271
Річниця "на трієчку": чому НАЗК так і не стало повноцінно працювати
— Казна та Політика
Національное агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відзначило річницю своєї роботи. Цей орган так і не зміг запрацювати в повному складі, до того ж один з чотирьох діючих його членів – Руслан Рябошапка в середині червня подав у відставку. Робота НАЗК супроводжувалася постійними скандалами – спочатку несвоєчасним запуском і надалі перенесенням першої хвилі електронного декларування, потім – нездатністю провести перевірку понад 1,2 млн декларацій в автоматичному режимі. Масла у вогонь громадського обурення додало нарахування премій обсягом в 200 тис. гривень головою НАЗК Наталією Корчак собі й іншим членам агентства. Як наслідок – розкрутився скандал навколо вимоги відправити Корчак у відставку, і, замість колегіальної форми керівництва, ввести одноосібне правління. Однак у відставку Корчак йти відмовилася. Що вдалося і що не вдалося за рік роботи, і чи є перспективи у НАЗК – читайте далі.
Стриманий оптимізм
Створення Національного агентства було передбачено Законом України “Про запобігання корупції”, прийнятим ще 14 жовтня 2014 року, однак введеним в дію тільки з 26 квітня 2015 року. Реально НАЗК запрацювало з 15 серпня 2016 року. Як розповіла на підсумковому брифінгу голова агентства Наталія Корчак, за рік роботи з понад 1,2 мільйона декларацій, поданих 2015 і 2016 роки, НАЗК почало тільки 313 перевірок 244 декларантів. 39 перевірок завершені і тільки чотири справи були направлені до НАБУ і інших правоохоронних органів у зв’язку з неподанням декларації, або наданням недостовірної інформації в документі.
Причому перевірки проходять в ручному режимі, адже автоматизувати цей процес так і не вдалося. Також на підставі адмінпротоколів НАЗК суди прийняли рішення про конфіскацію внесків політичних партій на суму 983,1 тис. гривень: 468,9 тис. гривень з партії УКРОП, 131,9 тис. грн. – “Самопомочі”, 208 тис. грн. – юридичної компанії, що зробила внески на користь Аграрної партії і 30 тис грн. – з самої Аграрної партії, 101,6 тис. – Конгресу українських націоналістів, 46,6 тис. грн. – Прогресивної соціалістичної партії.
За час роботи НАЗК склало 276 адмінпротоколів про порушення, пов’язаних з корупцією, більше 150 з них були позитивно прийняті в судах, 60 – на стадії апеляційного оскарження. До 15 серпня 2017 року НАЗК винесло 15 приписів про корупційні ризики: п’ять – керівникам міністерств, шість – керівникам центральних органів виконавчої влади, чотири – уповноваженим особам органів місцевого самоврядування.
Робота на “трієчку”
Незадоволені роботою НАЗК, в першу чергу, в громадській раді органу. Зокрема, голова громадської ради Віктор Таран зазначив, що від роботи органу очікували насамперед адмінпротоколів щодо парламентських партій.
“Це дуже добре, коли ми маємо 150 протоколів, але давайте будемо об’єктивними. Всі вони стосуються, в основному, чиновників органів місцевого самоврядування”, – зазначив Таран на прес-конференції у вівторок 15 серпня. Також в громадській раді при НАЗК назвали дві основні проблеми роботи органу – кадрово-організаційну та інформаційну неспроможність. На думку Тарана, в корені кадрово-організаційної проблеми було те, що НАЗК за рік роботи так і не змогло запрацювати в повному складі. Спочатку, після відмови народного депутата Віктора Чумака, з’явилося вакантне п’яте місце. Потім конкурс на цю вакансію так і не був оголошений, а в червні 2017 року відставку подав член НАЗК Руслан Рябошапка.
Інша проблема – недоукомплектованість агентства в цілому, адже департаменти НАЗК укомплектовані в середньому на 70 відсотків. Що стосується інформаційної неспроможності, то, на думку Тарана, організувати автоматизовану перевірку декларацій можливо шляхом підключення реєстрів НАЗК до реєстрів Мін’юсту, щоб в автоматичному режимі перевіряти декларації. За даними представників громадської ради, в міністерстві небажання підключати відповідні реєстри пояснюють відсутністю законодавчої бази для цього. “Цілком очевидно, що 36 (осіб – ред.), які працюють у профільному департаменті, просто фізично не можуть цього зробити (перевірити більше одного мільйона декларацій, – ред.). Тому допоки система не запрацює, допоки модулі не будуть підключені, ми матимемо не аналіз декларацій, а профанацію”, – зазначив Таран.
Також у громадській раді вважають, що автоматизацію перевірки електронних декларацій блокує уряд, якому підконтрольні підприємства “Держспецзв’язку” (видавало сертифікат безпеки системі електронного декларування) і “Українські спеціальні системи” (адміністратор системи). “Фактично, НАЗК, незважаючи на те, що воно є власником системи, не контролює систему електронного декларування. Державне підприємство заявило, що існуюча система не може бути розвинена в автоматизовану систему перевірки. Це означає, що без автоматизованої системи перевірки буде неможливо перевірити мільйон декларацій і НАЗК так і далі буде перевіряти по 39 декларацій за півроку”, – зазначила член громадської ради Олександра Дрік.
За словами Дрік, відповідальність за те, що НАЗК не стало повноцінним незалежним органом, несе Кабінет Міністрів. Останній, до того ж, зазначає Дрік, збирається перевести орган в ручне управління. Нагадаємо, ще в квітні цього року уряд зареєстрував у парламенті законопроект №6335, який дозволив би замість колегіальної форми управління в НАЗК ввести одноосібне керівництво. “Кабінет міністрів, який через підконтрольні структури, зокрема Держспецзв’язку, блокує роботу системи електронного декларування – головного інструменту, який є в розпорядженні НАЗК, який подає урядові законопроекти, спрямовані на те, щоб взяти НАЗК під ручний контроль. Заважає і Адміністрація президента, адже представники фракції президента в парламенті, які, з одного боку, постійно намагаються змінити закон про запобігання корупції. Або, скасувавши відповідальність за недостовірну інформацію, створивши умови, при яких НАЗК не може повноцінно перевіряти декларації або закривши частину декларацій з реєстру”, – зазначила Дрік. Також в громадській раді вважають, що потрібно створювати територіальні підрозділи органу по Україні, без яких поліпшити роботу НАЗК буде неможливо. Сама Корчак в своїх висловлюваннях під час прес-конференції була досить обережною і прямо нікого не звинувачувала у протидії роботі НАЗК.
Вона закликала прем’єра Володимира Гройсмана звернути увагу на ситуацію, що склалася навколо неможливості ввести автоматизовану перевірку електронних декларацій. “Згодна, що нашу діяльність слід оцінити на “трійку”. “Три” – це означає: не все так погано, тому що ви могли бачити, при якій критиці ми працювали”, – завершувала прес-конференцію Наталія Корчак. “Як би ми зараз не говорили про свої досягнення, наш орган був небажаний і, можливо, залишається поки небажаним для української влади”, – додала чиновниця і нагадала, що НАЗК починало роботу в умовах відсутності фінансування, але змогло виконати свої міжнародні зобов’язання – внаслідок чого, в тому числі, Україна отримала безвізовий режим. “Я можу відповідально стверджувати, що даний орган дійсно незалежний, а всі розмови, які ведуться навколо, що Національне агентство підзвітне президенту або Кабінету міністрів реалізує певні інтереси – це тільки ті сенсації, без яких не може жити інформаційний простір”, – сказала Корчак.
Вона також відзначила хибність підходу, при якому було визначено, що НАЗК підзвітний і підпорядковується Верховній Раді та Кабінету міністрів.
Оцінка слуг народу
У депутатському корпусі думки щодо ефективності роботи НАЗК розділилися. Наприклад, член парламентського комітету з питань запобігання корупції Ігор Луценко називає затію зі створення НАЗК ще менш результативною, ніж ідею зі створенням НАБУ. Він вважає, що парламент повинен посилити контроль над НАЗК.
Зокрема, внести зміни до законодавства, щоб парламент мав можливість звільнити члена цього органу, якщо той неналежним чином виконує свої обов’язки. Сьогодні це можливо тільки за заявою самого члена НАЗК. Луценко вважає, що в зв’язку з тим, що автоматична система перевірки електронної декларації не запрацювала, взагалі немає необхідності вводити е-декларації, а їх можна було б подавати в паперовому вигляді і викладати їх скановані копії декларацій в електронному вигляді. В “Блоці Петра Порошенка” винність за нездатність запровадити автоматизовану перевірку електронної декларацій покладають не на НАЗК, а на фірму, яка розробляла саму систему.
“Мова йде про те, що це неякісний електронний продукт. Те, що автоматична електронна перевірка не здійснюється, це все наслідки непрофесійної діяльності фірми “Міранда”, що виготовила неякісний продукт. Виготовляли його не фахівці, а, як з’ясувалося, низькосортні працівники, або навіть студенти. Основні ж гроші пішли через відмивання в одну з прибалтійських країн. Цим нехай займається прокуратура”, – стверджує депутат від БПП Олег Барна. Незадоволені депутати ще й тим фактом, що керівник НАЗК Наталія Корчак, не зумівши налагодити роботу органу, виписувала собі і іншим членам Агентства премії в сумі 200 тис. гривень. “Коли система електронного декларування функціонує не так, як треба, і в цей же час виписувати премії… це виглядає, м’яко кажучи, некоректно”, – додав депутат. Позафракційний депутат, колишній учасник конкурсу на посаду члена НАЗК Віктор Чумак вважає вже великим плюсом те, що орган взагалі запрацював як такий.
І те, що запрацював реєстр електронних декларацій, який зможе запобігти можливості незаконного збагачення чиновників у майбутньому. А також запрацювала система прийому звітів політичних партій. Однак Чумак стверджує, що НАЗК не зміг стати органом, який би виробляв антикорупційну політику, і має слабкий і ангажований склад.
“Уже багато говорить те, що один член НАЗК більш підконтрольний прем’єру, другий більш підконтрольний президентській Адміністрації”, – говорить депутат. Як пояснив інший співрозмовник, поки що контроль над НАЗК здійснює Адміністрація президента.
Це демонструє і пропрезидентська фракція БПП. Вона не додає голосів навіть за включення до порядку денного сесії проекту міністерства юстиції, головою якого є представник “Народного фронту” Павло Петренко.
Проект надав би можливість впровадити одноосібне управління над органом і відправити у відставку нинішній склад НАЗК. Незадоволені депутати-опозиціонери і роботою НАЗК в аналізі фінансових звітів партій, апелюючи до того, що орган не бачить ніяких порушень у провладних парламентських політичних партій. “Щодо звітності партій: я не чув, щоб у провладних партій були проблеми у фінансовій звітності. У всіх є, крім влади – “Народний фронт” і “Блок Петра Порошенка”.
Причому, відомо, що ці фракції заводять через підставних людей кошти до себе в партійний фонд. Зате, якщо ти не при владі, то у тебе починаються судові тяжби”, – говорить Ігор Луценко. Голова НАЗК Наталія Корчак спростувала таку інформацію і пояснила, що днями суд прийняв рішення на користь НАЗК у справі про порушення фінансової звітності однієї з територіальних організацій БПП. Розділилися думки і про необхідність зміни системи керівництва органу від колегіальної форми на одноосібну.
“Повинна бути вертикаль, однозначно. Інакше буде анархія. Але він (орган, – ред.) повинен бути незалежним від інших державних структур або громадських організацій”, – заявив Олег Барна. Інші ж у формі одноосібного керівництва бачать спосіб повністю підпорядкувати собі антикорупційний орган. Так, не погоджується з необхідністю встановлення одноосібного керівництва НАЗК, що пропонує уряд, нардеп Віктор Чумак. На думку депутата, це загрожує тим, що новообраний керівник потрапить під вплив тієї чи іншої політичної сили. “Одноосібне керівництво кого? БПП чи “Народного фронту”? Якраз колегіальність забезпечувала незалежність. Дуже просто натиснути, купити або призначити свою людину”, – пояснює Чумак.
“Ці конфлікти є наслідком плану не дати агентству звестись на ноги, залишити його бездарною, бездіяльною, слабкою організацією, яка не може перевіряти декларації топ-чиновників держави. Поки, на жаль, команда Петра Порошенка і Арсенія Яценюка, які виробили цей план, підбираючи керівників агентств, він вдається. Насправді перевірки декларацій так і не відбулося. Сумнозвісна іспанська вілла Порошенка, яку він не вніс в свою першу декларацію, так і не стала причиною розслідування”, – додав голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв.
Надія Андрикевич
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
