Чим корисний і чим небезпечний для українців закон про кібербезпеку — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Чим корисний і чим небезпечний для українців закон про кібербезпеку

Казна та Політика
860
Як повідомляє “Сегодня”, на цьому тижні Рада може прийняти у другому читанні закон “Про основні положення щодо забезпечення кібербезпеки України”, який розглядається майже два роки. Законопроект урівнює відповідальність за “віртуальні” злочини зі злочинами у звичайному житті.
Експерти кажуть, що документ важливий як системний, який визначатиме правові та організаційні основи захисту кіберпростору країни. Але одночасно дасть владі право контролювати користування інтернетом, блокуючи, наприклад, окремі сайти, які, на їхню думку, загрожують нацбезпеці.
ЩО У ЗАКОНОПРОЕКТІ
Це може бути, наприклад, незаконне переведення або зняття грошей з чужого рахунку, порушення роботи електронного (база даних) або фізичного об’єкта (АЕС, аеропорт). Після прийняття цього законопроекту віртуальне зняття грошей з чужого рахунку стає кіберзлочином, аналогічним до звичайного злодійства, кібертероризм (втручання в роботу електронного реєстру, АЕС і взагалі у діяльність будь-якого важливого об’єкта) підпадає під статтю “Тероризм”, а кібершпигунство (збирання даних про силові структури країни або бізнес-структури) прирівнюється до звичайного шпигунства.
За словами юриста Володимира Шевченка, зараз у Кримінальному кодексі фактично немає відповідальності за кіберзлочини. Є лише стаття 361 “Незаконне втручання в роботу електронних систем”, яка передбачає покарання від 1190 грн штрафу до 5 років в’язниці. Що незрівнянно мало з покараннями за шпигунство або тероризм в КК, де передбачено від 8 до 15 років в’язниці.
“Зараз, щоб довести, наприклад, що хакер, який зламав базу даних або шпигував за підприємством оборонпрому, бізнес-структурою і т. д., є кіберзлочинцем, а то і терористом, потрібна складна експертиза, яка повинна встановити зв’язок між його маніпуляціями на комп’ютері і наслідками у вигляді порушення роботи об’єкта або отримання секретної інформації, — каже Шевченко. — Коли приймуть закон про кібербезпеку, такої проблеми не буде”.
МІНУСИ
Експерт в галузі кіберзахисту Сергій Нестеренко зазначає: закон прописано так, що багато статей не можна трактувати однозначно. “Закон необхідний, але він вводить багато обмежень для користувачів інтернету, що дає право спецслужбам блокувати будь-які сайти, як загрожують безпеці країни, припустімо, сайти політичних опонентів, — роз’яснив нам Нестеренко. — Так, він не поширюється на розголошення держтаємниць, тому що там діє окремий закон і соцмережі, які, не секрет, моніторяться спецслужбами за ключовими словами”.
Нардеп Ольга Червакова (БПП) виступає проти положення законопроекту про засекречування “технологічної” інформації. Мова йде про задокументовані відомості про склад, кількісні і якісні показники виробничих і невиробничих об’єктів.
“Будь-яка інформація про те, що впливає на суспільні відносини, безпеку та життя людей (наприклад, техногенні катастрофи, великі аварії), може стати засекреченою”, — говорить Червакова. Вона вважає, що законопроект у такому вигляді приймати не можна, тому що він нівелює закон про доступ до публічної інформації та обмежує права громадян.
ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА КІБЕРБЕЗПЕКУ
В Україні кібербезпекою займається Держслужба спецзв’язку та спецпідрозділу в силових структурах, наприклад, кіберполіція у МВС. Але, на думку членів РНБО, цього замало.
У серпні президент Петро Порошенко підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про заходи із посилення кібербезпеки. Зокрема, з 1 грудня держорганам і держкомпаніям заборонено купувати послуги для виходу в інтернет у операторів, системи захисту яких не відповідають вимогам в галузі захисту інформації. Кабмін в цьому році має залучити приватні структури, які будуть захищати держсайти від кібератак.
Нацбанку рекомендовано вдосконалити кіберзахист системно важливих банків України. СБУ, Держспецзв’язку та Нацполіція повинні почати співпрацю з зарубіжними партнерами для протидії кібератакам, залучати міжнародну технічну допомогу для забезпечення кіберзахисту державних інформресурсів. У вигляді техдопомоги в липні 2017 р. Україна вже отримала від НАТО обладнання та програмне забезпечення на 1 млн євро.
Олександр Панченко, Ілля Требор
За матеріалами:
Сьогодні
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас