Українських вкладників позбавляють доходу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українських вкладників позбавляють доходу

Кредит&Депозит
1452
Українці почали виносити гроші з рахунків. Як показала остання статистика Нацбанку, в травні вони зняли зі своїх гривневих вкладів 724 млн. грн., а з валютних – $6 млн. Це зовсім небагато – лише 0,3% і 0,1% від депозитних вкладень: на 1 червня у людей залишилося в банківській системі 209,6 млрд. грн. і $8,3 млрд. Проте, тенденція насторожує, оскільки до цього накопичення населення нарощувалися місяць до місяця.
*Сезонність: гроші знімають під відпустки, ремонти/будівництво, навчання тощо.
  • Нещодавнє пом’якшення правил виведення грошей за кордон.
  • Безперервне зростання цін на товари і послуги, через яке людям доводиться активніше витрачати свої заощадження.
  • Зниження банками ставок по депозитах, які опустили прибутковість вкладів нижче рівня реальної інфляції.
  • Активізація спекулятивних настроїв населення: люди стали частіше конвертувати свої заощадження в різні валюти, намагаючись виграти на різниці курсів і процентних ставок по депозитах.
Три останні фактори фінансисти вважають головними для травня. Оскільки щомісячне подорожчання товарів на 0,5-1% зводить нанівець сенс в грошових заощадження. Як зазначив UBR.ua член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, при такій динаміці цін є сенс вкладатися не в гривню або долар, а в постійно в товари, які дорожчають. Особливо в умовах негативних інфляційних очікувань.
Вбиває сенс грошових накопичень і процентна політика банків. За минулий місяць вони опустили середню прибутковість гривневих вкладів на 1,5-3% річних (до 14,79-15,82% річних в залежності від терміну розміщення), доларових – на 0,9-1,2% річних (до 3,28-4,68% річних.)
Найбільше в цій справі досягли успіху держбанки, яким Мінфін не раз дорікав за великі ставки. Приватбанк, наприклад, відразу 5% здешевив свої валютні депозити.
«Поточна умовна стабільність багатьом вселяє думку, що все добре, і можна проводити якісь капітальні вкладення – на квартиру, машину, ще щось. Багато людей просто не знають, що далі робити і хочуть подивитися, як буде складатися ситуація до осені», – узагальнив для UBR.ua начальник відділу ринкових досліджень IBI-Rating Віктор Шулик.
Ті ж хто вирішив пограти на курсах і ставках, за словами фінансового експерта Олексія Куща, вже вийшли на певну черговість операцій. Перекладають гроші під падіння гривні восени і її зміцнення до літа. Валютна циклічність тримається на сезонності української економіки.
«Українська економіка, в плані курсової динаміки, наближається до латиноамериканської моделі – продукція сільського господарства, сировина і перекази трудових мігрантів. Це передбачає, що курс буде рухатися по синусоїді з відомою циклічністю, в залежності від ділових циклів основних галузей. Наприклад: посіяли, зібрали, продали. Промисловість, яка раніше випрямляла курсову динаміку, вже на тенденцію не впливає», – зазначив Кущ.
Що далі
Банкіри дають різні прогнози про подальшу зміну депозитних ставок. Голова правління RwS Bank Владислав Кравець, наприклад, вважає, що прибутковості перестануть знижуватися. Принаймні по гривні: він чекає, що тут середній відсоток закріпиться на рівні 15% річних. А ось валютні вкладення, на його думку, ще можуть подешевшати на 1%.
«Комерційні банки вже розвернулися, вони не знижували відсотки слідом за держструктурами. Сподівалися на перетікання ресурсу. Поки перетікання не бачити. Люди бояться. Ті, хто вкладає – кладуть не більше гарантованої суми в 200 тис. грн. А далі чекають», – зазначив Владислав Кравець.
У Олексія Куща протилежна точка зору: він чекає подальшого зниження депозитних відсотків. У зв’язку з очікуваннями щодо зменшення облікової ставки Нацбанку. Слідом за нею просяде прибутковість депозитних сертифікатів НБУ, в які банки перекладають вклади населення.
«Держава, впливаючи на половину системи, маючи необмежений ресурс, може розчавити будь-яку ринкову тенденцію і розгорнути її куди їй треба. Як можна прогнозувати ставки? Тим більше, що банки давно перестали виконувати класичну роль посередників – брати у громадян і вкладати в економіку. Вони беруть у громадян і вкладають в депосертифікати і облігації внутрішньої держпозики», – зазначив Олексій Кущ.
Віта Філонич
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас