1760
Податківцям придумали нові покарання за збитки людям і бізнесу
— Казна та Політика
Мінфін зайнявся розробкою законопроекту, яким у тому числі пропонується удосконалити механізм застосування адміністративного покарання податківців у разі прийняття ними неправомірних рішень, наприклад, донарахування податкових зобов’язань.
«Мова йде про відшкодування матеріальних збитків податковим відомством в цілому. І тут не може бути обмеження по сумі. Зараз це практично не працює, бо дуже важко довести в судах саме провину податківців у завданні збитків підприємству», — повідомила радник міністра фінансів України, менеджер проекту реформи ДФС Яна Бугримова.
За її словами, у цивільних суперечках є відповідна судова практика, а у суперечках з державою немає. Тому вирішено конкретизувати, що таке матеріальна відповідальність, що в неї включається, що потрібно доводити, що ні. Який розмір збитків може бути відшкодовано без доказів.
Зараз Цивільний кодекс передбачає відповідальність держорганів за завдання шкоди. Закон про держслужбу говорить, що орган, який відшкодував збитки платнику, може звернутися з регресними вимогами до своєго співробітника (в певних межах). Але це практично не працює, тому що з органів майже ніхто не стягує. Відповідно, немає і застосування відповідальності до фіскалів.
Не можна застосовувати повну матеріальну відповідальність для особи, у якої зарплата навіть 20 тис. грн. Це може бути обмеження 3-4 зарплати. Плюс є ризик, що при повній матеріальній відповідальності податківці взагалі будуть уникати прийняття будь-яких рішень.
Чинне законодавство вже передбачає три види покарання для податківців:
- дисциплінарне
- адміністративне
- кримінальна відповідальність.
Як визнають у Мінфіні, дисциплінарна відповідальність практично не працює.
Кримінальна відповідальність також є, плюс є норми Податкового кодексу, де передбачено покарання за повторне виписування акта перевірки, який був потім скасований. Однак платники, не бажаючи сваритися з податківцями, готові судитися тільки щодо адміністративної частини, але не заводити кримінальні справи на інспекторів. Наприклад, за статтею 206 КК (протидія законній господарській діяльності). Оскільки ці статті КК не використовуються, у Мінфіні не бачать сенсу вносити нові.
Кримінальна відповідальність також є, плюс є норми Податкового кодексу, де передбачено покарання за повторне виписування акта перевірки, який був потім скасований. Однак платники, не бажаючи сваритися з податківцями, готові судитися тільки щодо адміністративної частини, але не заводити кримінальні справи на інспекторів. Наприклад, за статтею 206 КК (протидія законній господарській діяльності). Оскільки ці статті КК не використовуються, у Мінфіні не бачать сенсу вносити нові.
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
