783
Валютні резерви нафтових експортерів впали до мінімуму за 10 років, зниження може продовжитися
— Енергетика
Валютні резерви найбільших країн-експортерів нафти впали до мінімуму за десятиліття до кінця 2016 року, і їх зниження може продовжитися на тлі слабкості нафтового ринку.
Як пише Financial Times, скорочення резервів відображає весь розмах проблем, що стоять перед нафтовидобувними державами, включаючи зменшення їх впливу на світовій арені і необхідність диверсифікації економіки в стислі терміни – до того, як запаси ліквідності вичерпаються.
На кінець 2016 року сукупні міжнародні резерви 13 найбільших країн-експортерів енергоносіїв, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становили $967 млрд – мінімум з 2006 року. На піку в 2013 році показник дорівнював $1,26 трлн.
Найбільших втрат зазнала Венесуела – її валютні резерви впали на 90% з пікової позначки. У Лівії спостерігалося падіння на 45% з піку. В Алжирі зафіксовано зниження резервів на 41% в порівнянні з кінцем 2013 року, в Нігерії – на 38%, в Росії – на 35%, в Анголі – на 30%, в Катарі – на 29%, в Казахстані – на 22%.
Держави Перської затоки, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ і Кувейт, використовували менше валютних резервів для боротьби з наслідками низьких цін на нафту, оскільки їхні бюджетні дефіцити були меншими, а скорочення надходжень від нафтогазової галузі до певної міри компенсувалося інвестиційними доходами.
“Я очікую, що при $45 за барель резерви продовжать падати”, – зазначає головний економіст Renaissance Capital Чарльз Робертсон.
На тлі низьких цін на енергоносії дефіцит бюджету в країнах-експортерах нафти помітно зріс: в Брунеї – до 21,9% ВВП, в Бахрейні – до 17,7% ВВП, в Саудівській Аравії – до 16,9% ВВП, в Венесуелі – до 14,6% ВВП.
Катару, ОАЕ, Саудівській Аравії вистачить резервів на весь час необхідної диверсифікації економіки, вважає економіст Capital Economics по Близькому Сходу Джейсон Туві. Він зазначив, що темпи скорочення резервів в цих державах вже почали сповільнюватися. Разом з тим він побоюється, що Оману і Бахрейну незабаром може знадобитися фінансова допомога з боку більш забезпечених сусідів.
У числі країн, що відстають за темпами розвитку неенергетичної складової економіки, Дж.Сфакіанідіс називає Алжир. Експерт стверджує, що у Алжиру є всього два-три роки на диверсифікацію, в іншому випадку країну чекають суворі несприятливі наслідки.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
