Кирило Бігай: 5 помилок підприємця-початківця, які можуть згубити бізнес в Україні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кирило Бігай: 5 помилок підприємця-початківця, які можуть згубити бізнес в Україні

Фондовий ринок
1517
Запуск власної справи — мрія багатьох молодих людей і типовий сюжет для голлівудських фільмів. Але саме популярність сценарію створює навколо підприємництва багато небезпечних міфів.
Яких саме помилок варто уникати, щоб створити насправді успішну і прибуткову компанію?
Із запуском власного бізнесу пов’язано дуже багато стереотипів. Я виділив п’ять основних, яких варто позбутися з самого початку. Частина з них — локальні, частина — «загальносвітові» з певними особливостями, характерними конкретно для України.
«Впораюся і сам»
Для успішного бізнесу потрібна команда. Робота в режимі «соло» — головна помилка підприємця-початківця, яку Пол Грем виніс на перше місце в статті The 18 Mistakes That Kill Startups. Співзасновник Y Combinator знає, про що говорить.
У команді повинні бути hipster, hacker і hustler. Hipster — той, хто створює оформлення, зручну і гарну “упаковку” для продукту. У нас це CPO Сергій Лук’янов. В одній з перших версій Preply ми спробували віддати дизайн на аутсорс, і нічого доброго з цього не вийшло, тому дизайнер потрібен саме всередині команди.
Другий ключовий гравець — hacker — той, хто створює «начинку» і відповідає за технічні тонкощі. Це наш СТО Дмитро Волошин.
Hustler — людина, яка це продає, задає основний напрямок для розвитку компанії і керує всіма іншими питаннями. Це я. Навіть якщо бізнес не працює в сфері IT, до нього можна застосувати цю схему. Будь-який продукт потрібно створити, упакувати і продати.
Інколи одна людина може виконувати відразу дві ролі, але ніколи — всі три.
Бізнес-партнер потрібен кожному підприємцю. Він допоможе тверезіше оцінювати ситуацію, запропонує альтернативне рішення, підтримає у важкі моменти і озвучить неприємну правду, яку наймані працівники воліють замовчувати.
В Україні прийнята ієрархічна структура компаній, фахівці не налаштовані сперечатися з керівництвом, тому правда від рівного партнера ще важливіша.
«Не розкрию ідею до підписання NDA»
В Україні, так і взагалі на пострадянському просторі, погано розвинені традиції підприємництва. Багато хто просто не розуміє, як все працює. Типова помилка — відмова обговорювати ідею з потенційним інвестором, поки не підписаний договір про нерозголошення інформації (NDA, non-disclosure agreement).
Для людей, далеких від бізнесу, це здається логічним: навіщо розповідати про ідею, яку може реалізувати хтось інший? Але інвестори — люди зайняті. Вони не будуть витрачати свій час на підписання NDA, щоб всього-навсього почути ідею. Їм часом доводиться вислуховувати сотні пропозицій на день, не підписувати ж для кожної угоду про нерозголошення.
До того ж ідея без реалізації не має особливої цінності. Інвестують не в ідеї, а в рішення, потенціал.
Щоб знайти остаточне рішення, потрібна експертиза, а отримати її можна тільки в активному обговоренні. Якщо сидіти за закритими дверима і всіма силами оберігати свою унікальну ідею, вона просто втратить актуальність.
Перефразовуючи Бродського, можна вивести правило для підприємців-новаторів: виходь з кімнати, не роби помилку. Не приховуйте ідею, це її вб’є.
«Для старту потрібен докладний бізнес-план»
Багато підприємців занадто захоплюються підготовкою і мало часу приділяють реальним діям. Але бізнес робиться не у голові фаундера і не на папері, а на реальному ринку. Докладний бізнес-план на 50 сторінок для старту не потрібен, потрібна бізнес-модель і гнучка стратегія, що дозволяє підлаштовуватися під обставини.
Врахувати 100% факторів, що впливають на рентабельність, все одно не вийде. До того ж зараз ринок змінюється дуже швидко.
Наприклад, вчора ви робили ставку на просування продукту у «ВКонтакте», а сьогодні цю соцмережу заблокували. Що робити? Оперативно шукати інші канали, перерозподіляти бюджети і продовжувати роботу.
Чим менше обмежень бізнесмен собі придумав, тим простіше йому перебудувати процеси. Для стартапу, який повинен щомісяця демонструвати зростання показників, це ще важливіше.
«Коли просиш інвестицій, помножуй на два»
У нас чомусь поширена думка, що будь-які прохання про гроші потрібно множити на два, бо в результаті все одно дадуть лише половину зазначеної суми.
Підхід, м’яко кажучи, недалекоглядний. Запитуючи невиправдано великі суми, підприємець виглядає як людина, не здатна раціонально розпоряджатися залученими коштами.
Вкладення найреальніше отримати від того інвестора, який вже працював на вашому ринку і розуміє порядок цін на різні послуги. Інвестор не вкладе в проект, якщо ви закладаєте в бюджет вдвічі більше грошей, ніж необхідно. Він же знає, скільки потрібно насправді.
Крім грошей, інвестор може дати проекту експертизу, особливі умови співпраці зі своїми портфельними компаніями, зв’язки з іншими інвесторами. Але все це можна отримати лише тоді, коли фаундери приходять з чесною пропозицією, а не зі спробою «доїти» інвестора.
Втім, не варто впадати і в іншу крайність: прикрашати реальність і обіцяти надприбуток при мінімальних вкладеннях, лише б умовити людину інвестувати. Все, що ви наобіцяєте, буде зафіксовано в договорі. Надання завідомо неправдивої інформації — привід для судового позову.
«Спочатку зроблю, потім продам»
В нашій ментальності продажі вважаються справою майже ганебною, а слово «реклама» звучить як синонім слова «впарювання». Людям хочеться думати, що гарний товар реклами не потребує. Вони готові приділити трохи часу маркетингу, коли все буде готове, але в цілому сподіваються, що більшу частину часу продукт буде продавати себе сам.
На ділі маркетинг і реклама потрібні будь-якому продукту, навіть найбільш популярному й затребуваному.
Так, хороший і корисний продукт продати набагато простіше, ніж непотрібну і неякісну дрібничку, але продавати доведеться все. Щоб усвідомити це, досить уважно подивитися навкруги: великі агентства рекламують навіть воду, без якої ми не можемо жити.
Якщо копнути ще глибше, стає зрозуміло, що продавати треба з першого дня створення компанії. Спочатку ви продаєте ідею іншим учасникам, потім — потенційним інвесторам, потім — готовий продукт клієнтам.
Фаундер, відповідальний за маркетинг, орієнтується в потребах аудиторії і розуміє, за що люди готові платити. Він направляє ідеї «хакера» і «хіпстера» в грошове русло, витягує з процесу матеріальну вигоду і забезпечує життєздатність проекту.
Наостанок додам, що не так вже складно створити в Україні бізнес, як багато хто думає. Так, десь у США можуть бути кращі умови, більші інвестиції і більш розвинена екосистема. Але одночасно з цим там є величезні витрати на просування, висока конкуренція і незнайоме оточення.
Кирило Бігай, СЕО і співзасновник онлайн-майданчика для пошуку репетиторів Preply.com
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас