Максим Пархоменко: що таке Doing Business для України?
Рейтинг, на який орієнтується більшість ЗМІ і яким віддає пріоритет уряд, давно відомий пересічному громадянину. Методологія і основа даного індексу були введені ще на початку 2000-х.
Старт був закладений доповіддю «Ведення бізнесу», опублікованою в журналі QJE. У статті наводилися дані про різні нормативні акти, які регулюють ведення бізнесу, та оцінка складності старту на початковому етапі.
Вже в 2003 році доповідь налічувала 133 країни і оцінювала їх за 5 індикаторами. Таким чином, сама доповідь оцінює не стан економіки, а нормативну базу і легкість відкриття бізнесу і його ведення.
Його основою є інфраструктура для малого і середнього бізнесу. Тобто, відстежуючи даний індекс, ми можемо побачити, наскільки складніше у нас його вести.
Методологія розрахунку індексу також широка. На даний момент рейтинг включає в себе велику кількість показників, які згруповані в певні блоки.
Дані, які оцінюються в цій доповіді, складаються з аналізу не тільки нормативної бази, а і її реального впливу на бізнес.
За допомогою опитувань автори дослідження вивчають, наскільки складно провести ті чи інші процедури, адже деякі з них можуть бути не витлумачені законодавством, або, як часто буває у нас, просто не виконуються чиновниками.
Адже на практиці вимоги до бізнесу можуть бути набагато більшими, ніж прописано в законодавстві.
Сама суть оцінки зводиться до висунення припущення про бажання відкриття бізнесу. Виходячи з цього, розігрується ситуація, коли ми хочемо відкрити свою справу. Під призмою різних показників авторами оцінюється складність тих чи інших дій, наприклад, отримання дозволу на будівництво або оформлення кредиту. За оцінку береться найбільший діловий центр країни. Таким чином, йде порівняння столиць між собою, а не реальних економік.
Незважаючи на застосування даного рейтингу до всіх країн, незалежно від типу економіки, рейтинг користується досить високою популярністю через низькі витрати для його формування.
Мінусами рейтингу є аналіз лише ділових столиць держав, а не всього регіону в цілому. Також рейтинг не оцінює стан фінансової системи і не дає нам реальних даних про ділове середовище в економіці. Місце України в даному рейтингу – це середина дивізіону.
На прикладі України найгірші показники демонструє – підключення до системи електропостачання та міжнародна торгівля.
Перший показник включає в себе індикатори, які демонструють нам можливі тимчасові і фінансові витрати, необхідні підприємству для підключення новобудови (склад, будинок, підприємство) до системи електропостачання.
Враховується, в тому числі, і розширення вже існуючої інфраструктури. У даній групі за кількістю процедур, тобто взаємодій підприємця з чиновниками, ми знаходимося в середині списку.
Так, у нас потрібно пройти 5 процедур для проведення всіх робіт. Еталонним є значення в 2 процедури в ОАЕ.
Тягне нас вниз і швидкість проведення таких дій, у нас вона становить 281 день (!) при середніх 113 днів в центральній Європі або 67 днів у розвинених країнах.
В міжнародній торгівлі проблеми приблизно ті самі. Якщо вартість оформлення митних операцій у нас значно нижча, то терміни оформлення вантажів перевищують у 3 рази дані по східній Європі.
Резюмуючи, можна сказати, що рейтинг є хорошим показником оцінки простоти ведення бізнесу, але при цьому він не демонструє сумарно стан економіки в цілому, а зачіпає лише її невелику частину.
Нам для покращення місць варто зменшити строки проведення всіх операцій за рахунок введення додаткових норм, які будуть обмежувати час ухвалення рішення державними чиновниками.
Але варто розуміти, що покращення показників рейтингу не дасть можливості нам жити краще вже завтра.
Процес реалізації реформ і запровадження новацій – вкрай затяжна процедура, яка приведе до поліпшення нашого життя з часом, але, незважаючи на це, працювати над досягненням цих цілей і поліпшення показників в рейтингу нам, безумовно, потрібно!
Максим Пархоменко, аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною