168
Міноритарний акорд
— Фондовий ринок
Юрій СМИРНИЦЬКИЙ, юрисконсульт
Рекомендації зарубіжних та українських експертів щодо шляхів удосконалення корпоративного управління в Україні, опубліковані в статті, частково було враховано в кількох законопроектах «Про акціонерні товариства». Однак жоден з них, як відомо, не підтримали депутати. Висловимо припущення, чому так сталося.
Наявність контрольного пакета — ідеальний варіант управління підприємством. У цьому разі в акціонерному товаристві утворюється своя «більшість», що формує наглядову раду, правління й, таким чином, розпоряджається його коштами як господар-одноосібник. Тоді як дрібних акціонерів майже позбавлено будь-якого впливу на діяльність підприємства.
Нещодавно у Верховній Раді розглядали два законопроекти «Про акціонерні товариства». Один з них розроблено парламентом, другий — урядом. Особливої уваги заслуговують дві новини, запропоновані в проектах. По-перше, збори акціонерів мають право ухвалювати будь-яке рішення про діяльність підприємства. По-друге, для затвердження рішення достатньо не 60%, а 50% голосів.
Якщо зараз дрібні акціонери, яким належить більш як 40% акцій, можуть заблокувати проведення зборів, просто на них не з’явившись, то в разі прийняття одного із законопроектів, вони втрачають і цю можливість впливу на діяльність підприємства. Фактично буде узаконено безконтрольність і вседозволеність «більшості».
У законопроектах, щоправда, запропоновано надати право незадоволеним акціонерам вимагати в акціонерного товариства викупити їхні акції за «ринковою» ціною. Вартість пакета має визначити незалежний оцінювач, хоча ніхто не гарантує, чи не враховуватиме його оцінювання інтереси найбільших акціонерів. Адже визначити ринкову ціну акцій неможливо через нерозвиненість ринку. До того ж ринкову ціну ще потрібно затверджувати на наглядовій раді.
Вочевидь, такі новини на руку лише великим власникам підприємств, які володіють контрольним пакетом акцій. А сподіватися, що «більшість» з власної волі стане враховувати інтереси «меншини» — марно.
Зараз, згідно із Законом «Про господарські товариства» найбільші акціонери, які, по суті, є власниками підприємства, не несуть відповідальності за його управління перед дрібними власниками акцій. На мій погляд, необхідно обмежити права всіх акціонерів щодо управління компанією, а власникам заборонити втручатися в діяльність керівництва.
Загальні збори акціонерів необхідно позбавити можливості призначати посадових осіб. Ані збори, ані наглядова рада не мають давати своєї згоди на укладання управлінцями значних оборудок. Їхні функції — визначення завдань перед керівництвом, принципів і порядку прийняття управлінських рішень.
У цьому разі всі акціонери будуть по один бік «барикади». А чесність та ефективність управлінців стане предметом неспокою власників, незалежно від «табору», в якому вони перебувають. Жодну з цих ініціатив у законопроектах не враховувано. Залишається відкритим і питання відповідальності посадових осіб підприємства за рішення, що приймаються. Для поліпшення системи корпоративного управління спочатку необхідно змінити карне законодавство. Тоді питання про кворум, формування наглядової ради та додаткових емісій акцій відійдуть на другий план.
Посилення карної відповідальності керівництва підприємств могло б консолідувати тих, хто хоче стабільних правил і воліє заробляти шляхом чесної конкуренції, а не за допомогою контролюючих чи регулюючих органів.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
