800
Знайомі обличчя. Чи дістанеться Фірташу Одеський припортовий завод?
— Особисті фінанси
Дмитра Фірташа називають найбільш вірогідним покупцем найціннішого з державних активів країни.
17 травня цього року Вищий спеціалізований суд України призупинив примусове стягнення більш ніж 5-мільярдного боргу Одеського припортового заводу (далі — ОПЗ) перед компанією Дмитра Фірташа Ostchem (входить в Group DF) за газ, поставлений у 2013 році. Також суд почав розглядати касаційну скаргу Фонду держмайна (далі — ФДМ), якою хоче оскаржити легалізацію в Україні рішення Стокгольмського арбітражу, що в липні 2016 року визнав право Ostchem стягнути з ОПЗ зазначений борг, а також пеню в сумі понад 1 млрд грн.
Рішення Стокгольмського арбітражу в Україні навесні нинішнього року легалізували міськсуд Одеси і апеляційний суд Одеської області.
В. о. голови ФДМ Дмитро Парфененко 11 травня на засіданні Кабміну заявив, що стягнення цього боргу з ОПЗ призведе до банкрутства підприємства. Це не дивно, оскільки 2016 рік ОПЗ закінчив із збитками в 3 млрд грн. А крім боргу перед Ostchem, у заводу є заборгованість у 2 млрд грн перед Нафтогазом України і в 500 млн грн перед “дочкою” Нафтогазу — Укртрансгазом. Державний постачальник газу зараз теж судиться з ОПЗ.
Оскаржити легалізацію рішення Стокгольмського арбітражу в Україні та примусово стягнути борг ОПЗ доручив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Більш того, він звинуватив керівництво ОПЗ і юристів, які представляли його, у змові з метою програти суд. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що підозрює Дмитра Фірташа і компанію Ostchem у змові з колишніми і діючими чиновниками.
Однак, найімовірніше, сплати боргу структурам Фірташа ОПЗ не уникнути. У Стокгольмському арбітражному суді зараз розглядають позов Нафтогазу до Газпрому з приводу контрактів на постачання і транзит російського газу на загальну суму близько $30 млрд. Ігнорувати рішення міжнародного суду для України небезпечно. Якщо Стокгольмський суд стане на бік Нафтогазу, визнавши, що Газпром продавав Україні газ за завищеними цінами, і скасує принцип “бери або плати”, за яким Україна без права перепродажу повинна була купувати значно більше газу, ніж споживала, то у “Газпрому” з’явиться хороший шанс оскаржити це рішення в українських судах.
Коли стало зрозуміло, що необхідність сплати боргу перед Ostchem для ОПЗ стала суворою реальністю, чиновники знову заговорили про те, що завод треба терміново приватизувати. Петро Порошенко вже назвав приватизацію ОПЗ єдиним виходом із безвихідної ситуації.
Увага, конкурс
Продати підприємство безуспішно намагаються з 2009 року, коли приватизаційний конкурс виграла підконтрольна Ігорю Коломойському компанія “Нортіма”, запропонувавши за актив 5 млрд грн. Але того разу ФДМ визнав результати торгів недійсними, пославшись на те, що підсумкова ціна приватизаційного конкурсу була нижча іід реальної вартості заводу (у 2009 р. експерти оцінювали вартість ОПЗ в суму близько $1 млрд).
Про необхідність приватизації ОПЗ неодноразово говорив як уряд Миколи Азарова, так і “революційна” влада. Однак до оголошення конкурсу дійшло лише влітку минулого року. Тоді ФДМ виставив ОПЗ за стартовою ціною 13,2 млрд грн. Однак на конкурс не надійшло жодної заявки від учасників. Хоча попередньо заводом цікавилися багато компаній.
ОПЗ спробували повторно продати в грудні 2016 року, знизивши ціну до 5,2 млрд грн, практично до рівня заборгованості перед Ostchem, проте охочих придбати актив і цього разу не знайшлося.
Головною проблемою потенційні учасники конкурсу називали несприятливу ринкову кон’юнктуру на ринку аміаку і карбаміду через надлишок в світі виробничих потужностей, внаслідок чого стартова ціна була завищена. “Судячи з усього, при підготовці до приватизаційного конкурсу в липні 2016-го про суперечку щодо боргу ОПЗ перед Ostchem просто забули, і стартова ціна вийшла завищеною. Саме тому конкурс не відбувся”, — говорить аналітик Concorde capital Олександр Паращій. Джерело видання в ФДМ пояснює завищення ціни тим, що в Кабміні боялися звинувачень політиків-популістів у тому, що влада продає ОПЗ за безцінь. Тому при проведенні першого конкурсу було вирішено стартовою ціною лота виставити реальну ціну підприємства.
Крім того, перед новими власниками ОПЗ маячила перспектива тяжби з “Нортімою”, яка перед початком приватизаційного конкурсу заявила, що буде розцінювати купівлю підприємства на ньому як скупку краденого і подавати в суд. У той час ще не закінчився процес, в якому “Нортіма” намагалася через суд скасувати рішення конкурсної комісії про визнання недійсними результату приватизаційних торгів. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, проте остаточні результати цього судового процесу поки що невідомі.
Залишалося невирішеним і питання з безперебійним постачанням газу, оскільки Укртрансгаз не давав гарантії, що не припинить їх в якийсь момент. Однак після того, як в січні-лютому 2017 року ОПЗ простояв два місяці незавантаженим, ФДМ домовився про роботу підприємства за давальницькою схемою з трейдером ERU Management Services Андрія Фаворова. Тоді Печерський райсуд Києва заборонив Укртрансгазу обмежувати постачання газу на ОПЗ.
Як зазначив Фаворов, його компанія не відмовляється від наміру брати участь у приватизаційному конкурсі з продажу ОПЗ. “Конкурс має бути зрозумілим і прозорим, а його результати безпосередньо залежать від умов, які запропонує ФДМ. Поки ми нічого не знаємо, складно точно сказати, чи будемо брати участь у цьому конкурсі і чи вдасться взагалі продати підприємство. Але за певних умов і обставин ми зможемо зібрати гроші і взяти участь”, — говорить Фаворов.
Кон’юнктура на ринку азотних добрив поступово поліпшується. За прогнозом Фаворова, протягом 3-5 років добрива можуть подорожчати, і якщо ФДМ запропонує вигідні умови приватизації і вирішить проблему з боргами, придбання ОПЗ може стати вигідною інвестицією, упевнений підприємець.
Чужих не пустимо
У минулому році перед обома конкурсами з приватизації ОПЗ про наміри брати участь у них заявляли багато компаній. Серед них група DCH Олександра Ярославського, компанія Укрнафтобуріння, афілійована з Ігорем Коломойським, а також іноземні компанії: польська Energoimpex, Suhail Behwan Group з Оману, кілька норвезьких, турецьких і американських компаній. Однак жодна з них так і не подала заявку на конкурс, а в Укрнафтобурінні заявили, що відмовилися від намірів придбати ОПЗ.
Як вважає економіст Віктор Суслов, проблеми з боргами, гарантією поставок сировини так і не вирішені, і поки що невідомо, до якого фіналу приведуть події, що відбуваються навколо ОПЗ. Тому навіть у 2017 році завод буде дуже складно продати за прийнятну для держави ціну. “Перед приватизацією повинні бути доведені до кінця всі судові процеси, пов’язані з ОПЗ. Покупці повинні знати, вони купують завод чи завод з його борговими зобов’язаннями. Крім того, треба вирішити питання з гарантіями поставок сировини. Без цього інвестор опиниться у вкрай скрутному становищі, якщо у нього не буде якихось своїх тіньових домовленостей про постачання сировини на ОПЗ”, — говорить Суслов.
Крім того, експерт зазначає, що через санкції проти РФ під удар потрапляє бізнес ОПЗ з перевантаження аміаку, який надходить з Росії по аміакопроводу Тольятті — Одеса. “Ніхто не може бути впевнений, що влада в один момент не перекриє трубу. Наприклад, на вимогу активістів або в результаті чергової блокади. Все це різко знижує вартість ОПЗ”, — вважає Суслов. З іншого боку, навіть якщо б Україна і дала гарантії недоторканності поставок аміаку, складно очікувати таких самих гарантій від російської сторони, яка володіє своєю частиною аміакопроводу.
На думку Олександра Паращія, найбільш вірогідним покупцем ОПЗ сьогодні можна вважати Дмитра Фірташа. Саме у нього великий досвід ведення азотного бізнесу в українських реаліях. По-друге, Фірташ — єдиний потенційний покупець, якого не лякає борг ОПЗ перед Ostchem.
Як колись пояснював виданню Білоус, основна проблема не в самому боргу, який ФДМ був готовий просто відняти із суми M&A угоди, а в неоднозначному іміджі переслідуваної американським правосуддям олігарха. Прозорі західні компанії просто не могли собі дозволити перевести кошти на рахунки одіозного бізнесмена. Білоус нібито пропонував Гройсману, щоб борг заплатила перед приватизацією держава, однак ця ідея розуміння у верхах не знайшла.
Крім того, в Group DF сьогодні сконцентрована більша частина азотних активів країни. Як вважає Паращій, будь-який інвестор, який не мав раніше справи з ОПЗ, при купівлі активу буде закладати в прийнятну для себе ціну набагато більші ризики, ніж основний кредитор підприємства. Таким чином, структури Дмитра Фірташа зможуть собі дозволити під час конкурсу запропонувати кращу ціну за актив.
“Логічно припустити, що борги ОПЗ перед Ostchem утворилися саме тому, що хтось хотів отримати контроль над заводом. Інакше в цьому немає сенсу. Це стандартна схема, якою вже 20 років користуються наші олігархи. Завести підприємство в борги і вбити його інвестпривабливість для всіх, хто не розуміє, що насправді там трапилося”, — вважає Паращій.
Втім, в самій Group DF про інтерес до ОПЗ поки що говорять з обережністю. “Group DF неодноразово заявляла про інтерес до приватизації ОПЗ. Але фінальне рішення буде прийматися після оголошення умов приватизації”, — відповіли в прес-службі Group DF.
Антоніна Бажан
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
