окладом на неповну ставку. Інші підприємства (не тільки бюджетні, а й приватні) були змушені піти на скорочення штатів, щоб виплачувати іншим співробітникам необхідний рівень МЗП.

- Бізнесу, в свою чергу, довелося платити більше податків. Йдеться про ЄСВ (єдиний соціальний внесок), який платить роботодавець з кожної виплаченої зарплати. Зараз, при мінімальній оплаті 3 200, він становить 704 грн.

- Подвоєння МЗП також додало близько 2-2,5 п.п. до показника інфляції по 2017 році. Ці цифри озвучили в НБУ. Правда, там уточнили, що в дійсності роботодавці не стільки підвищували реальні доходи працівників, скільки виводили їх з тіні.

- Підвищилися податкові відрахування з зарплат, що логічно. За даними ДФСУ, в січні 2017 року ПДФО зібрали на 40% більше, ЄСВ – на 20%.

- У свою чергу, Міністерство економічного розвитку і торгівлі рапортує про зниження рівня тіньової економіки. До детінізації апелював і Президент України, коли припустив про ймовірність збільшення мінімалки до 4100 грн в 2018 році.

У підсумку виходить нестандартна картина. За фактом, реального покращення рівня життя збільшення МЗП не принесло, хоча і призвело до деяких позитивних тенденцій.

Що змінить мінімалка в 4 100 грн?

З огляду на позитивні тенденції щодо детінізації і збільшення податкових відрахувань, уряд вирішив продовжити курс на підвищення мінімальної зарплати. Звідси і припущення Порошенка про можливий рівень МЗП в 4 100 грн вже у 2018 році, а не 2019, як це спочатку планувалося.

Ці слова не можна назвати необґрунтованими: Україна справді має ресурс для такого збільшення зарплат. Це стає очевидно, якщо подивитися на динаміку залишків на єдиному казначейському рахунку – за останні місяці три залишок там нижче 40 млрд грн не опускався.

Інакше кажучи, країні є що витрачати.

На жаль, гарантій, що експеримент з черговим підвищенням МЗП закінчиться добре, немає:

- По-перше, збільшення МЗП до 4 100 грн неминуче викличе зростання інфляції, яка по 2017 року і так перевищить заплановані показники (на кінець 2017 року вона становитиме 12,2% -13,7%, планувалося 9-11%). Інфляція, в свою чергу, стане драйвером подальшого зниження курсу гривні. Оскільки з інструментів боротьби з інфляцією і девальвацією в руках НБУ є, по суті, тільки облікова ставка, її підвищення, в свою чергу, зробить неможливим зниження процентних ставок по кредитах.

- По-друге, збільшиться податкове навантаження на бізнес, а значить, причин звернутися до тіньових способів економії у бізнесу буде більше. Роботодавці будуть частіше ризикувати наймати співробітників без офіційного оформлення, вводити погодинну оплату, переводити на неповний день, скорочувати штат і використовувати інші схеми економії. У перспективі все це загрожує безробіттям і новим витком зростання тіньової економіки.

- Збільшення МЗП має відбуватися паралельно зі збільшенням виробництва. Якщо немає приросту виробництва, компанії фізично не зможуть платити нові зарплати. Їм просто нічим буде це робити. Що, знову ж таки, призведе до відходу бізнесу в тінь або ж його ліквідації. Останнє особливо стосується дрібних підприємств.

- Нарешті, зазначу, що МВФ також не підтримує збільшення МЗП. Попереднє дворазове збільшення там теж критикували, хоча черговий транш кредиту Україні все ж був виданий. Але цього разу все може закінчитися не так благополучно, враховуючи, що наш уряд не виконав і низку інших вимог, заявлених Фондом.

Андрій Попов, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування