1299
Марія Грабчак: естонська модель податку на прибуток і її перспективи в Україні
— Фондовий ринок
Ефективне оподаткування має важливе значення для розвитку підприємництва в силу свого істотного впливу на матеріальне становище платника податків.
Саме тому кожна сучасна держава прагне сформувати такі умови, при яких податкова система не буде створювати тягаря: буде справедливою і сумірною прибутку суб’єктів господарської діяльності. Ключовими факторами для належного оподаткування теж варто визнати стабільність і сталість.
Суть стабільності полягає в тому, що в звичайних умовах законодавство змінюється тільки на підставі крайньої необхідності, а не з метою проведення експериментальних дослідів над тими, до кого воно застосовується.
Постійність даної системи передбачає, що податкові надходження в бюджет повинні бути регулярними, оскільки тільки так вони можуть виконати свої функції.
Проте, незважаючи на свою важливість, вищеназвані основні властивості податку вже давно деформувалися і знецінилися в силу багатьох обставин.
Уряди держав не втомлюються щоразу дивувати бізнес податковими нововведеннями «з початку нового календарного року». Хоча, з іншого боку, позитивним аспектом таких частих змін є те, що реформаторам часом вдається наблизити систему оподаткування до стандартів, яким вона має відповідати.
Наприклад, на сьогоднішній день однією з найбільш прогресивних систем оподаткування в Європі вважається cash flow taxation model (її ще називають естонською моделлю – авт.), незважаючи на критику багатьох експертів щодо своєї надмірної примітивності.
Естонія
Сash flow taxation model була введена урядом Естонії шляхом реформування податку на прибуток в 2000 році. Основною її особливістю є те, що нерозподілений прибуток не входить до бази оподаткування.
У разі, якщо прибуток все-таки розподіляється, сума, призначена до розподілу, підлягає оподаткуванню за ставкою в співвідношенні 20/80 станом на 2017 рік.
Варто зазначити, що Парламентом Естонії 19 липня 2017 року були не затверджені зміни в частині стягнення податку на розподілений прибуток. Так, з 1 січня 2018 року ставка буде знижена з 20% до 14% для регулярного розподіленого прибутку.
Регулярним прибутком прийнято вважати такий, сума якого не перевищує середнього розподіленого прибутку компанії за три останні роки. Якщо база оподаткування перевищить таку суму, то сплаті підлягатиме 20% податку.
Паралельно передбачається, що акціонери таких компаній будуть сплачувати податок на пасивний дохід в розмірі 7%. Таким чином, зміни в бік зменшення розміру стягнення податку на підприємство спрямовані на заохочення до реінвестування отриманого прибутку.
Чимало економістів і бізнесменів схвалюють оподаткування тільки розподіленого прибутку, оскільки такий підхід дає можливість вкладати грошові ресурси в розвиток власної справи: збільшувати потужності і якість товарів або послуг.
Саме тому, рішення законодавця щодо запровадження подібних змін в оподаткуванні є абсолютно виправданим і вигідним з точки зору формування міцної економіки держави та розвитку середнього бізнесу.
Грузія
На сьогоднішній день приклад Естонії вже перейняла Грузія, яка ввела податок на розподілений прибуток з початку 2017 року.
Згідно з грузинським податковим законодавством новий режим не поширюється на прибуток, отриманий комерційними банками, кредитними об’єднаннями, страховими організаціями та ломбардами до 1 січня 2019 року (по закінченні даного періоду, оподаткування вищеназваних юридичних осіб буде здійснюватися на загальних підставах).
Дивіденди, виплачені однією юридичною особою-резидентом іншої юридичної особи-резидента, не підлягають оподаткуванню, більше того: дивіденди, сплачені нерезидентом на користь резидента Грузії, теж не входять до бази оподаткування.
Уряд Грузії після введення реформи надав статистику, відповідно до якої тільки за рахунок скасування податку на прибуток в бізнесі, для реінвестиції до кінця поточного року накопичиться залишок в 1,5 мільярда ларі (близько 625 млн доларів).
Що стосується подальших перспектив, то, з огляду на результати 2017 року, протягом 4 років, за умови додаткового реінвестування в розмірі мінімум 2 мільярди ларі (близько 835 млн доларів), буде створено приблизно 40 тисяч нових робочих місць, що дозволить зменшити рівень безробіття.
Відповідно до даних соціального опитування на одному з рекомендованих урядових сайтів Грузії businessombudsman.ge на питання «Чи подобається Вам нова (естонська) модель податку на прибуток» 28% респондентів відповіли «так», 50% – «ні» і 22% – «не знаю».
Такі громадські настрої служать наочним прикладом того, наскільки важливим є узгодження чинного законодавства з новою системою оподаткування для мети їх загального ефективного функціонування.
Латвія
Нещодавно стало відомо, що Латвія на законодавчому рівні прийняла рішення реформувати свою систему оподаткування, наблизивши її до системи сусідній Естонії.
Так 28 липня 2017 р. Парламентом був прийнятий закон, який, починаючи з 1 січня 2018 року, передбачає відсутність податку на реінвестований прибуток. Ставка податку на розподілений прибуток становитиме 20%, але база оподаткування повинна бути розділена на коефіцієнт 0,8 в обов’язковому порядку, що приведе до 25% розміру фактичної ефективної ставки.
До розподіленого прибутку, крім виплати дивідендів, будуть прирівнюватися витрати, не пов’язані з економічною діяльністю, відступлення права боргових зобов’язань, надання кредитів пов’язаній особі тощо.
Втім, важливо врахувати, що процедури кредитування пов’язаних осіб можуть бути звільнені від оподаткування в разі:
- якщо сума виданих кредитів не перевищує суми отриманих такою компанією кредитів від непов’язаних осіб;
- кредит буде наданий дочірній компанії;
- кредит буде надаватися на термін до 12 місяців.
Протягом періоду оподаткування компанії дозволяється зменшувати базу оподаткування податком на розподілений прибуток пропорційно сумі погашення кредиту.
Відповідно до нового законодавства, розподілений прибуток на корпоративному рівні оподатковується за ставкою 20%, тоді як фізичні особи більше не будуть сплачувати ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) за отримані ними кошти.
Проте, з метою адаптації підприємств до нових умов, протягом двох наступних років, пасивні доходи фізичних осіб все ж будуть оподатковуватися ПДФО за ставкою 10%.
У випадках, якщо розподілений прибуток підприємств не підлягатиме оподаткуванню, тягар планується покладати на акціонерів, які будуть зобов’язані сплатити 20% податку на доходи.
У кожній державі, яка ввела естонську модель податку на прибуток, на початку її функціонування податкові надходження до державного бюджету скорочувалися до критичного рівня.
Але, як показує досвід, таке явище має тимчасовий характер. Таким чином, через кілька років фінансові можливості підприємств зростуть, що дасть можливість для виведення бізнесу з тіні.
В даному контексті реформа під час вищевказаного перехідного періоду створює ризик загострення соціальної нерівності за рахунок збільшення податкового навантаження на фізичних осіб.
Таким чином, латвійці мають бути готовими до підвищення акцизу, зокрема мова йде про алкогольні й тютюнові вироби, пальне та ін. Мета збільшення цього податку – перекрити розрив у бюджеті, який створиться внаслідок скасування звичайного податку на прибуток підприємств.
Проте, подібна реформа несе в собі багато прогресивних положень, зокрема:
1) вона буде стимулювати розвиток виробництва шляхом розширення можливостей для реінвестування надходжень – як було вказано раніше, основною метою естонської моделі є розвиток підприємств, формування сприятливого клімату для накопичення грошових коштів усередині підприємства;
2) за рахунок її функціонування відбудеться залучення іноземних інвестицій;
3) дотримання нових стандартів дозволить стабілізувати економіку – зміцнити промисловий сектор і сектор надання послуг.
Україна
Європейська хвиля постійних змін в системі оподаткування зачепила й Україну. На сьогоднішній день не припиняються дискусії з приводу ініціативи законодавця ввести естонську модель оподаткування підприємств.
Передумовою для розробки Законопроекту про зміни до Податкового кодексу в частині податку на виведений капітал став Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016, відповідно до п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» на Кабінет Міністрів покладено зобов’язання на 1 липня 2017 року розробити та внести до Верховної Ради України проект закону про введення податку на виведений капітал.
В основному, цей проект повністю дублює естонську модель і містить в собі вирішення багатьох актуальних для сфери українського підприємництва питань.
Правда, існують деякі дуже важливі пункти, які ним не врегульовані, зокрема: відсутня чітка процедура контролю за діяльністю осіб, які не будуть сплачувати податок, їх правовідносинами з особами-платниками податків і порядком подання звітності до контролюючих органів. Якщо ці недоліки не будуть ліквідовані – це може призвести до неефективності податку і безрезультатності реформи.
Варто зазначити, що будь-які зміни повинні бути зумовлені готовністю до їх введення, тільки тоді вони зможуть бути прийнятими і принести очікувані результати.
З огляду на це, правильним рішенням з боку уряду було ініціювання обговорення положень проекту закону з особами, до яких вони будуть застосовуватися.
Більше того, досвід узгодження змін в податковому законодавстві з платниками податків є досить-таки корисним і потрібним в сучасних умовах. Саме тому його застосування в подальшому безсумнівно надасть вирішальний вплив на якість і дієвість нормативних приписів.
Звісно, в умовах української економіки новий варіант оподаткування на перспективу є багатообіцяючим, але треба враховувати той факт, що на даному етапі економічна ситуація ненайкраща, вона стрімко погіршується в силу багатьох факторів. Така реформа може бути посильним тягарем як для підприємництва, так і для населення, тільки в разі існування стабільного доходу, чого на сьогоднішній день в Україні не спостерігається.
Саме з цієї причини, в ході проведення зустрічі Президента України з представниками бізнесу 14 вересня 2017 р., було повідомлено про те, що введення податку на виведений капітал в 2018 році скасовується, і податкова система протягом наступного року зберігатиме старий формат.
Повертаючись до Латвії і аналізуючи законотворчі процеси в Україні, варто зазначити, що на органи державної влади обох країн покладено надскладне завдання – узгодити нинішнє законодавство з майбутніми змінами.
Таким чином, якщо законодавцям вдасться досягти правильного співвідношення податкового навантаження на юридичних і фізичних осіб після введення податку на розподілений прибуток, то можна з упевненістю стверджувати, що нова система буде працювати відповідно до найбільш позитивних прогнозів.
Марія Грабчак, юрист ICF Legal Service
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
