На українців чекає рекордно дорогий опалювальний сезон: що потрібно зробити влітку, щоб не платити взимку більше

12.06.2017, 16:00 — Особисті фінанси

8983

В Україні кілька днів тому прийняли закон “Про Фонд енергоефективності”. Гроші з фонду дозволять фінансувати роботи з утеплення житла. Однак, незважаючи на заяви уряду, багато експертів упевнені: Фонд цього року, швидше за все, так і не запрацює. Нацкомісія в травні вже підвищила тарифи на гарячу воду в деяких містах, з урахуванням зростання заробітних плат і подорожчання енергоресурсів, незабаром для українців може подорожчати і опалення. Крім того, Кабмін скоротив субсидії на опалення. В результаті опалювальний сезон 2017/2018 може виявитися для українців рекордно дорогим. Експерти прояснили, як правильно підготуватися до опалювального сезону.

Як платити менше

До 70% від суми в комунальних платіжках взимку – вартість опалення. У планах уряду – встановити теплові лічильники у всіх багатоповерхівках в найближчі кілька років. Уже зараз в Києві, у Львові, Запоріжжі та в інших обласних центрах в більшості багатоповерхових будинків стоять теплолічильники. Мешканці таких будинків платять тільки за використані Гкал тепла. У невтепленому будинку з високими тепловтратами і лічильником платіжки за опалення можуть виявитися навіть вище, ніж в будинках без лічильників. Однак, як кажуть експерти, після встановлення теплового пункту та утеплення свого будинку платити за тепло можна на 70% менше. Як розповідає експерт в сфері ЖКГ Тетяна Бойко, серед її знайомих є кілька людей, які в опалювальний сезон платили всього одну гривню за опалення квадратного метра. “Це добре термомодернізовані будинки. Є будинки ОСББ, які отримали 4-6 гривень за квадратний метр опалення. І є люди, які отримали платіжки по 33 гривні за квадратний метр, а є і ті, хто більше”, – розповідає експерт.

За словами голови одного з київських ОСББ Василя Рудницького, в його будинку опалення одного квадратного метра коштувало 6,85 гривні. Так, за тепло в квартирі площею 50 квадратів мешканці цього будинку платили всього 342,5 гривні. Водночас кияни, які живуть в такій же квартирі, але, наприклад, в будинку без теплового лічильника, платили 1648,5 гривні.

Оптимальний час для утеплення будинку, розповідає менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин, – літо. Влітку можна повністю утеплити стіни будівлі, замінити вікна на енергоефективні, безпечно утеплити цоколь на глибину промерзання ґрунту, підвал, горище, технічний поверх і дах будівлі. “У якісно утепленому будинку влітку буде не так жарко, а потреба в роботі кондиціонерів буде меншою”, – зазначає експерт в сфері енергоефективності.

Влітку роботи і матеріали дешевші, ніж напередодні або під час опалювального сезону. Для тих, хто задумався про енергоефективність зараз, план підготовки до зими може виглядати приблизно таким чином:

Червень – проведення енергоаудиту;

Липень – підготовка техзавдання для енергоефективних заходів;

Серпень, вересень – роботи з утеплення, монтаж обладнання, наприклад, індивідуального теплового пункту;

Вересень, початок жовтня – налагодження устаткування, підготовка інженерних комунікацій будівлі до опалювального сезону;

Середина жовтня – введення обладнання в експлуатацію, входження в опалювальний сезон.

“Часте запитання, яке ставлять представники ОСББ, які задумалися про енергоефективність, чи можна проводити енергоаудит влітку. Адже тепловізором в спеку користуватися безглуздо. Енергоаудит влітку проводити можна. Тому що 90% енергоаудиту – це робота з документами, даними щодо споживання тепла, розрахунки і розробка плану енергоефективних робіт”, – розповідає Антон Ковалишин.

Де брати гроші на утеплення будинку

Тепломодернізація багатоповерхівки на 500 квартир в середньому може обійтися в п’ять мільйонів гривень. Щоб оплатити роботи і матеріали, кожній квартирі довелося б “виділити” по 10 тисяч гривень. Другий варіант – залучати кошти зі сторони.

“Теплі кредити” і міські програми. Будь-який українець може придбати негазовий котел, нові вікна, матеріали для утеплення житла і отримати від держави компенсацію в розмірі від 30 до 70% від витрачених коштів. Гроші на купівлю матеріалів видає державний банк (“Ощадбанк”, “Укрексімбанк” або “Укргазбанк”).

Як зазначають в Державному агентстві енергоефеектівності, ця програма користується великою популярністю серед українців. Тільки в 2016 році уряд витратив 884 мільйони гривень на компенсацію кредитів. Правда, великого ефекту це не дало – найчастіше українці купують нові вікна (на них видали 67% кредитів). Однак, без встановлення індивідуального теплового пункту в будинку, теплового лічильника, утеплення стін і швів – заощаджувати енергоресурси не вдасться. Крім того, сума “теплого” кредиту обмежена.

У деяких містах термомодернізацію фінансують за рахунок міських бюджетів. Наприклад, в Києві за програмою “70/30” можна заплатити за термомодернізацію всього 30% від її вартості, решту оплатить місто.

Приватні інвестори та гранти. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC та ін.). Крім того, можна підписати угоду з енергосервісною програмою (ЕСКО). Вона виконає “роботи” під ключ, а інвестовані кошти поверне за рахунок досягнутої економії. Такі компанії фінансують 90% від вартості проекту, все обладнання передається у власність мешканців. Поки діє контракт з енергосервісною компанією, її експерти повинні обслуговувати встановлене обладнання, безкоштовно консультувати мешканців і стежити за економією енергоресурсів.

Опалення подорожчає навіть із субсидією

Кабмін прийняв рішення скоротити норми споживання газу, тепла та електроенергії на опалення з першого травня цього року. У минулому опалювальному сезоні субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже в наступному опалювальному сезоні “комунальну знижку” нараховуватимуть тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За чинним тарифом – це ще 204 гривні.
У квартирі такої ж площі з центральним опаленням субсидія буде покривати замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень.

“Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди мають платити самі”, – сказав експерт в енергетичній сфері Валентин Землянський.

Крім того, Кабмін переглянув тривалість опалювального сезону. Українці, які користуються центральним опаленням, будуть отримувати субсидії на тепло після рішення органів місцевої влади про старт опалювального сезону. А ось тим, хто самостійно опалює будинок або квартиру, опалювальний сезон скоротили на один місяць. Якщо раніше субсидію нараховували з 1 жовтня по 30 квітня, вже в цьому році знижку нараховуватимуть з 15 жовтня по 15 квітня. Якщо почати топити раніше – за використані на опалення кубометри газу або кВт*год електроенергію доведеться платити самостійно.

За матеріалами:

Сьогодні

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас