628
Введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток негативно позначиться на надходженнях до бюджету - експерти
— Казна та Політика
Запланована на початок наступного року заміна податку на прибуток податком на виведений капітал має стимулювати інвестиції, в тому числі внутрішні, в українську економіку. Але в короткостроковій перспективі призведе до істотного скорочення податкових надходжень до держбюджету.
Такого висновку дійшла німецька консультаційна група, спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, пише Юлія Самаєва в своєму матеріалі для ZN.UA.
Головним аргументом на користь відмови від податку на прибуток є його величезний адміністративний тиск на бізнес при мінімальному фіскальному ефекті, що змушує підприємства йти “в тінь” і приховувати свої реальні прибутки. У свою чергу, штучне заниження капіталізації ускладнює доступ компаній до кредитних коштів і негативно позначається на економічній ситуації в цілому.
Водночас, податкова лібералізація в короткостроковій перспективі призведе до негативних наслідків.
“Чинний податок на прибуток в Україні є стандартним як що стосується ставки, так і у визначенні податкової бази. Він навряд чи несе якісь особливо шкідливі економічні наслідки сам по собі. Ключові проблеми, пов’язані з податком на прибуток в Україні, – це великі, можливо, незаконно сформовані, збитки попередніх періодів і недостатня здатність податкових органів контролювати правильність нарахування податку”, – зазначають німецькі експерти в резюме свого дослідження.
На їхню думку, основний недолік існуючої системи – це адміністративне і фінансове навантаження на підприємства, викликане, крім іншого, частими податковими перевірками. Нерідко візити податківців е буквальному сенсі зупиняють роботу в головному офісі компанії і призводять до нарахування невиправданих податкових зобов’язань, які складно заперечити через таку ж далеку від ідеалу судову систему.
За прогнозами авторів проекту, введення податку на виведений капітал приведе до збільшення інвестицій і зниження адміністративного тиску. Він передбачає 15-відсоткову ставку оподаткування на виплати дивідендів і 20-процентну ставку для прирівняних платежів, до яких відносять ризикові операції, які пов’язують з ухиленням від сплати податків.
“Ймовірно, нерозподілений прибуток компаній, переставши бути об’єктом оподаткування, збільшить грошові резерви підприємств і сприятиме інвестиціям. Цілком можливо, доступ компаній до кредитів теж покращиться, оскільки фірми вже не будуть імітувати збитковість заради зниження податкового навантаження, одночасно занижуючи свою платоспроможність”, – зазначає автор публікації.
Поточні оцінки експертами з Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, українських і зарубіжних дослідниками негативного короткострокового впливу податкових змін на бюджетні доходи істотно різняться.
“Упевнені в позитивних змінах в середньостроковій перспективі, автори реформи забувають, що до неї ще треба дожити, а перші роки реформи вимагатимуть чималих компенсаторів. Мінфін готовий їх шукати, тим більше що скорочення видаткової частини бюджету – це ніби як давній пріоритет нової влади. Ось тільки бажаючих реально стримати бюджетні апетити заради успіху реформи немає”, – резюмує автор.
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
