1291
Ольга Решетник: в світле майбутнє без офшорів. План BEPS для України
— Казна та Політика
Нещодавно Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку, яка об’єднує найрозвиненіші економіки світу) в частині імплементації плану BEPS (План протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування).
На сьогоднішній день наша країна взяла на себе зобов’язання виконати так званий «мінімальний пакет», що передбачає 4 обов’язкові дії з 15 пропонованих.
Варто зазначити, що для України це важливий крок у бік цивілізованого світу. А якщо говорити простими словами, українських фігурантів у скандалах, подібних «Панамагейт», в майбутньому може стати менше, податки будуть залишатися в бюджеті країни, масове шахрайське виведення капіталів пригальмується.
Звісно, все вищезгадане сприятиме розвитку нашої економіки та інвестиційному клімату.
До витоків питання
Перш ніж аналізувати, що імплементація плану BEPS означатиме для України, пропоную розібратися в тому, звідки в принципі взялася ідея його створення. Правила міжнародного оподаткування були сформульовані в 20-ті роки XX століття.
Не дивно, що майже сто років потому система втратила свою ефективність. Влітку 2012 року на саміті G20 країни Великої двадцятки визначили серед пріоритетів спільну протидію розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку в низькоподаткові (офшорні) юрисдикції.
За даними ОЕСР високоподаткові країни щорічно недоотримували податки на суму 200-250 млрд дол. І це стосувалося тільки втрат від абсолютно законного податкового планування, яке практично не порушує ніяких правил. Через рік організація запропонувала перший звіт щодо цієї проблеми і представила план дій, здатний кардинально вплинути на колосальну для світової економіки проблему – Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting – BEPS.
У 2015 році розробка всіх 15 пунктів плану була завершена і на черговому саміті Великої двадцятки її підтримали лідери всіх країн-учасниць.
Зміни неминучі
BEPS носить рекомендаційний характер і до нього можуть приєднуватися будь-які країни – не тільки члени G20 і ОЕСР. Але ключовий момент плану полягає в тому, що так чи інакше, країни, які навіть не планували його впроваджувати, будуть змушені слідувати за Великою двадцяткою і вносити зміни в національні законодавства.
В іншому випадку політичного тиску не уникнути. Прикладів – достатньо. Варто згадати лише ту ж Панаму, яка відмовилася впроваджувати стандарт CRS і приєднуватися до міжнародного автоматичного обміну інформацією. Через короткий проміжок часу світ дізнався про «Панамські документи», які розкривають власність представників світової еліти.
Не відкидаю, що за схемою «Панамагейту» чинитимуть тиск на ті держави, які не будуть приєднуватися до впровадження BEPS.
Існує кілька інструментів, завдяки яким план імплементують в національні законодавства. Це міжнародний обмін податковою інформацією, міжнародний обмін інформацією про бенефіциарних власників компаній і бенефіціарів трастів, реалізація правил контрольованих іноземних компаній (КІК), а також правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ).
Українські реалії: не все так погано
У нашій країні на сьогоднішній день впроваджені вже два з цих чотирьох інструментів. По-перше, розкрита інформація про бенефіціарів власників компаній. І тут важливо підкреслити, що Україна першою в світі запровадила і розкрила публічно такий реєстр. По-друге, у нас працюють правила ТЦУ.
Разом з тим, у нас не запроваджено автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS і не затверджені правила КІК, без яких імплементація ініціатив BEPS неможлива, оскільки для того, щоб отримати інформацію про рахунки наших резидентів за кордоном, потрібно почати обмінюватися з країнами податковою інформацією в автоматичному режимі.
А для того, щоб обкладати податком виявлені за кордоном доходи наших резидентів, необхідно встановити правила КІК.
Автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS
Впровадження стандарту CRS (єдиного стандарту звітності) з міжнародного обміну податковою інформацією в національні законодавства відбувається за допомогою підписання двосторонніх міжнародних договорів або ж багатосторонніх конвенцій з питань автоматичного обміну податковою інформацією.
Далі з подальшою ратифікацією угоди місцевим парламентом і приведення внутрішнього законодавства у відповідність з цим міжнародним документом.
Що таке правила КІК?
Згідно з основним принципом правил КІК – певний тип доходів контрольованої іноземної компанії (КІК) оподатковується з боку тієї держави, податковим резидентом якої є контролююча особа компанії (пропорційно її частці в компанії).
Під поняттям «контроль» мається на увазі пряма або непряма участь у капіталі іноземної компанії і відповідний вплив від такої участі при розподілі прибутку компанії.
Багато країн ввели досить суворе законодавство щодо правил КІК, що, по суті, позбавляє сенсу застосовувати офшорні схеми.
Крім того, практично у всіх країнах ухилення від сплати податків вважається кримінальним злочином і на тлі міжнародного обміну податковою інформацією робить використання різного роду схем дуже ризикованими. А в деяких випадках, і зовсім неможливими.
BEPS в Україні: очікування та реальність
З розмиванням податкової бази у нас в країні борються по-своєму. Наша відповідь агресивному податковому плануванню – агресивне валютне регулювання. У піковий період фінансової кризи НБУ був змушений обмежити можливість виведення капіталів за кордон (нещодавно ці норми почали поступово пом’якшуватися).
Національний банк України розробив проект закону «Про валюту», в якому обіцяв революційну валютну лібералізацію. При цьому Нацбанк вніс корективи і розширив вибрані дії так званого «мінімального пакету» BEPS. В цілому, все це буде передбачати основні рекомендації, а саме:
1. Затвердження правил КІК.
2. Обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами.
3. Запобігання зловживанням договорами для уникнення подвійного оподаткування.
4. Запобігання уникненню статусу постійного представництва.
5. Запровадження обов’язку розкриття інформації про структуру власності міжнародних груп компаній.
А для того, щоб бізнес мав стимул декларувати контроль над іноземною компанією, НБУ запропонував провести валютну амністію. Але на сьогоднішній день всі законодавчі ініціативи залишаються лише ініціативами.
При цьому, незважаючи на те, що до реальної імплементації плану BEPS в Україні ще дуже далеко, я б все ж порекомендувала вітчизняному бізнесу бути готовим до змін: вже приміряти на себе всі ризики правил КІК, провести критичний аналіз структури власності, почати по-новому структурувати свою діяльність, підготувати обґрунтування джерел походження наявних коштів.
Ольга Решетник, радник АО «ЮФ «Аріо»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
