Обдерти як липку. Фіскальні органи ще більше посилили контроль за гаманцями українців


Обдерти як липку. Фіскальні органи ще більше посилили контроль за гаманцями українців

Фіскальні органи ще більше посилили контроль за гаманцями українців. Тепер навіть за незначний борг по податках або іншу провину ДФС може подати в суд і накласти арешт на майно.

Причому найчастіше документи оформлені недбало, і коли юристи підприємств на них вказують, податківці знову ж накладають арешт на майно.

Якщо раніше фіскали подавали в суд, коли мова йшла про досить великі борги (від сотень тисяч до мільйонів гривень), то останнім часом ДФС стала судитися і за 5-15 тис. грн. Наприклад, «Вестям» поскаржилася киянка Наталя Т., якій управління ДФС загрожує, що будь-яке її майно може бути арештоване через її борг в 9200 грн. Причому за що саме вона заборгувала, Наталя сама не знає. Податкова порахувала, що вона щось недоплатила в бюджет в минулому році.

І такі справи все частіше зустрічаються в реєстрі судових рішень. Наприклад, борг в 11 тис. грн через суд вимагає від місцевого жителя податкова Ковеля. Таку суму йому нарахували за підсумками перевірки декларації. А в Полтавській області через борг в 25 тис. грн загрожують заарештувати і пустити з молотка майно «Кременчуцького спецпідприємства №410», яке займається монтажем електропроводки.

«Є вислів: «здерти гроші навіть зі стін». І дійсно, зараз держава не втрачає шансу оштрафувати і стягнути хоч мінімальну суму грошей. Я не відкидаю, що найближчим часом суми позовів стануть смішними, аж до декількох сот гривень, – каже адвокат Іван Ліберман. – Суди, як правило, стають на бік держави. На людей і бізнес накладають штрафи за несплату податків або прострочену подачу декларацій, немає випадків, щоб когось прощали. Плюс вони платять судові збори. Це не кажучи про те, що такий бізнес беруть «на олівець» як потенційних порушників і в майбутньому».

Ще один поширений привід для арешту майна підприємства – коли там не пускають податкових інспекторів, які прийшли з перевіркою. Причому часто у податківців є проблеми з оформленням дозволів на перевірку.

Наприклад, в Херсоні через спроби заарештувати майно з податковою сперечаються керівники деревообробної фірми «Ната-Алтунчан». Вони стверджують, що ревізорів не пустили, бо у них були відсутні підстави для проведення перевірки.

«Профіль роботи підприємства не відповідає тому, який був зазначений в наказі, що вже робить перевірку неправомірною. По-друге, камеральна перевірка передбачає перевірку по електронних базах у них в податковій, але ніяк не документальну фізично у нас на підприємстві. Ми звернулися до суду – і він став на наш бік. Але з таким же наказом ДФС прийшла вдруге! Я не знаю, чого вони домагаються, може, щоб я впала на коліна перед начальником податкової? Зараз підприємству не повертають ПДВ – це близько 2 млн грн. Для нас це дуже суттєво. У нас іноземні засновники, і я дуже стараюся, щоб вони не відчували цього тиску і не думали, що Україна – це країна без законів», – розповідає «Вестям» виконуючий директор «Ната-Алтунчан» Наталія Коваленко.

Юрист Ростислав Кравець пояснює: в українському законодавстві існує низка підстав, у зв’язку з якими проводять податкові перевірки.

«У моїй практиці таких відмов у допуску податківців на підприємства – до 20%. І в 99% вони пов’язані з тим, що податкова неправильно оформляє направлення на перевірки, або приходять не ті особи, які вказані в наказі», – розповідає Ростислав Кравець.

Таку недбалість з боку податківців в оформленні наказів про перевірки юристи пояснюють «суб’єктивними» факторами. «Найчастіше це є прямою заангажованістю. Я не виключаю наявність, з одного боку, корупційної складової, а з іншого – спроби конкурентів за допомогою податкової вплинути на те чи інше підприємство. Формально вони можуть накласти будь-який арешт, а ви як хочете, так і заперечуйте. Ви виграєте, але втратите час, можете програти тендери в зв’язку з тим, що накладено арешт і нібито існує податковий борг», – пояснює Ростислав Кравець.

У ДФС пояснюють: судяться за кожну гривню, тому що самі між молотом і ковадлом. «Немає якихось застережень з приводу сум, за якими подаються позови до суду. Є терміни позовної давності, і якщо податківці їх пропускатимуть, відразу прийдуть з перевірками ГПУ, СБУ і усілякі контрольні, щоб скласти протокол про корупцію – чому стосовно цього платника не подали в суд. Тут ДФС просто виконує закон. Ну і плюс до всього зростає податкове навантаження, тому що приймають бюджети з нереальними планами. Умовно, якщо в 2016 році дохідну частину бюджету збільшили на 17%, то за найоптимістичнішим прогнозом МЕРТ зростання ВВП був 3%. Де взяти різницю, якщо спецконфіскація і приватизація не дають очікуваних грошей? Її беруть за рахунок зростання податкового тиску», – говорить глава Громадської ради при ДФС Дмитро Олексієнко.

Ярослав Маркін

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування