5681
Читайте дрібний шрифт. Що несе українцям новий закон про кредити
— Кредит&Депозит
10 червня в Україні набрав чинності закон “Про споживче кредитування”. Цей документ багато що змінює як для банків, так і для позичальників.
За словами заступника керівника Проекту USAID “Трансформація фінансового сектора” Юлії Вітки, яка брала участь в розробці закону, нові правила кредитування допоможуть зменшити відсотки по кредитах і зроблять умови їх надання більш прозорими.
Які головні положення цього закону і кому вони вигідні.
1. Боротьба з прихованими комісіями
З набранням чинності закону банки змушені будуть вказувати справжню процентну ставку кредиту і вже не зможуть маніпулювати з прихованими комісійними при кредитуванні, кажуть експерти.
Це стосується не тільки банків, але і небанківських фінустанов. Тобто, різні компанії типу “Швидко Гроші”, які пропонують т.зв. швидкі кредити, під один паспорт і код, також підпадають під дію цього закону і зобов’язані показувати реальну вартість кредиту.
Споживач може зажадати т.зв. “Паспорт споживчого кредиту” – таблицю, де по пунктах розписані всі збори, відсотки, комісії, платежі, і вказана реальна вартість кредиту. Плюс, до неї вноситься і вартість послуг третіх осіб, які повинен сплатити споживач – наприклад, страхової компанії, оцінювача, нотаріуса. При цьому позичальник може сам вибирати, послугами яких посередників користуватися – їх перелік вказується на сайті банку.
“За великим рахунком, для банків в цьому плані нічого не міняється. Раніше цей документ називався “лист ознайомлення”. Паспорт кредиту – це практично те ж саме, але в більш доопрацьованій формі. Але якщо раніше ці листи / паспорти кредитів давали тільки банки, то тепер зобов’язані давати всі фінансові установи. Якщо ви запросили кредит на 5 тисяч гривень, вам розпишуть усе “тіло” кредиту, всі ваші витрати. Якщо необхідно отримувати послуги від третіх осіб, там це теж буде вказуватися”, – говорить Денис Крицький, член комітету із захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України.
На вимогу позичальника банки повинні надавати йому для ознайомлення договір до його підписання. Але (!) якщо людина буде мовчати і сама не попросить, то банк може не дати їй документ, і це не буде порушенням.
Тут є нюанс. Закон поширюється лише на споживчі кредити терміном понад один місяць і на суму більше однієї мінімальної зарплати (3200 грн). А дрібні небанківські компанії якраз здебільшого спеціалізувалися на короткострокових кредитах з невеликими сумами позик. Тому, за прогнозами експертів, вони і далі будуть процвітати.
До того ж, під дію закону не підпадають ломбарди, хоча спочатку вони окремим рядком були прописані в законі про споживче кредитування, але в останній момент перед голосуванням у Верховній Раді цю норму вилучили.
“Спочатку ми хотіли, щоб правила гри для всіх були однаковими. Передбачалося, що ломбардів закон про кредитування також торкнеться, але оскільки у них є своя специфіка в регулюванні, ця норма була вилучена з закону і перенесена в окремий закон. Він зараз вже зареєстрований в Верховній Раді і чекає свого голосування” – пояснює “Стране” Денис Крицький.
2. Реклама під нуль
Банкам заборонено рекламувати кредити під нуль відсотків і використовувати в рекламі дрібний шрифт. Не можна буде також рекламувати кредити, які видаються “без перевірки фінансового стану позичальника”. Реклама споживчого кредиту (як і його “паспорт”) має містити реальну процентну ставку.
“Якщо ви будете і далі бачити рекламу кредитів під нуль відсотків, це вже буде сигналізувати, що кредитор недобросовісний і, можливо, неліцензований, – каже Юлія Вітка. – І це вже повинно говорити про те, що довіряти йому не варто. Тому що безоплатних кредитів не буває. у будь-якому випадку ціна кредиту закладена або в вартості предмета, під який береться кредит, або в якихось прихованих комісіях. Можуть бути якісь початкові пільгові періоди по оплаті відсотків, але це все одно потім переноситься на подальші платежі”.
Втім, заборонені формулювання кредитодавці зможуть обійти, елементарно не вказуючи в рекламі процентні ставки, кажуть експерти. Низька фінансова грамотність населення дозволить хорошому маркетологу оформляти вигідні банку договори і без реклами “0%”.
“Що стосується поняття “дрібний шрифт”, в законі прописаний його розмір – 12 кегль. Уявіть собі білборд – ви помітите на ньому цей напис? Та ніколи. Але в разі чого банк так само може сказати, що вас попереджали”, – зазначає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”.
3. Довіряй але перевіряй
Банкам на законодавчому рівні заборонили видавати кредити без перевірки кредитоспроможності позичальника. Втім, це положення викликає у експертів подив: будь-який серйозний кредитор і так проводить оцінку фінансових можливостей потенційного позичальника, адже це він в результаті втратить гроші, якщо по кредиту не будуть платити.
При цьому в законі не вказується, як саме буде проводитися оцінка кредитоспроможності. Але написано, що кредитор повинен це зробити, “використовуючи свої професійні можливості”.
На думку Ростислава Кравця, використовуючи це туманне формулювання, кредитор зможе вимагати від позичальника будь-яку інформацію в необмеженій кількості, що створює грунт для зловживань.
“Конкретних норм щодо перевірки кредитоспроможності позичальника немає. Тобто, грубо кажучи, банки можуть перевіряти все, аж до того, що ви вчора звечора їли і скільки коштує футболка, яка на вас зараз надіта”, – говорить експерт.
Зате позитивною можна назвати норму, що зобов’язує кредитодавця безкоштовно надати інформацію про суму заборгованості, а також про платежі по кредиту. Але і тут не обійшлося без підводних каменів: в законі зазначено, що інформація про платежі по кредиту надається тільки в разі, якщо її можна вказати в виписці, а якщо ні, то можна і не надавати.
4. Кредити – як джинси
Споживач може відмовитися від кредиту в односторонньому порядку протягом 14 днів, так само як ви можете повернути джинси, куплені в речовому магазині, без пояснення причини, – навіть якщо гроші по кредиту ви вже отримали. Фактично, на кредити просто поширили дію норми Закону “Про захист прав споживачів”.
Але тут також є нюанси: предмет, який ви взяли в кредит, не повинен бути у використанні, якщо ви вирішите від нього відмовитися. Або, якщо це якась послуга, ви не повинні на момент відмови нею скористатися.
“Закон про захист прав споживачів не дозволяє повернути кредит, якщо послуга вже була надана. Це стосується іпотечних кредитів і кредитів на автомобіль. Якщо ви його вже купили, заплатили автосалону і пройшли реєстрацію, ви вже не можете відмовитися від кредиту. Хіба що – можете погасити кредит достроково”, – пояснює Денис Крицький. Це означає, що споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів.
До того ж, у разі відмови від кредиту доведеться сплатити відсотки за користування кредитом за ці кілька днів, згідно зі ставкою за договором. Після припинення дії договору припиняється і дія пов’язаних договорів, наприклад, страховки.
“Якщо договір підлягав нотаріальному посвідченню, то на нього право відмови не поширюється, – уточнює Юлія Вітка. – По автомобілю все буде залежати від того, на якому етапі позичальник відмовився від кредиту. Якщо він уже перереєстрував авто на себе, то вже вважається, що він його використав. Якщо він уклав кредитний договір, але ще не забрав машину, тут можливі варіанти”.
Але ця норма – про повернення кредиту – не нова: позичальник мав на це право і раніше, зауважує Ростислав Кравець. Що стосується механізму дострокового погашення кредиту, з ним теж не все так гладко.
“Якщо раніше банк мав повідомити про дострокове повернення кредиту позичальника за 30 днів, то тепер в зв’язку з неточним формулюванням, кредитор може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов”, – повідомляє експерт. За його словами, позичальник може бути позбавлений права на дострокове погашення кредиту без виконання умов договору.
5. Шрафи по порядку
Безумовно, позитивний момент закону – обмеження суми штрафів та пені за прострочення виплат по кредиту.
“Дуже часто банки виставляли надмірні штрафи за прострочення, які іноді навіть могли перевищувати тіло кредиту. Тепер загальна сума неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати половину суми самого кредиту. А сума пені не повинна бути вище 15% від суми простроченого платежу”, – пояснює Юлія Вітка.
До цього обмеження стосувалося тільки розміру пені, а лімітів по загальній їх сумі не було. Тобто, людина могла взяти кредит на 2 тисячі гривень, а через кілька місяців якимось чином вже була винна в 10 разів більше.
До того ж, раніше штрафні санкції споживач мав погашати в першу чергу. Через це виникали ситуації, коли людина довго платить по кредиту, а борг так і не стає менше.
Тепер – навпаки: спочатку оплачуються прострочені відсотки тіла кредиту, потім – прострочена до виплати сума кредиту, відсотки за користування кредитом, сума кредиту, і тільки в останню чергу – штрафи і пеня.
Втім, сьогодні нічого не заважає змінити цей порядок в договорі навіть після його укладення, і багато клієнтів користувалися цією можливістю і без нового закону.
“Формально ця норма ні на що не впливає, тому що якщо у позичальника немає грошей, і йому просто нічим погашати кредит, то йому все одно, в якому порядку йому будуть нараховуватися всі ці види заборгованостей”, – в свою чергу, зазначає Ростислав Кравець.
6. Легалізація кредитних посередників
Окремо варто зупинитися на кредитних посередниках – фізичних або юридичних особах, які не видають кредити, а надають посередницькі послуги з видачі кредиту або від свого імені, або в інтересах кредитодавця. Це можуть бути кредитні агенти або кредитні брокери.
Новий закон встановлює для них вимоги. По-перше, кредитні посередники включаються до переліку НБУ нарівні з банками. Але цей реєстр поки перебуває на стадії розробки.
По-друге, перед укладенням договору про споживчий кредит посередник повинен надати позичальнику в письмовій формі інформацію про себе. При цьому інформацію про посередника можна буде перевірити на сайті банку і подивитися, чи дійсно ця людина або компанія представляє банк, чи це шахраї.
“Це спростить надання кредитів банкам, тому що вони і раніше користувалися послугами кредитних посередників, але змушені були або брати їх в штат, хоча б на мінімальну або половину ставки, щоб це було законно. Сьогодні закон цього вже не вимагає. Нацбанк розробив вимоги до кредитних посередників і до банків, які будуть з ними працювати, і ми будемо контролювати їх діяльність”, – говорить заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
У документі також зазначено, що кредитні посередники несуть відповідальність за дані про позичальника, які передають фінустанові. Плата за послуги посередника, якщо вона стягується з позичальника, повинна бути також відображена в загальному договорі і враховуватися при розрахунку реальної ставки по кредиту.
Якщо у посередника укладені договори з декількома банками, то він зобов’язаний надавати клієнту інформацію про пропозиції всіх банків, а не виділяти якийсь один з них.
Тут додамо, там зменшимо
При першому погляді на закон про споживче кредитування здається, що він істотно спрощує життя позичальникам, але відверто невигідний кредиторам. Втім, не все так просто.
Експерти відзначають, що закон сповнений різночитань, і насправді, для позичальників не так вже і вигідний. Так, наприклад, в ньому не прописано, коли нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами будуть тлумачитися на користь споживача – недобросовісні кредитори можуть використовувати це на свою користь.
До того ж, на відміну від статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів” (яка втратила силу з набуттям чинності нового закону, тобто 10 червня 2017 року), тепер фактично немає норм, що регулюють стягнення боргів по кредитах. Тобто, тепер кредиторам дозволено:
- Вимагати додаткову винагороду за вимогу про дострокове повернення кредиту;
- Надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
- Вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
- Вказувати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
- Вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
- Звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, пов’язаних з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
- Здійснювати дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
- Вимагати повернення споживчого кредиту, термін давності якого минув.
У зв’язку з цим необмежені можливості з’являються у колекторів, враховуючи, що в Україні і так сьогодні ця сфера діяльності нормативно не врегульована.
“У новому законі спеціально були виключені норми про несправедливі умови укладення договору, на основі яких він може бути визнаний недійсним. Це в корені порушує права споживачів. До того ж, закон не передбачає відповідальності кредиторів за те, що вони вводять в оману позичальників. Раніше це було розірвання договору і штраф, а зараз – взагалі незрозуміло що, норму про відповідальність просто прибрали з закону”, – говорить Ростислав Кравець.
До того ж, незрозуміло, яким чином регулятор планує стежити за виконанням нових норм.
Адже законопроект 2456-д “Про захист прав споживачів фінпослуг”, який передбачає контроль з боку регуляторів за його виконанням, досі не прийнятий. Хоча його повинні були прийняти “пакетом” разом з основним Законом “Про споживче кредитування”.
В USAID розраховували, що Верховна Рада проголосує за законопроект 2456-д 20 червня. Але після численних провальних спроб і безлічі поправок проект відправили на доопрацювання. Тобто, досі немає чіткого розуміння, як на практиці буде здійснюватися контроль за виконанням закону про споживче кредитування.
“Цей законопроект дуже відповідальний, і поки він ще не прийнятий, не можна говорити про повноцінну реалізацію закону про споживче кредитування в Україні, – зазначає Денис Крицький. – Нацбанк буде стежити безпосередньо за банками, а Нацкомфінпослуг – за небанківськими фінустановами”, – додає він. Втім, не уточнюючи, як саме буде проходити це “стеження”.
В НБУ ж кажуть, що відповідальність за виконання закону лежить не на них, а на кредиторах.
“Закон передбачає, що Нацбанк повинен розробити вимоги до банків і кредитних посередників, але він не передбачає, що Нацбанк повинен регулювати їх діяльність, – повідомила в коментарі “Стране” Катерина Рожкова. – Тому ми в своїх нормативних актах поклали цю відповідальність на банки. Ми і сьогодні працювали зі скаргами фізосіб за кредитами, а після прийняття закону №2456-д на Нацбанк буде покладено функцію захисту прав споживачів. Ми вже розробляємо внутрішні положення і в будь-якому випадку будемо реагувати на запити і скарги населення, а контролювати і застосовувати санкції ми будемо до банків. Ми розробили вимоги до договорів між банком і кредитним посередником, окремо до кредитних посередників і окремо до банків – з тим, щоб вони контролювали якість роботи кредитних посередників. Передбачувана відповідальність – від штрафів до заборони працювати з кредитним посередником, в залежності від того, про яку матеріальну величину порушення ми говоримо”.
Але Ростислав Кравець сумнівається, що регулятор зможе, як обіцяє, стежити за посередниками. “Цей інститут абсолютно новий, і посередники не є фінустановами, тому на них НБУ і Нацкомфінпослуг впливати ніяк не може. І банки не можуть. Вони самі по собі. І повірте, вони будуть зловживати своїм становищем, включати високі комісії, приховувати інформацію про кредит, і банк за це, як би не хотіли вас запевнити в НБУ, нести відповідальності не буде. Вони просто тихо відійдуть в сторону. І ніхто вас не захистить”, – говорить експерт.
Українці, за його прогнозом, дійсно будуть брати більше споживчих кредитів. Але ось довести зловживання кредитора в суді позичальнику буде дуже складно, тому що ці параметри, знову ж таки, в законі чітко не прописані.
“На державні програми кредитування закон не поширюється – тобто влада сама собі дала право вас обманювати. Всі державні іпотечні програми – мільйони людей, які їх оформляли, залишаються незахищеними. Тепер вас закон про захист прав споживачів не охороняє. І навіть якщо новий законопроект 2456-д буде прийнятий, ще не факт, що він буде написаний з користю для споживачів, враховуючи, скільки до нього вже запропоновано поправок”, – зазначає Ростислав Кравець.
Анастасія Пасютіна
До речі, портал Finance.ua давно аналізує пропозиції за кредитами в Україні. Щоб допомогти вам обрати кредит онлайн у нас на сайті працює спеціальний сервіс. Завдяки його можна швидко і комфортно обрати необхідний саме вам кредитний продукт:
Помічник з кредитів 💁
За матеріалами: Страна.UA.
Поділитися новиною
