488
Максим Пархоменко: експорт товарів. Що може запропонувати Україна Китаю, Індії та іншим ринкам поза ЄС
— Казна та Політика
На поточний момент ми експортуємо товари в безліч країн поза ЄС. Основними торговими партнерами є Індія, Китай, РФ, Єгипет, Туреччина.
В основному продукти, які продаються на ці ринки, не мають високої доданої вартості і конкурують з товарами інших країн за рахунок більш низьких цін (собівартості) або більш дешевої логістики.
Найбільш вагомими секторами експорту є АПК – 44%, продукція гірничо-металургійного комплексу 24%, машинобудування – 10%, продукція хімічної промисловості – 13,6%, деревина – 3,4%.
За останній звітний період один з найвищих показників зростання продемонстрував саме АПК – +39%(в порівнянні з попереднім періодом — авт.).
Якщо в цілому розглядати цей сектор, то Україна є просто неораним полем, потенціал якого вкрай великий. І обсяг експорту, який ми показуємо на зараз, навіть не дотягує до показників, які демонструвала Україна за часів СРСР.
Сам сектор складно узагальнювати через його об’ємність. Так, деякі його елементи, такі як виробництво агрокультур – зерно, ячмінь, соя – показують зростання. Сприяють цьому процесу прихід в Україну багатьох світових зернотрейдерів і їхні інвестиції в інфраструктуру, яка дозволяє після збору урожай висушити, знезаразити і перевести у вигляд, який дозволить продати його вже за більш високими світовими цінами.
Основними клієнтами є Азія – 45%, Європа -34% і Африка -14%. І на поточний звітний період обсяг експорту буде тільки наростати.
Також вагому частку експорту займають олійні культури із загальним обсягом $1.3 млрд. Цей сектор також володіє достатньо високим потенціалом у першу чергу через те, що цей товар не обкладається високим митом і його можна цілком спокійно продавати в Європу.
Якщо говорити про потенційний ринок для цього товару, то найбільшу прибутковість можуть показати Африка і Європа за рахунок існуючого попиту на товар. В першу чергу за рахунок їхніх локальних високих цін. Так, наприклад, пляшка олії найнижчої якості нашого виробника в Прибалтиці буде коштувати близько 1.20 євро при собівартості від 0.9 євро у нас.
Хотілося б відзначити, що багато хто з наших виробників уже там представлений. Також перспективи цієї продукції відкриваються в Скандинавії, де ціна за одну пляшку зростає до 3 євро!
Знаю, що деякі виробники з України просто переміщують частину своїх ліній в Прибалтику, розливаючи там олію і штампуючи етикетку made in EU. Таким чином вони легко отримують цю маржу.
Водночас повністю не «розкрив крила» сектор виробництва цукру та м’ясовиробництва. Якщо у останнього завжди проблеми через епідемій, які спричиняють заборону на ввезення товарів в ті чи інші країни, то першому заважають в основному квоти від ЄС.
Незважаючи на не настільки високий внесок у загальну скарбничку, не останнє місце займає експорт меду з України. Наша країна є одним з лідерів у виробництві цього продукту, встигнувши за останні 6 місяців наростити обсяг з 15,2 до 29,6 тис тонн, отримавши виручку в $51,8 млн. В США його продали на $18,9 млн, Німеччині — $10 млн і Польщі — $5,6 млн.
Наступним за АПК іде експорт гірничо-металургійного комплексу. Так, українська сталь давно успішно експортується на світові ринки. За рахунок зростання попиту на сталь в Індії ми змогли збільшити частку експорту в цю країну.
Це пов’язане із загальним зростанням споживання на 4,6% в річному порівнянні до 21 млн тонн. Індійські виробники сталевих труб, отримавши преференції при проведенні тендерів, не можуть повністю задовольнити свої потреби за рахунок внутрішніх виробників, що і стимулює загальний попит на цей товар.
Свою лепту вніс і мораторій на вирубку лісу, прийнятий в 2015 році. Після заборони на експорт кругляка і необроблених пиломатеріалів, багато з українських лісопилень отримують великий потік замовлень, завантажуючи свої потужності на повну.
Якщо говорити про експортний потенціал цієї галузі, то він також вкрай високий. У разі експорту таких матеріалів до Азії (Китай, Індія, Південна Корея), наші виробники мають більш низькі транспортні витрати, в першу чергу через вихід до моря.
Приміром, рівна дошка з лісгоспу в Україні буде дешевша на 10-15%, ніж у Білорусі чи на 20-40%, ніж у Росії.
До того ж, якщо білоруські пиломатеріали цілком легко можна вивозити в Китай через Одесу, то росіяни давно не возять товари через Одесу, при цьому їхні порти ще не мають достатніх інфраструктурних можливостей або заважають погодні умови, які не дозволяють возити товар цілорічно.
У разі відвантаження товарів через Балтійське море вартість фрахту контейнера аналогічного судна в той самий порт в Китаї з Одеси буде приблизно на 200 євро меншою. З урахуванням цих факторів ми цілком можемо нарощувати експорт наших товарів у багатьох галузях, що, я думаю, найближчим часом ми і зробимо.
Максим Пархоменко, аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
