Дмитро Троєкуров, Кобець Роман: чого чекати бізнесу від механізму блокування ПДВ-накладних? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дмитро Троєкуров, Кобець Роман: чого чекати бізнесу від механізму блокування ПДВ-накладних?

Фондовий ринок
1207
Боротьба з формуванням фіктивного податкового кредиту і безпідставними заявами про відшкодування ПДВ зумовила напрямки податкової реформи і в поточному році. Так, одним з найгучніших нововведень податкової реформи стало запровадження механізму блокування податкових накладних, який повною мірою запрацював з першого липня 2017 року.
Даний механізм надає право органам Державної фіскальної служби (далі – ДФС) за наявності певних критеріїв, встановлених Міністерством фінансів України, зупинити, а далі і відмовити продавцю у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр).
Критерії, за якими ДФС проводить моніторинг податкових накладних, після тривалих дискусій все ж визначені наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 р. № 567.
Перший критерій спрямований на виявлення так званих «скруток», тобто підміни товарних позицій і реалізації товарів, які такі суб’єкти не виробляли і не купували.
Перший критерій моніторингу включає в себе сукупність наступних позицій:
  • Обсяг поставки товару/послуги, зазначений у податковій накладній, в 1,5 разу перевищує залишок різниці обсягу поставки такого товару з 1 січня 2017 року і обсягу придбання такого товару за цей же період.
  • У залишку понад 75% становлять товари з кодами Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, додатково визначені ДФС.
  • Товар відсутній в інформації, поданій платником податку як товар, який поставляється, виготовляється на постійній основі.
При цьому, реєстрація податкової накладної припиняється лише у разі, якщо сума ПДВ, зазначена у податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі у звітному періоді з урахуванням податкової накладної, яка перевіряється, більша за сплачену середньомісячну суму ЄСВ та інших податків і зборів (крім ПДВ).
Другий критерій очевидний – це відсутність необхідних ліцензій на здійснення господарських операцій.
Платник податків, податкова накладна якого заблокована, має право протягом 365 днів подати до контролюючого органу пояснення і документи, які свідчать про реальність господарської операції.
Виключний перелік таких документів затверджено додатком до наказу Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567. До таких документів належать договори, листування з контрагентами, первинні документи з постачання товарів, складські документи, акти прийому-передачі, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків тощо.
За результатами розгляду пояснення і документів Комісія при ДФС протягом п’яти днів приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або ж про відмову в реєстрації.
З першого погляду все досить прозоро. Однак, як відомо, «диявол криється в деталях».
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. №190 передбачені підстави для прийняття рішення комісією ДФС за результатами розгляду наданих документів про відмову в такій реєстрації.
У зазначеній постанові, крім цілком очевидних підстав для відмови, таких як неподання пояснень чи документів, підставою для прийняття рішення про відмову є також надання копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, комісія ДФС навіть за наявності всіх законодавчих підстав для розблокування податкової накладної на свій розсуд може прийняти рішення про відмову в реєстрації.
Звичайно, платник податків має право на оскарження рішення Комісії як в адміністративному порядку, так і в суді. Однак очевидно, що судові тяжби можуть затягнутися не на один рік. І питання тут навіть не до роботи судів, оскільки важко навіть уявити кількість таких судових спорів. Судова реформа і питання формування суддівських кадрів на сьогодні не завершені, а суди перевантажені і без такої категорії спорів.
Крім того, якщо за аналогією з оскарженням податкових повідомлень-рішень судова практика буде сформована таким чином, що оскарження рішень Комісій буде вважатися суперечкою майнового характеру, то оскаржити такі рішення буде не тільки довго, але і дорого.
Цілком обґрунтованими є побоювання підприємців, що вся їхня господарська діяльність перетворюється на лотерею: буде заблокована податкова накладна чи ні. Причому ризики будуть нести обидві сторони угоди – як покупець, так і продавець.
У підсумку контрагент-покупець не зможе сформувати податковий кредит з ПДВ за придбаним товаром і згодом зменшити розмір сплачуваного ПДВ в майбутньому або ж отримати бюджетне відшкодування. Навряд чи такий покупець буде надалі співпрацювати з продавцем.
Саме тому бізнес на сьогодні побоюється не тільки втрати відшкодування ПДВ та додаткових судових позовів, а також розриву багаторічних господарських відносин з контрагентами.
Сумлінному платнику залишається лише одне – максимально намагатися не потрапляти під критерії моніторингу податкових накладних, а також вчасно реагувати на всі повідомлення з боку ДФС.
З урахуванням законодавчих змін при зупиненні податкової накладної дуже важливим буде етап підготовки пояснень та пакету документів для розгляду Комісії. Саме цього етапу ми радимо приділяти особливу увагу, адже навіть в разі відмови Комісією подані пояснення будуть фундаментом майбутнього судового захисту.
Партнер Правової групи «Побережнюк і партнери» Дмитро Троєкуров
Юрист Правової групи «Побережнюк і партнери» Кобець Роман
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас