2156
Роман Кобець: правові аспекти фрілансу в Україні. Взаємодія між замовником та виконавцем
— Особисті фінанси
Термін «фріланс» сьогодні звучить звідусіль. Якщо говорити простіше, фріланс – це віддалена робота. За останні роки фріланс в Україні набрав досить вражаючих обертів. Все більше фахівців з перекладу, реклами, дизайну, ІТ-сфери починають працювати так би мовити як “вільні митці”.
Фрілансери можуть працювати як без оформлення трудових відносин, так і перебувати в трудових відносинах з роботодавцем, проте працювати з прив’язкою не до офісу, графіку роботи та кількості відпрацьованих годин, а до конкретного результату.
Згідно досліджень Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна за 2017 рік, 52% українців готові розглядати фріланс як додаткове джерело доходу. При цьому 16% українців розглядають фріланс як можливе єдине джерело доходу, 12% взагалі не зацікавлені у фрілансі, а 20% респондентів вважають, що їх вид діяльності не дозволяє займатись фрілансом.
Така тенденція пов’язана з багатьма чинниками. Серед основних можна виділити глобальну технологізацію, стрімкий розвиток ынтернет-технологій, загальну економічну ситуацію в країні, низьку заробітну плату та високу конкуренцію на ринку праці, соціальну незахищеність працівників, а також бажання спеціалістів працювати без прив’язки до офісу та графіку роботи.
Роботодавців, безумовно, приваблює можливість не тримати постійний штат працівників та мінімізувати поточні витрати.
Рушійною силою фрілансу в Україні також є його доступність, що реалізується через професійні біржі фрілансерів. Кожного дня на таких біржах підприємства публікують сотні замовлень на виконання певних робіт, а фахівці роблять запити щодо отримання роботи з урахуванням власного досвіду та бажаної винагороди.
Це пов’язано з тим, що на сьогодні цільова аудиторія таких професійних бірж в основному новачки або особи, які розглядають фріланс як додатковий заробіток. Зазначені категорії осіб складають більшість з тих, що цікавляться фрілансом.
Які ризики несе така приваблива форма співробітництва між замовниками та фрілансерами?
Серед найбільш вірогідних ризиків варто виділити фінансові, репутаційні та ризики щодо розповсюдження конфіденційної інформації.
Фінансові ризики можуть нести як замовники робіт, так і фрілансери. Непоодинокі випадки, коли замовник не оплачує фрілансеру виконану роботу, або, навпаки, фрілансер, отримавши грошову суму як передоплату, не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання.
Майнові ризики можуть носити не такий очевидний характер. Продукт не завжди призначений для безпосереднього замовника, а може використовуватися як складова частина кінцевого продукту, який не вдасться реалізувати. У такому випадку збитки будуть відчутні для замовника значно пізніше.
Недобросовісний фрілансер – головний репутаційний ризик замовника. Це пов’язане з тим, що якість продукту безпосередньо залежить від якості наданих робіт чи послуг фрілансером. Репутація компанії створюється роками, а зруйнувати її може навіть один фрілансер.
Репутаційні ризики пов’язані також з можливістю поширення не завжди об’єктивної інформації в просторах Інтернета та безпідставне пониження рейтингу як фрілансера, так і замовника.
Варто враховувати, що під час виконання робіт фрілансеру може стати відома конфіденційна інформація щодо замовника. Використання отриманої інформації не за призначенням, беззаперечно, становить значний ризик.
Яким чином мінімізувати ризики?
Однозначної панацеї, яка врятує від всіх можливих ризиків при співробітництві між замовниками та фрілансерами, немає.
Ймовірність настання несприятливих наслідків однозначно можна зменшити шляхом дотримання двох правил: попередній аналіз майбутнього партнера та укладення між сторонами цивільно-правового договору, в якому визначити основні умови та правила співпраці.
Разом з тим, на сьогоднішній день договірне оформлення відносин між замовником та фрілансером не є поширеним явищем. Лише ті фрілансери або замовники, які шукають постійних надійних партнерів, наполягають на укладенні відповідних договорів.
Більшість же осіб, які шукають одноразовий додатковий заробіток, обмежуються виключно усною домовленістю, умови якої може підтвердити в кращому випадку листування.
Для того, щоб мінімізувати ризики фрілансу та вивести його на новий якісний рівень, необхідно кардинально змінювати тенденцію, що склалася.
Необхідно враховувати специфіку взаємовідносин між замовником та фрілансером, яка полягає, в тому числі, в основному спілкуванні через Інтернет.
Створення професійних майданчиків фрілансерів, на яких будуть пропонуватися договори та створена можливість їх підписання, наприклад, шляхом електронного цифрового підпису чи обміном листами, може стати першим кроком для вирішення проблеми.
Як краще перевірити майбутнього партнера?
Аналіз контрагента до укладення цивільно-правового договору убезпечує як замовника, так і фрілансера та дозволяє перевірити ділову репутацію. Для того, щоб здійснити базову перевірку контрагента достатньо мати його дані про назву або ПІБ, а також інформацію щодо ЄДРПОУ чи ідентифікаційного коду.
Сьогодні у відкритому доступі містяться державні реєстри, де можна перевірити інформацію про господарську діяльність, засновників, органи управління, наявність податкового боргу, судових справ, відкритих виконавчих проваджень, тощо.
Поряд з безкоштовними державними реєстрами існують платні онлайн-ресурси, в яких вищевказана інформація подається в узагальненому вигляді, що зменшує час на перевірку.
При цьому не варто обмежуватись перевіркою контрагента виключно через державні реєстри. Додатково необхідно дослідити відгуки, статті, коментарі, тощо про діяльність замовника або фрілансера.
Після дослідження вказаної інформації рішення, чи варто працювати з особою, вже буде більш виваженим.
Цивільно-правовий договір як фундамент співпраці між замовниками та фрілансерами
Як вже зазначалося, співпраця між замовником та фрілансером на підставі довіри – не найкращий варіант. Для того щоб окреслити межі співпраці, необхідно укласти цивільно-правовий договір.
Зазвичай з фрілансерами укладаються договори підряду, надання послуг або авторські договори. Вибір договору залежить безпосередньо від результату, який бажає отримати замовник при виконанні договору.
Так, договір підряду укладається у тому разі, якщо замовнику необхідно отримати кінцевий результат у формі матеріального об’єкту, наприклад: створення певних речей, переробка матеріалів, будівельні роботи, тощо.
За договором про надання послуг фрілансер надає замовнику певну послугу, при цьому послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, наприклад: надання послуг з перевезення, консультативні послуги, тощо.
Що ж до авторського договору, то він має місце при створенні твору як об’єкта права інтелектуальної власності, наприклад, при співробітництві з фахівцями у сфері журналістики. За договором передаються замовнику права на використання твору.
Які умови варто враховувати у договорі?
Від визначених сторонами договору умов залежить, яким чином та у який строк буде виконана робота, отримана винагорода, які гарантії забезпечують належне виконання зобов’язань та схоронність комерційної таємниці. При укладенні подібних договорів необхідно погодити та включити наступні умови:
- Чіткі кількісні та якісні вимоги до роботи / послуги;
- Порядок виконання робіт / надання послуг та умови їх прийняття;
- Вартість робіт / послуг та чіткий порядок їх оплати, в тому числі повернення передоплати у випадку неналежного виконання обов’язків;
- Механізм усунення недоліків щодо якості робіт / послуг;
- Відповідальність сторін за неналежне виконання обов’язків, в тому числі матеріальна;
- Порядок дострокового розірвання договору за ініціативою обох сторін та наслідки такого розірвання;
- Умови конфіденційності.
Беззаперечно, нова інформаційна ера диктує свої правила гри, в тому числі, і на ринку праці. Проте, в нашій країні законодавча складова розвивається значно повільніше реальних правовідносин в суспільстві. Тому запорукою мінімізації ризиків на даному етапі залишається формальне оформлення правовідносин між замовником та фрілансером.
Оплата фрілансеру: законодавча лібералізація
Відсутність договірних відносин між замовником та фрілансером породжує нову проблему – відсутність легальної оплати праці та сплати податків.
Наразі склалася ситуація, коли переважна більшість фрілансерів не працює у легальному полі, а користується системами Приват24, Payoneer, PayPal тощо.
Завжди особливо гостро стояло питання щодо оплати послуг, наданих іноземному замовнику.
Для спрощення процедури укладення договорів, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг, до яких належить і фріланс, 3 листопада 2016 року був прийняти Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг.
Законом передбачено, що фрілансери можуть укладати контракти не лише в письмовій формі, а і в електронній, а також шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).
Такий інвойс визнається первинним документом, що спрощує ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Інвойс може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналогу власноручного підпису чи за допомогою електронного підпису.
При цьому, необхідний лише підпис фрілансера. Згодою з обсягом і якістю наданих послуг визнається факт оплати нерезидентом виставленого рахунку.
Банкам забороняється вимагати переклад документів на українську мову, у разі якщо вони оформлені англійською.
Разом з тим, питання оподаткування та організаційної форми діяльності фрілансерів викликають багато питань, а тому лібералізація оплати послуг глобально не вирішує питання тіньової діяльності фрілансерів.
Роман Кобець, адвокат, юрист, ПГ “Побережнюк і партнери”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
